Номер провадження 1-кс/754/386/26
Справа № 754/2299/26
Іменем України
17 лютого 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2025 за № 12025100030003500 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України
17.02.2026 слідчий СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12025100030003500 від 21.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що строк запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою закінчується 21.02.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, існують обгрунтовані ризики того, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, посилається на ризики передбачені п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.12.2025, приблизно о 06 год 25 хв, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , за місцем мешкання проживання своєї бабусі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у словесний конфлікт зі своїм батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ході розвитку якого у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень останньому. Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, наніс декілька ударів руками зведеними в кулаки по голові свого батька ОСОБА_8 , який від нанесених ударів втратив рівновагу та впав на підлогу, після чого ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на завдання тілесних ушкоджень батьку, одразу наніс чисельну кількість ударів руками зведеними в кулак, ногами, у тому числі колінами по голові, тулубу батька. Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, забійні рани голови, закрита травма грудної клітки, перелом ребер з обох сторін, підшкірна емфізема грудної клітки зліва і справа, пневмоторакс справа.
Крім того, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві знаходилось кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100030003503 від 22.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Досудовим розслідуванням в якому встановлено, що 21.12.2025, приблизно о 06 год 25 хв, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , за місцем мешкання проживання своєї бабусі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у словесний конфлікт з останньою та зі своїм батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ході розвитку якого у ОСОБА_5 , виник злочиний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень останнім. Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, наніс один удар пательнею (сковорідка) по голові своєї бабусі ОСОБА_7 , після чого, остання втративши рівновагу впала на підлогу, а ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на завдання тілесних ушкоджень бабусі, почав наносити удари руками зведеними в кулак, по голові, тулубу останньої. Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку з формуванням гострої (субдурального нашарування над правою півкулею), забійна рана голови, забої, садна тулуба.
21.12.2025 та 23.12.2025 слідчим СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за погодженням із прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
23.12.2025 слідчим суддею Деснянського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 30 (тридцять) днів, а саме до 19.01.2026 (включно), без визначення розміру застави.
29.12.2025 постановою прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 вищевказані матеріали кримінальних проваджень були об'єднанні в одне провадження №12025100030003500.
15.01.2026 слідчим суддею Деснянського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 21.02.2026 (включно), без визначення розміру застави.
16.02.2026 постановою керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 21.03.2026.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити та продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, посилаючись на те, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не виявляється можливим у зв'язку зі складністю кримінального провадження, в якому необхідно здійснити отримання висновків судово-медичних експертиз (цитологічні, імунологічні), отримання висновку судово-психіатричної експертизи, отриманням висновку судово-медичної експертизи щодо встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 , скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а також виконати інші процесуальні та слідчі (розшукові) дії, необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявні ризики переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, тому застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, буде недостатнім.
Захисник заперечив проти продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому просить обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозрюваний підтримав доводи свого захисника та заперечив проти продовження йому строку тримання під вартою, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Слідчим суддею також допитано свідка ОСОБА_8 , який є батьком підозрюваного в частині даних, які характеризують особу підозрюваного та надав позитивну характеристику підозрюваному, зазначив що ОСОБА_5 проходив військову службу, неодноразово отримав контузії та страждає на певні розлади на цьому фоні.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, слідчий суддя доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Під час розгляду клопотання встановлено, що у даному кримінальному проваджені досудове розслідування не закінчено та існує необхідність у проведенні ряду слідчих, процесуальних дій, зокрема, необхідність у здійснити отримання висновків судово-медичних експертиз (цитологічні, імунологічні), отримання висновку судово-психіатричної експертизи, отриманням висновку судово-медичної експертизи щодо встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 , скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а також виконати інші процесуальні та слідчі (розшукові) дії, необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального провадження є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому не вирішуючи наперед питання про доведеність вини, слідчий суддя приходить до висновку, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені слідчим до клопотання.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями доказів, що містяться у матеріалах справи:
протоколом огляду місця події від 21.12.2025;
протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 21.12.2025;
протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 22.12.2025;
протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 22.12.2025;
протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 21.12.2025;
протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 21.12.2025;
протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 21.12.2025;
протокол огляду відеозапису від 22.12.2025;
протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 22.12.2025;
речовими доказами у кримінальному провадженні;
іншими доказами у всій їх сукупності.
Наведеного вище достатньо для висновку, що підозра на даній стадії кримінального провадження відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст.177 КПК України.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання, яке може понести ОСОБА_5 , в разі доведення його вини, за тяжке кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років та яке може бути визнане ним більш небезпечним ніж втеча. Отже тяжкість ймовірного покарання та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 значно підвищують ризик переховування його від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення до кримінальної відповідальності.
Також доведено прокурором і можливість ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих, оскільки останньому відомі анкетні дані свідків а потерпілими є його родичі.
Щодо доведеності обставин що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання не містять належних доказів, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, має визначене місце реєстрації в м. Києві. А також те, що прокурором в судовому засіданні не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що до підозрюваного може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, а саме у виді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
В результаті застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 369, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в рамках строку досудового розслідування, тобто до 21.03.2026, звільнивши його негайно з-під варти в залі суду.
Заборонити ОСОБА_5 , цілодобово відлучатись з квартири АДРЕСА_4 , за виключенням звернення до медичних закладів та випадків увімкнення повітряної тривоги для слідування в укриття, строком до 21.03.2026, тобто в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , обов'язки протягом часу до 21.03.2026;
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме за межі міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не спілкуватись з свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні,
- здати на зберігання слідчому, якому доручене проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло до цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання органу Управління поліції за місцем проживання та реєстрації підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1