"19" лютого 2026 р. Справа № 363/432/26
19 лютого 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області
Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимог статей 170, 171 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №363/432/26,
18.02.2026 ОСОБА_1 подав до Вишгородського районного суду Київської області заяву, у якій просить скасувати рішення суду по справі №363/432/26, вказуючи, що: із заборгованістю не згоден; на даний момент заборгованості перед «Київоблгаз збут» не має; квитанції про оплату є в наявності.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану заяву передано судді Лукач О.П. для розгляду.
Як убачається із матеріалів справи №363/432/26, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» 04.02.2026 Вишгородським районним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий газ в розмірі 2629,56 грн., з яких: 2325,15 гривень - основний борг, 234,22 грн. - 3% річних, 70,19 грн. - інфляційні втрати, а також про стягнення витрат по сплаті судового збору у розмірі 332,80 грн.
Супровідним листом від 04.02.2026 копію судового наказу та копію заяви з додатками до неї, було надіслано ОСОБА_1
18.02.2026 ОСОБА_1 подав до Вишгородського районного суду Київської області суду заяву про ознайомився з матеріалами справи №363/432/26, при цьому, у вказаній заяві відсутні відомості про ознайомлення із матеріалами справи.
Також, 18.02.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування рішення суду у справі №363/432/26.
Перевіривши заяву ОСОБА_1 від 18.02.2026 про скасування рішення суду у справі №363/432/26, суд дійшов висновку про залишити її без розгляду та повернення заявнику, з таких підстав.
Частиною 2 статті 42 ЦПК України визначено, що при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Так, відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Статтею 170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.
Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до частини третьої статті 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Так, частиною другою статті 170 ЦПК України встановлено, що заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Пунктами 2, 4, 5 частини третьої статті 170 ЦПК України встановлено, що заява про скасування судового наказу має містити:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
наказ, що оспорюється;
зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Крім цього, згідно із пунктом 1 частини п'ятої статті 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду (частина шоста статті 170 ЦПК України).
Так, перевіривши заяву ОСОБА_1 від 18.02.2025 про скасування рішення суду у справі №363/432/26, строк для подання якої не пропущено, встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 42 ЦПК України, пунктам 2, 4, 5 частини третьої та пункту 1 частини п'ятої статті 170 ЦПК України, про зміст яких зазначено вище по тексту ухвали суду, у зв'язку з чим заява підлягає поверненню без розгляду на підставі частини шостої статті 170 ЦПК України.
Крім цього, варто зазначити, що підпунктом 4-1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто за подання заяви про скасування судового наказу, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 166,40 грн.
Керуючись статтями 170-171, 259-260, 353 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №363/432/26 - повернути боржнику без розгляду.
Роз'яснити боржнику, що він не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу після усунення умов, що стали підставою її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач