18 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/12624/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року (суддя Серьогіна О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.11.2024 року №912010193881 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 50% пенсії покійного чоловіка ОСОБА_2 (її померлого чоловіка), яку він отримував на день смерті, та виплатити її з часу звернення за призначенням такої пенсії а саме з 29.10.2024 року.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої не було взято до уваги, що розрахунок пенсії у зв'язку із втратою годувальника може бути здійснений Позивачці виключно виходячи із пенсії за віком померлого годувальника, обчисленого відповідно до вимог Закону №1058-IV.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 12.01.2010 року як отримувач пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058.
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 29.06.1974 року серія НОМЕР_2 позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 25.10.2024 року серія НОМЕР_3 .
29.10.2024 року ОСОБА_1 звернулась з заявою №18049 про переведення позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника чоловіка ОСОБА_2 .
Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивачки здійснюється відділом пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами опрацювання заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення від 05.11.2024 року №912010193881 про відмову в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону №1058, у зв'язку із зменшенням розміру пенсії. За результатами розгляду наданих до заяви документів, розмір пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону №1058 становить 2725,00 грн. грн, що є меншим розміру пенсії за віком 4031,08 грн.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ст.10 Закону №1058-IV).
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (п.1 ч.2 ст.36 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Судом було вірно враховано, що члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.
Як встановив суд першої інстанції, підставою для відмови у переведенні позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника стало те, що її померлий чоловік отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у процентному відношенні до пенсії за віком. Тому, як вказує відповідач, пенсія у зв'язку з втратою годувальника буде меншою ніж отримувана на даний час пенсія позивачки.
У відповідності до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї призначається в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника.
Як було встановлено судом першої інстанції, померлий чоловік позивачки отримував пенсію за вислугу років, призначену йому як працівнику льотного складу цивільної авіації відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 Закону №1788-ХІІ, передбачений порядок обчислення розміру пенсії за вислугою років працівникам льотно-випробного складу, за змістом яких пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.
Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 65 Закону 1788-ХІІ середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.
Аналогічний порядок обчислення пенсії за вислугою років працівникам льотно-випробного складу відображений, зокрема й у Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації та льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.1996 року №550.
Умови визначення дати, з якої призначається пенсія за віком регламентуються положеннями Закону №1058-ІV, відповідно до ч. 1 ст. 45 якого пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, як зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Судом було встановлено, що пенсія за віком за життя годувальника ОСОБА_2 йому ніколи не обчислювалася і не виплачувалася, відповідно бажання одержувати такий вид пенсії померлий чоловік не виявляв.
Порядок обчислення пенсії за віком регламентований ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV, зокрема: розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = ЗпКс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
См х ВС
КС = _______________
100% х 12, де
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Відповідно до частини 1 ст. 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Суд вірно встановив, що порядок обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV кардинально відрізняється від порядку обчислення пенсії за вислугою років працівникам авіації та льотно-випробного складу. Зокрема, для обчислення пенсії за віком враховується весь страховий стаж особи, заробітна плата за період страхового стажу з 01 липня 2000 року, та за бажанням за 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року. При цьому, для обчислення пенсії за вислугою років враховується обмежений не тривалий період заробітної плати такої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, відповідно до якого для обчислення пенсії за віком особою, яка претендує на таку пенсію подаються документи як про особу, вік, так і про страховий стаж та заробітну плату.
Без надання документів про стаж і заробітну плату особи об'єктивне обчислення розміру пенсії за віком не є можливим.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Суд вірно зазначив, що право на призначення та обчислення пенсії за віком має особа лише протягом її життя та виключно у разі надання відповідних документів, які є підставою для призначення такої пенсії. Чинним законодавством не передбачено можливості обчислення розміру пенсії за віком особі, яка померла, за документами, наданими іншими особами.
Судом було вірно взято до уваги, що померлий годувальник за життя із заявою про призначення пенсії за віком не звертався, документів, встановлених Порядком №22-1, для обчислення пенсії не надавав, а тому, й права на виплату такої пенсії у нього не виникало, проте що пенсія за віком та пенсійне забезпечення за вислугу років мають однакову правову природу є конституційним правом на соціальний захист.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у пенсійного органу відсутні правові підстави для відмови позивачці у призначенні їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
З урахуванням приписів абзацу 1 пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, який прийнятий пізніше Закону №1788-XII та яким чітко встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу (пенсії), який мав годувальник на час настання смерті.
У чинному законодавстві передбачено призначення пенсії у зв'язку зі втратою годувальника за документами пенсійної справи померлого годувальника, тому позивач може скористатись своїм правом на обчислення пенсії у зв'язку зі втратою годувальника за матеріалами пенсійної справи померлого чоловіка.
Пенсійний орган в свою чергу, при обчисленні позивачу пенсії по втраті годувальника зобов'язаний брати до уваги спеціальний пільговий стаж працівника авіації по Закону України «Про пенсійне забезпечення», та визначати пенсію у зв'язку з втратою годувальника позивачу виходячи з розміру пенсії померлого годувальника, яку він отримував на день смерті з огляду на положення частину першу статті 74 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою чітко визначено, що сім'ям пенсіонерів пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж заробітку, з якого обчислювалась пенсія годувальника, що узгоджується з приписами абзацу 1 пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 18 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш