про витребування доказів
19 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/207/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі, збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, а також у відпустці за станом здоров'я у зв'язку з отриманням поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 26.06.2022 по 15.08.2022; зобов'язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду за період з 26.06.2022 по 15.08.2022.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Разом з цим даною ухвалою також витребувано у Військової частини НОМЕР_2 розрахунок розміру грошового забезпечення, яке виплачувалось позивачу за кожен календарний місяць служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період проходження служби в розрізі щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Проте, станом на 19.02.2026 вказана ухвала в частині надання письмових доказів відповідачем не виконана.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи, суд вважає за необхідне повторно витребувати з Військової частини НОМЕР_2 розрахунок розміру грошового забезпечення, яке виплачувалось позивачу за кожен календарний місяць служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період проходження служби в розрізі щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Частиною четвертою статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктами 2-5 частини п'ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За правилами частини четвертої статті 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частинами шостою - восьмою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання. Принцип обов'язковості судових рішень закріплений і у статті 14 КАС України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
Відтак, враховуючи зазначене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи, суд вважає за необхідне повторно витребувати з Військової частини НОМЕР_2 розрахунок розміру грошового забезпечення, яке виплачувалось позивачу за кожен календарний місяць служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період проходження служби в розрізі щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Керуючись статтями, 72, 77, 80, 241, 243, 248 КАС України, суд
Витребувати з Військової частини НОМЕР_2 розрахунок розміру грошового забезпечення, яке виплачувалось ОСОБА_1 за кожен календарний місяць служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період проходження служби в розрізі щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Витребувані докази надати в десятиденний строк із дати отримання копії ухвали.
Копію ухвали надіслати до Військової частини НОМЕР_1 для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна