Справа № 703/6000/25
2/703/156/26
18 лютого 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Биченка І.Я.
за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Після його смерті відкрилась спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_5 , яка доводилась позивачу матір'ю.
ОСОБА_5 прийняла спадщину після ОСОБА_4 та отримала свідоцтва про право власності на частину спадкового майна (земельні ділянки).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилась спадщина в тому числі на будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке вона успадкувала після ОСОБА_4 , однак не оформила у визначеному законом порядку.
Позивач стверджує, що спадщину після матері прийняла вона та її сестра ОСОБА_2
10 листопада 2021 року між ними було укладено договір про поділ спадщини - спадкових земельних ділянок, однак не вирішилось питання щодо спадкового домоволодіння, оскільки за життя їх мати не отримала відповідні документи на це майно, тобто, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Ухвалою від 11 листопада 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 14 січня 2026 року суд закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду на 10 лютого 2026 року.
Ухвалою від 18 лютого 2026 року суд залишив без розгляду позов ОСОБА_1 в частині пред'явлених вимог до ОСОБА_3 .
У судове засідання сторони не з'явились, подали заяви, у яких просили розгляд справи провести у їх відсутності.
14 січня 2026 року сторони подали до суду спільну заяву, у якій зазначили, що вони досягли домовленостей по суті спору та просили затвердити відповідну мирову угоду та закрити провадження у справі. Одночасно просили розгляд справи провести у їх відсутності.
За таких обставин суд проводить судове засідання у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши наявні матеріали справи та вивчивши мирову угоду, суд доходить наступного висновку.
Згідно з ч.7 ст.49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.1-4 ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди.
Згідно п.5 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Отже, укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.
Судом установлено, що сторонам зрозумілі наслідки ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням мирової угоди, про що зазначено у мировій угоді, передбачені ч. 5 ст. 207 ЦПК України підстави для відмови в затвердженні мирової угоди відсутні, а тому суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної сторонами мирової угоди.
При цьому, відповідно до ст.208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Уразі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Ураховуючи, що укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, суд уважає за можливе затвердити мирову угоду, а провадження у справі закрити.
При цьому суд зауважує, що положення пункту 4 стосуються порядку її укладення та є фактично виконаними на момент затвердження такої угоди судом, а тому вони не потребують затвердження.
Керуючись ст. 200, 207, 255, 256, 258-261, 354 ЦПК України, суд, -
Затвердити мирову угоду, укладену між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на наступних умовах:
1. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_2 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок садибного типу з господарськими надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43,8 кв.м., житловою площею 19,7 кв.м., допоміжною (підсобною) площею 24,1 кв.м., що складається з: «А»1 коридор - 5,4 кв.м., «А»2 кухня - 4,9 кв.м., «А»3 передпокій - 12,5 кв.м., «А»4 душова -1,3 кв.м., 5 житлова кімната - 9,5 кв.м., 6 житлова кімната - 10,2 кв.м., за технічним паспортом житлового будинку садибного типу позначені як: житловий будинок - «А», сарай - «Б», погріб - «п/д», криниця - «К», вбиральня - «У», огорожа - «№1,2», місцева каналізація - «№3», що залишились після смерті її матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2. ОСОБА_1 сплатила на користь відповідачки - ОСОБА_2 83000,00 (вісімдесят три тисячі) гривень за визнану сторонами по справі вартість спадкового майна.
3. Сторони відмовляються від взаємних претензій з приводу понесених судових витрат.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо в Черкаський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: І.Я. Биченко