18 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/1637/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (суддя Бухтіярова М.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексації-різниці грошового забезпечення за період з 12.04.2018 по 21.05.2018, з 19.09.2019 по 03.10.2019 та з 19.11.2019 по 20.11.2019 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію-різниці грошового забезпечення за період з 12.04.2018 по 21.05.2018, з 19.09.2019 по 03.10.2019 та з 19.11.2019 по 20.11.2019 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано що в спірному періоді позивачу індексація була нарахована відповідно до діючого законодавства.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ МВС України в Харківській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №163 від 21.08.2027, лейтенанта ОСОБА_1 , призначену наказом Міністра оборони України від 19.08.2017 №559 на посаду інженера відділення адміністрування центру автоматизованих систем управління інформаційно-телекомунікаційного вузла, з 21 серпня 2017 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, з посадовим окладом 830,00грн.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №100 від 21.05.2018 визнано такою, що вибула у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, лейтенанта ОСОБА_1 , інженера відділення адміністрування центру автоматизованих систем управління інформаційно-телекомунікаційного вузла з 22.05.2018 по 26.01.2021.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 18.09.2019 №186 визнано такою, що прибула достроково з відпустки по догляду за дитиною, лейтенанта ОСОБА_1 , інженера відділення обслуговування та ремонту центру автоматизованих систем управління батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління, з 19.09.2019 справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків з окладом за посадою 3440,00грн.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №198 від 04.10.2019 визнано такою, що вибула у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, лейтенанта ОСОБА_1 , інженера відділення обслуговування та ремонту центру автоматизованих систем управління батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління, з 04.10.2019 по 26.01.2021.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.11.2019 №230 визнано такою, що прибула з відпустки по догляду за дитиною, лейтенанта ОСОБА_1 , інженера відділення обслуговування та ремонту центру автоматизованих систем управління батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління з 19.11.2019, справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків з окладом за посадою 3440,00грн.
Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.11.2019 №231 лейтенанта ОСОБА_1 , інженера відділення обслуговування та ремонту центру автоматизованих систем управління батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління, призначену наказом командувача ПС ЗС України (по особовому складу) від 03.11.2019 №565 змінним інженером відділення автоматизованої обробки інформації центру автоматизованих систем управління батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління військової частини НОМЕР_6 , вважати такою, що справи та посаду здала та вибула до нового місця служби, місто Дніпро, з 20.11.2019 виключена зі списків особового складу частини та знята зі всіх видів забезпечення.
13.12.2024 позивач звернулась до командира Військової частини НОМЕР_2 із заявою, в якій просила, зокрема, здійснити нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення 4463,15грн. за період з 01.03.2018 до моменту виключення зі списків особового складу частини.
Відповідач листом від 07.01.2025 №1146/46/27ПС повідомив, що підстав для задоволення заяви немає.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за час служби з 01.03.2018 по 20.11.2019, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність бездіяльності не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 18 Закону України №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частинами першою, другою статті 19 Закону №2017-ІІІ передбачено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до статті 1 Закону України 2Про індексацію грошових доходів населення» 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина п'ята статті 2 Закону № 1282-ХІІ).
Частиною шостою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із статтею 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до визначення, яке міститься в абзаці 3 статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1282-XII (зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до даних Державної служби статистики України індекс споживчих цін (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) у 2015 році (грудень до грудня попереднього року) становив 143,3 %; у 2016 році (грудень до грудня попереднього року) становив 112,4 %; у 2017 році (грудень до грудня попереднього року) становив 113,7 %; у 2018 році (грудень до грудня попереднього року) становив 109,8 %.
Суд вірно встановив, що за вказаних обставин, грошове забезпечення позивача у спірних правовідносинах підлягало обов'язковій індексації відповідно до норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 21.08.2017 по 20.11.2019 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , з яких: з 20.11.2017 по 11.04.2018 - перебувала у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами, з 22.05.2018 по 18.09.2019 - перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, з 04.10.2019 по 18.11.2019 - перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку; з 19.11.2019 вийшла з декретної відпустки та 20.11.2019 - виключена зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
З довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 від 27.02.2025 №1146/85/197/ПС, наданої Військовою частиною НОМЕР_2 , судом встановлено, що з березня 2018 року по листопад 2019 року індексація грошового забезпечення позивачці нараховувалась у такому розмірі: у грудні 2018 року - 71,08грн., у січні 2019 року - 71,08грн., у лютому 2019 року - 71,08грн., у березні - червні 2019 року - 134,47грн., у липні - листопаді 2019 року - 206,72грн.
Суд вірно зазначив про помилковість доводів відповідача, що позивач вже зверталась до суду із аналогічними позовними вимогами, заявленим у цій справі, оскільки Львівський окружний адміністративний суд у справі №380/17169/21 не розглядав питання про право на індексацію-різницю за спірний період, яка не є тотожною поточній індексації, про яку зазначає відповідач.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
-сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
-сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Постановою № 704 (у редакції постанови КМУ від 21.02.2018 №103), яка набрала чинності з 01.03.2018, затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Суд вірно зазначив, що з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Як встановлено судом першої інстанції з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 21.08.2017 №163 та довідки про розміри грошового забезпечення, позивач з 21.08.2017 обіймала посаду інженера відділення адміністрування центру автоматизованих систем управління інформаційно-телекомунікаційного вузла з посадовим окладом 830,00грн. При цьому, посадовий оклад за вказаною посадою з 01.03.2018 збільшився та, як вбачається з наказів командира, склав 3440,00грн.
Позивач у періоді з лютий 2018 року по 11.04.2018 року грошове забезпечення не отримувала, оскільки перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами. На військову службу до Військової частини НОМЕР_2 позивач повернулась 12.04.2018. Тобто, саме з 12.04.2018 позивач почала отримувати грошове забезпечення у Військовій частині НОМЕР_2 з новим збільшеним посадовим окладом.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.).
В силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної індексації розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - розмір підвищення грошового забезпечення.
Судом вірно встановлено, що починаючи з 12.04.2018 сума індексації з урахуванням абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачеві до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
Суд вірно взяв до уваги, що позивач станом на 01.03.2018 по 11.04.2018 перебувала у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами, з 22.05.2018 по 18.09.2019, з 04.10.2019 по 18.11.2019 - у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а отже грошове забезпечення не отримувала, з 19.11.2019 вийшла з декретної відпустки та з 20.11.2019 - виключена зі списків особового складу частини.
У позивача не виникло права для нарахування й виплати індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 Порядку № 1078 за період з 01.03.2018 по 11.04.2018, з 22.05.2018 по 18.09.2019, з 04.10.2019 по 18.11.2019.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необхідність визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу індексацію-різниці грошового забезпечення за період з 12.04.2018 по 21.05.2018, з 19.09.2019 по 03.10.2019 та з 19.11.2019 по 20.11.2019 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різниці грошового забезпечення за період з 12.04.2018 по 21.05.2018, з 19.09.2019 по 03.10.2019 та з 19.11.2019 по 20.11.2019 включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш