Справа № 285/6922/25
провадження у справі №2/0285/372/26
19 лютого 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСББ «ЖБК-1», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 5 228, 96 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн, завданої залиттям квартири, а також судові витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмір 6 300 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_2 . Квартира відповідачки розташована поверхом вище над квартирою позивача.17.08.2025 року з вини відповідачки відбулося затоплення квартири позивача. Факт залиття квартири підтверджується актом № 5 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 27.08.2025, що трапилася на протікання на тройнику в ніші загальної каналізаційної труби, затвердженого комісією ОСББ. Відповідно до цього акта про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22.08.2023 року, є халатне відношення власника квартири АДРЕСА_3 до сантехнічних приладів. Внаслідок затоплення квартири з вини відповідачки позивачу було завдано майнової шкоди. Згідно висновку експерта вартість збитків у зв'язку із залиттям квартири становить 5 228 грн. 96 коп. Внаслідок залиття квартири, позивачу було завдано моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях, відчуття дискомфорту, оскільки у квартирі була сирість та запах плісняви, порушено звичайний спосіб життя, оскільки у позивач, який є інвалідом ІІІ групи, був вимушений докладати додаткових зусиль для нормалізації життя та витрачати час на усунення наслідків залиття квартири. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі5 228 грн та на відшкодування моральної шкоди
5 000 грн., а також витрати, пов'язанні з проведенням експертизи в розмірі 6 300 грн.
Процесуальні рішення у справі
Ухвалою суду від 24.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 27.01.2026 до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСББ «ЖБК-1».
Доводи сторін у справі
Позивач просив позов задовольнити.
Представник третьої особи правами, передбаченими ст. 43 ЦПК України не скористався, заяв/клопотань не подавав.
05.01.2026 відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позов, у якому просить відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю та замінити відповідача на належного відповідача ОСББ «ЖБК-1», судові витрати покласти на позивача, або з урахуванням принципів розумності та справедливості розподілити судові витрати між сторонами у справі в рівних частинах. Зазначає, що згідно акта № 5 від 27.08.2025 та фотознімків джерелом протікання є вертикальний каналізаційний стояк, який проходить через перекриття між квартирами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 382 ЦПК України внутрішньобудинкові інженерні мережі, зокрема вертикальні стояки водовідведення, належать до спільного майна співвласників багатоквартирного будинку, незалежно від того, через які квартири вони проходять. Згідно ст. 18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ зобов'язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам, забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподіл між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна. Отже, саме ОСББ «ЖБК-1» зобов'язане забезпечувати належне утримання спільного майна; проводити його своєчасний ремонт; запобігати аварійним ситуаціям. Таким чином, ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, оскільки вона не є суб'єктом відповідальності за технічний стан вертикального стояка водовідведення та не може нести цивільну відповідальність за наслідки його зношення чи аварійну ситуацію, а відповідальність за неналежний стан цього спільного майна співвласників багатоквартирного будинку (вертикальний стояк водовідведення) несе ОСББ «ЖБК-1». ОСОБА_2 , як власницю кв. АДРЕСА_4 за вищевказаною адресою, не було запрошено до складання акта № 5 від 27.08.2025, жодних телефонних дзвінків, письмових повідомлень від позивача чи керуючого ОСББ «ЖБК-1» не здійснювалось. Про дату та час огляду вона дізналась постфактум. Акт про залиття був підписаний лише позивачем та представником ОСББ «ЖБК-1», яке є потенційно відповідальною особою, без залучення свідків, а тому акт не може вважатися об'єктивним без участі ОСОБА_2 та є неналежними і недопустимим доказом в силу вимог ст.ст. 76-78 ЦПК України. При цьому, фактичний огляд квартири АДРЕСА_4 не здійснювався, у акті відсутній опис сантехнічного обладнання; не зафіксовано жодних дефектів; витоків чи несправностей у квартирі; не зазначено, що представники ОСББ або позивач фізично перебували у квартирі АДРЕСА_4 . Також у акті містяться орфографічні помилки, зокрема зазначено лише прізвище « ОСОБА_3 » без ініціалів, використано дієслово чоловічого роду «відмовився». ОСОБА_2 не надавалась жодна пропозиція щодо надання доступу до каналізаційної труби; жодна відмова не фіксувалась письмово; відсутній акт про недопуск до квартири. Таким чином, твердження в акті про «відмову» є непідтвердженим та вигаданим. ОСОБА_2 не здійснювала жодних дій/бездіяльності; не втручалась у стояк, не мала технічної можливості запобігти аварії. Для цивільної відповідальності необхідні 4 елементи: шкода; протиправна поведінка, причинно-наслідковий в'язок, вина. Однак, протиправна поведінка ОСОБА_2 відсутня; причинно-наслідковий зв'язок не доведено; вина відповідача не встановлена.
