Справа № 571/3561/25
Провадження № 3/571/59/2026
16 лютого 2026 року селище Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в особі судді Комзюк А.Ф., при секретарі судового засідання Богданець О.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Осики Ю.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП,
08 грудня 2025 року о 21 год. 10 хв. на північно-західній околиці н.п.Дерть, Сарненського району Рівненської області, в межах контрольованого прикордонного району (70 км від лінії державного кордону України) прикордонним нарядом Контрольний пост «Варшавка», було зупинено транспортний засіб марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який на неодноразову вимогу прикордонного наряду відмовився надавати для перевірки документи, що засвідчують особу та військово-облікові документи, чим порушив вимоги п.п.7,8,10 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 та вчинив злісну непокору законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185-10 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 своєї провини не визнав та пояснив, що працює майстром з реалізації технічних приєднань ДТЕК «Київські регіональні електромережі». 08 грудня 2025 року близько 21 години повертався в м.Сарни, на а/д Київ-Ковель-Ягодин на блокпосту був зупинений працівниками прикордонної служби. До його автомобіля підійшов працівник прикордонної служби, просив пред'явити документи, які посвідчують особу та військово-облікові документи на що він відмовив. Вважав, що дана особа не є уповноваженою особою органу державної влади, яка має право перевіряти документи. На неодноразову вимогу працівника прикордонної служби повідомляв, що надасть документи лише уповноваженій особі. Вважав дії працівників прикордонної служби противними, оскільки його автомобіль заблокували та затримали. Більше 12 годин він не виходив з автомобіля. Він хотів зняти все на мобільний телефон, а працівник прикордонної служби намагався забрати в нього телефон. Про виниклий конфлікт повідомив на лінію 102, щоб оскаржити неправомірні дії працівників прикордонної служби. Після приїзду працівників поліції автомобіль було розблоковано, а після того, як він написав скаргу, автомобіль знову заблокували. Його відпустили лише на наступний день, коли приїхав адвокат. Припускає, що на той момент припустився помилки в розумінні «контрольний пост» та «блокпост». Просив суд прийняти справедливе рішення, оскільки в такий складний час має бути взаєповага один до одного не залежно від займаних посад. Вважає, що працівники прикордонної служби по відношенню до нього вели себе не належним чином, були порушені його права. Особисто для себе зробив відповідні висновки, однак своєї вини у вчиненні такого правопорушення не визнає.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Осика Ю.П. зазначив, що працівниками прикордонної служби було грубо порушено вимоги закону. ОСОБА_1 просив роз'яснити йому права і обов'язки, повідомити на підстави яких нормативних актів вони наділені правом перевіряти документи. Йому не було належним чином роз'яснено наслідки не виконання вимоги працівника прикордонної служби. Також не було роз'яснено вимог законодавства, яким керуються прикордонними. Зі слів ОСОБА_1 , працівник прикордонної служби посягав на його майно - мобільний телефон на який він намагався зняти дану подію. Йому не було роз'яснено право на захисника, однак затримано більш як на 12 годин. При здійсненні затримання, ОСОБА_1 не відсторонили від керування, не застосували кайданки, не помістили до кімнати затриманих. Весь час затримання він знаходився у автомобілі на блокпосту, а протоколи були складені на наступний день. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено працівником, який не зупиняв транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .. З огляду на зазначене, просить провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП.
Уповноважена особа ДПС України ОСОБА_2 повідомив, що обіймає посаду начальника 1 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонної застави НОМЕР_4 прикордонної комендатури НОМЕР_5 прикордонного загону. В той день, був старшим наряду Контрольний пост «Варшавка», який розташований на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин, неподалік села Дерть. ОСОБА_1 був зупинений на Контрольному посту старшим солдатом ОСОБА_3 , потім підійшов до автомобіля старший сержант ОСОБА_4 для перевірки документів. Однак водій відмовився надати документи та автомобіль для поверхневого огляду, тому було прийнято рішення про затримання на 3 доби. Протягом тривалого часу на пропозицію надати військово-облікові документи та документи, які посвідчують особу ОСОБА_1 відмовлявся надати. Транспортний засіб був заблокований з метою запобігання втечі. На місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 неодноразово було роз'яснено його права, наслідки не виконання вимоги працівника державної прикордонної служби, а також повідомлено що під час виконання своїх посадових обов'язків працівники ДПС України керуються Інструкцією про службу прикордонних нарядів №1261 та Положенням про прикордонний режим №1147. Протоколи про адміністративне правопорушення та про адміністративне затримання складав особисто в той же вечір на місці події, однак з тих підстав, що не мали можливості встановити особу, відомості про особу правопорушника були внесені у протоколи пізніше, коли ОСОБА_1 скористався своїм правом на захисника. На наступний день ОСОБА_1 відпустили.
Розглянувши протокол, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідальність за ч.1 ст.185-10 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень військовослужбовця, працівника ДПС України або члена громадського формування, який бере участь в охороні державного кордону України, під час виконання ними службових обов'язків, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до цих осіб.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про державну прикордонну службу» законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов'язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.
Згідно п.1 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 (далі Положення про прикордонний режим), це Положення встановлює систему режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, які регламентують відповідно до законодавства правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб.
Згідно п.п.7,8 Положення про прикордонний режим, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).
Згідно п.10 Положення про прикордонний режим, особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов'язані пред'являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.
У відповідності до пункту 11 Положення про прикордонний режим, з метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов'язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" та "Про дорожній рух" у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у місці, на яке йому буде вказано, з дотриманням правил зупинки, а також: подати для перевірки документи, що посвідчують особу водія і пасажирів, та реєстраційний документ на транспортний засіб; дати можливість оглянути транспортний засіб і перевірити номери його агрегатів.
Відповідно до п.1 глави 5 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВСУкраїни від 19.10.2015 №1261, контрольний пост є одним із видів прикордонних нарядів.
Відповідно до п.12 глави 5 розділу II Інструкції, контрольний пост - це прикордонний наряд у складі трьох та більше прикордонників, який призначається для виявлення і затримання правопорушників, здійснення контролю за дотриманням правил прикордонного режиму та виконання інших завдань у межах ділянок відповідальності підрозділів охорони кордону, спрямованих на запобігання вільному переміщенню в межах контрольованого прикордонного району зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон, та засобів терору, блокування та ізоляції визначених районів.
Під час виконання завдань контрольний пост, крім іншого, зобов'язаний: вести спостереження за транспортними засобами і прилеглою місцевістю; здійснювати перевірку документів у визначеної категорії осіб, які перебувають у транспортному засобі, наявності і дійсності реєстраційних документів на транспортний засіб, огляд транспортних засобів з метою виявлення правопорушників, зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон, інших підозрілих предметів.
Переглядом відеозаписів нагрудної камери прикордонника встановлено, що подія мала місце 08 грудня 2025 року. Після зупинки транспортного засобу, працівник прикордонної служби представився та запропонував водію пред'явити документи що засвідчують особу та військово-облікові документи, на що водій запитав «чи має він на це повноваження». Потім висловив вимогу прикордоннику показати свої документи. Старший сержант ОСОБА_4 повідомив, що він в'їжджає в контрольований прикордонний район, пред'явив своє службове посвідчення та знову запропонував водію пред'явити документи що засвідчують особу та військово-облікові документи. Одночасно роз'яснив, що він наділений повноваженнями проводити таку перевірку відповідно до постанови КМ України №1147 та може його затримати до трьох діб. Водій вчинив словесну суперечку вказуючи на те, що вони не є уповноваженими особами органу державної влади, які мають право проводити таку перевірку, порушують його права, згодом зателефонував на 102.
З відеозаписів встановлено, що неодноразові вимоги працівників Державної прикордонної служби України пред'явити документи для перевірки ОСОБА_1 не виконав.
Аналізуючи встановлені обставини у српаві та правові норми, суд дійшов висновку, що адміністративне правопорушення мало місце, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-10 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЧЦП №338624, протоколом адміністративного затримання від 08.12.2025, рапортом начальника НОМЕР_6 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_3 прикордонної застави НОМЕР_4 прикордонної комендатури від 09.12.2025 ОСОБА_5 , відеозаписами нагрудної камери прикордонника, іншими матеріалами.
Суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі з підстав наведених захисником, оскільки на переконання суду, працівники Державної прикордонної служби України діяли в межах та у спосіб, визначені законом.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, не встановлені.
Враховуючи характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, те, що дії характеризуються умисною формою вини, також те, що раніше до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягався, суд приходить до висновку про призначення адміністративного стягнення ближче до найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.185-10 КУпАП, що відповідатиме характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ч.1 ст. 185-10, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненській області/отг.Рокитне/21081100. Код отримувача (ЄДРПОУ ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.). Номер рахунку (IBAN): UA828999980313040106000017529. Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО 899998. Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Повний текст постанови оголошено о 13.45 год 19.02.2026.
Суддя А.Ф.Комзюк