Номер провадження 3/754/389/26
Справа №754/279/26
Іменем України
18 лютого 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
Відповідно до протоколу від 27.12.2025 серії ЕПР 1 №552394, 27.12.2025 о 17 год. 50 хв., в м. Києві вул. Героїв Енергетиків перехрестя вул. Братиславська по просп. Романа Шухевича водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Citroen д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті з вул. Братиславська при зміні напрямку руху при наявності дорожнього знаку 5.16 напрямки руху по смугах зі смуги яка передбачає рух ліворуч здійснив рух прямо та скоїв зіткнення з автомобілем Jeep д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився на перехресті в зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збиткаи, чим порушив п. 10.1, 11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні 18.10.2024 ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушення не визнав та зазначив, що 27.12.20255 рухався у другій смузі від бордюру по проспекту Романа Шухевича в напрямку вул. Героїв Енергетиків, яка дозволяє рух прямо, на перехресті з вул. Братиславська в правий бік його автомобілю здійснив зіткнення автомобіль Jeep під керуванням водія ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що 27.12.2025 рухався по вул. Героїв Енергетиків в напрямку вул. Братиславської на перехресті почав робити маневр повороту ліворуч та в цей момент перед ним на високій швидкості та в смузі, яка не передбачає руху прямо з'явився автомобіль Citroen та він здійснив з ним зіткнення.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 27.12.2025 серії ЕПР1 №552394, ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 10.1 та 11 ПДР України.
Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Як вбачається з показів ОСОБА_1 він рухався у смузі яка дає право руху прямо.
Що стосується порушення п. 11 ПДР суд зазначає, що п. 11 містить підпункти, порушення якого саме підпункту ОСОБА_1 не зазначені працівниками патрульної у протоколі, а відтак суд не може оцінити чи було порушення цього пункту в діях ОСОБА_1 .
При цьому зі схеми ДТП та пошкоджень автомобілів та копії протоколу ЕПР 1 №552400 вбачається, що водій автомобіля Jeep д.н.з. НОМЕР_2 порушив п 16.6 ПДР України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, оглянувши схему ДТП, на якій зафіксовано місце зіткнення, дані про пошкодження автомобіля, які були учасниками ДТП 27.12.2025, суд не вбачає, що в даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_1 наявне порушення вимог п. 10.1 та 11 ПДР України.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Оглянуті в судовому засіданні протокол та схема місця ДТП, не доводять поза розумним сумнівом вину водія ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виноситься постанова про закриття провадження.
З урахуванням зазначеного вище, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
За викладеним, керуючись ст.ст. 247 п.1, 284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: У.В. Скляренко