У відповіді на відзив позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що недоліки акта № 5 від 27.08.2025 не спростовують факт залиття квартири позивача, а також того, що причиною залиття квартири позивача є тріщина на трійнику в ніші загальної каналізаційної труби у квартирі відповідача. У висновку експерта № 12/25 від 08.12.2025 зазначено, що майнова шкода, заподіяна в результаті залиття приміщення туалету кв. АДРЕСА_5 , з вище розташованого простору, яким є належна відповідачу квартира АДРЕСА_4 . Відповідачка наголошує, що її, як власницю квартири АДРЕСА_4 , не запросили для складання акта про залиття, телефонних дзвінків чи письмових повідомлень їй не надходило. Водночас копія акта про залиття квартири у відповідачки була, вона долучила копію цього акта до відзиву на позов, до моменту подання відзиву на позов жодних заперечень щодо викладених в акті обставин відповідачка на заявляла.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначила, що питання щодо належності і допустимості доказу, а саме: наданого нею фотознімку вертикального стояка водовідведення з мобільного телефону, буде вирішуватись судом. Також вказала, що копію акта про залиття квартири відповідач отримала вперше 31.12.2025 разом з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви і доданих до неї матеріалів. До цього моменту, акт про залиття відповідачі не вручався та не надсилався. Таким чином відповідачка була позбавлена об'єктивної можливості подати будь-які зауваження або заперечення щодо зазначеного акта раніше. Акт про залиття, складений без участі відповідачки, без фактичного огляду її квартири, за відсутності незалежних свідків, що обґрунтовано ставить під сумнів його об'єктивність. Разом з тим, у висновку судового експерта № 12/25 від 08.12.2025 міститься формулювання щодо джерела залиття, яке потребує додаткової оцінки судом. Формулювання у висновку експерта речення «вище розташований простір, яким є квартира АДРЕСА_4 » є оціночним та таким, що не має нормативного визначення. У відповіді на відзив, позивач фактично підтверджує, що причиною залиття є тріщина у загальному каналізаційному стояку, розташованому у ніші, яка є частиною внутрішньобудинкових мереж, що відповідно до ст. 382 ЦК України та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», вертикальні стояки водовідведення є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» обов'язок щодо належного утримання, ремонту та запобігання аваріям спільного майна покладається на ОСББ.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 25).
Відповідачка ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 у цьому ж будинку, яка розташована поверхом вище над квартирою позивача (а.с. 42).
Згідно акта про залиття житлового/нежитлового приміщення № 5 від 27.08.2025, складеного керуючим ОСББ «ЖБК-1» Левчуком В.М., слюсарем-сантехніком ОСОБА_4 власником кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , під час час обстеження санвузлу у квартирі АДРЕСА_4 , яка належить відповідачці, встановлено протікання в ніші загальної каналізаційної труби, яке виникло в результаті тріщини на трійнику в ніші загальної каналізаційної труби, у результаті чого відбулось залиття квартири АДРЕСА_5 , яка розташована поверхом нижче, що належить позивачу. Власнику квартири АДРЕСА_4 повідомлено у подальшому відкрити нішу і надати доступ працівникам ОСББ «ЖБК-1» для заміни трійника (а.с. 3).
Згідно із фотозніком, у приміщені туалету належній відповідачці квартирі АДРЕСА_4 по вищевказаній адресі наявне пошкодження (тріщина) трійнику в ніші загальної каналізаційної труби (а.с. 44).
Відповідно до висновку експерта № 12/25 від 08.12.2025 вартість відновлювального ремонту, проведення якого необхідно для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття рідиною і відновлення оздоблювальних покриттів у приміщенні туалету квартири АДРЕСА_1 , згідно візуально-інструментального обстеження, станом та в цінах на момент проведення дослідження становить 5 228 грн 96 коп. (а.с. 4).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11, 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.
Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло- та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок виконавця готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Крім того, у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» наведено визначення термінів, які у ньому вживаються.
Зокрема, виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.
Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до п. 3 Розділу І Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.08.2018 № 219, виконавець - юридична або фізична особа - підприємець, уповноважена співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання відповідної комунальної послуги.
Точка приєднання внутрішньобудинкової системи водовідведення багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - трійник на відгалуженні від стояка внутрішньобудинкової системи водовідведення (трійник належить до внутрішньобудинкової системи).
Згідно із п. 4 Розділу І цього Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.
Отже, трійник на відгалуженні від стояка внутрішньобудинкової системи водовідведення належить до внутрішньобудинкової системи.
З урахуванням викладеного, обов'язок утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкової системи водовідведення, до якої належить трійник на відгалуженні від стояка внутрішньобудинкової системи водовідведення, що розташований у квартирі споживача, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок його несправності (пошкодження) покладено саме на виконавця, яким є ОСББ «ЖБК-1».
Таким чином, ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у зазначеній справі.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача, якщо позивач не заявляє клопотання про його заміну або залучення належного відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Ухвалою суду до участі у справі залучено третю особу ОСББ «ЖБК-1». Разом із тим, позивачем не заявлено клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ОСББ «ЖБК-1», або заміну первісного відповідача на належного відповідача ОСББ «ЖБК-1», а суд в свою чергу, позбавлений права з власної ініціативи замінювати відповідача (ч.ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки позовні вимоги пред'явлено до неналежного відповідача.
Висновки за результатами розгляду позовної заяви
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підтверджуються належними доказами, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.02.2026.
Суддя Т.Б. Сташків