Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про забезпечення адміністративного позову
"19" лютого 2026 р. Справа № 520/3179/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Марина Лук'яненко, розглянувши заяву Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про забезпечення позову до подання позовної заяви по адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України визнання звіту протиправним,-
Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (далі - заявник, АТ "Укренергомашини") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, в якій просить суд:
1. заборони Відповідачу - Північно-східному офісу Державної аудиторської служби України (61022, України, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 4 під., 10 поверх, адреса електронної пошти - 202000@dasu.gov.ua, код ЄДРПОУ 40478572) надсилати або розповсюджувати будь-яким іншим способом Державній аудиторській службі, органам державної влади, установам та організаціям недержавної форми власності, та/або правоохоронним органам Аудиторський Звіт за вих. № 202005-08 від 26.01.2026 (далі - Звіт), складений за результатами державного фінансового аудиту діяльності Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" за період з 01.10.2019 по 30.06.2025;
2. заборони Відповідачу - Північно-східному офісу Державної аудиторської служби України та/або Державній аудиторській службі (Україна, 04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 4, код ЄДРПОУ 40165856) та/або будь-яким іншим міжрегіональним територіальним органам Державної аудиторської служби розміщувати Аудиторський Звіт за вих. № 202005-08 від 26.01.2026, складений за результатами державного фінансового аудиту діяльності Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" за період з 01.10.2019 по 30.06.2025, на офіційному веб-сайті Держаудитслужби, інтернет-сайтах її міжрегіональних територіальних органів або будь-яким іншим способом інформувати громадськість.
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову посилався на ризик заподіяння непоправної шкоди інтересам АТ "Укренергомашини" до розгляду позову про суті у разі оприлюднення Звіту, що містить у собі пряму загрозу діловій репутації позивача та, відповідно, його господарській діяльності. Також, зазначив, що в умовах воєнного стану та необхідності оперативного відновлення енергетичних об'єктів такі наслідки мають значення не лише для самого Підприємства, але й для державних інтересів, оскільки понад 98 відсотків акцій позивача належать державі в особі Кабінету Міністрів України. Таким чином, заявник вважає, що оприлюднення Звіту до вирішення спору по суті створює не гіпотетичні, а реальні ризики істотної шкоди позивачу, втрати контрактів, обмеження фінансового забезпечення та блокування участі у стратегічних проектах із закупівлі обладнання для відновлення енергосистеми України. Наслідки такого поширення інформації матимуть незворотний характер, оскільки після публікації та поширення у мережі Інтернет повне вилучення інформації є технічно неможливим, оскільки вона вже буде розповсюджена необмеженому колу осіб. Саме з метою недопущення настання таких незворотних наслідків позивач вважає, що є підстави для забезпечення позову до його пред'явлення, оскільки після публічного розміщення звіту ефективний судовий захист буде істотно ускладнений або фактично втратить практичне значення. Окрім того, зазначив, що оскільки АТ "Укренергомашини" є критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, опублікування Звіту, фактично, зупинить господарську діяльність позивача, у зв'язку із чим, поставить під загрозу виконання взятих підприємством стратегічних зобов'язань перед Державою. А згідно з принципом "правової визначеності", позивач не може бути підданий публічному осуду та фінансовим ризикам на підставі Звіту, правомірність якого є предметом судового розгляду.
19.02.2026 від заявника надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що станом на цей час головним завданням АТ "Укренергомашини" є виготовлення та постачання для об'єктів критичної інфраструктури загальнодержавного значення України турбінного та генераторного обладнання для здійснення життєво важливих функцій з енергозабезпечення Держави. Відповідно, основними замовниками продукції Позивача в Україні є підприємства державного сектору економіки: ПрАТ "Укргідроенерго", АТ НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Центренерго" та ТОВ "ДТЕК", генеруючи станції яких зазнали значних пошкоджень та руйнувань або взагалі зруйновані внаслідок масованих російських обстрілів. Таким чином, в умовах війни оперативне виконання статутних завдань Підприємства має не тільки для нього, але й для країни в цілому, першочергове значення.
Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті визначено два випадки, при яких допускається забезпечення позову, як до його пред'явлення, так і на будь-якій стадії розгляду справи: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.04.2023 по справі №300/4615/22, від 11.01.2023 по справі №640/10679/22.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
У поданій заяві заявник зазначає, що АТ "Укренергомашини" є об'єктом критичної інфраструктури. В умовах воєнного стану робота АТ "Укренергомашини", як об'єкту критичної інфраструктури, набула особливого значення. Функціонування таких підприємств, особливо в умовах воєнного стану, відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру", є елементом національної безпеки України. Для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, опублікування Звіту, фактично, зупинить господарську діяльність позивача, у зв'язку із чим, поставить під загрозу виконання взятих підприємством стратегічних зобов'язань перед Державою. Також, зазначив, що в умовах воєнного стану та необхідності оперативного відновлення енергетичних об'єктів такі наслідки мають значення не лише для самого Підприємства, але й для державних інтересів, оскільки понад 98 відсотків акцій позивача належать державі в особі Кабінету Міністрів України.
У додаткових поясненнях, заявник зазначив, що станом на цей час головним завданням АТ "Укренергомашини" є виготовлення та постачання для об'єктів критичної інфраструктури загальнодержавного значення України турбінного та генераторного обладнання для здійснення життєво важливих функцій з енергозабезпечення Держави. Відповідно, основними замовниками продукції Позивача в Україні є підприємства державного сектору економіки: ПрАТ "Укргідроенерго", АТ НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Центренерго" та ТОВ "ДТЕК", генеруючи станції яких зазнали значних пошкоджень та руйнувань або взагалі зруйновані внаслідок масованих російських обстрілів. Таким чином, в умовах війни оперативне виконання статутних завдань Підприємства має не тільки для нього, але й для країни в цілому, першочергове значення.
На думку заявника, розміщення Звіту на офіційному веб-сайті державного органу, який містить комерційні та безпекові відомості, означає його автоматичне поширення через електронні ресурси, копіювання, цитування та архівування іншими інформаційними платформами.
Таким чином, на думку заявника, оприлюднення Звіту до вирішення спору по суті створює реальні ризики істотної шкоди позивачу, втрати контрактів, обмеження фінансового забезпечення та блокування участі у стратегічних проектах з закупівлі обладнання для відновлення енергосистеми України. Наслідки такого поширення інформації матимуть незворотний характер, оскільки після публікації та поширення у мережі Інтернет повне вилучення інформації є технічно неможливим, оскільки вона вже буде розповсюджена необмеженому колу осіб.
Водночас, як встановлено судом, до матеріалів поданої заяви про забезпечення позову додано ОСОБА_1 звіту Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України від 26.01.2026 №202005-08 за результатами державного фінансового аудиту діяльності акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" за період з 01.10.2019 по 30.06.2025 року, не підписаний та не погоджений уповноваженими особами, а також не скріплений печаткою.
Належним чином засвідченого та скріпленого печаткою Аудиторського звіту заявником до суду не надано.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 звіту в даному випадку не породжує права та обов'язки заявника, та не свідчить про його засвідчення та скріплення печаткою саме у такому вигляді.
Окрім того, відсутність належним чином засвідченого та скріпленого печаткою Аудиторського звіту спростовує твердження заявника про можливе розміщення, надсилання або розповсюдження цього Звіту саме у такому вигляді на офіційному веб-сайті Держаудитслужби та інтернет-сайтах її міжрегіональних територіальних органів або будь-яким іншим способом інформування громадськості.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відсутність Аудиторського звіту Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України від 26.01.2026 №202005-08 за результатами державного фінансового аудиту діяльності акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" за період з 01.10.2019 по 30.06.2025 року, підписаного та погодженого уповноваженими особами, а також скріпленого печаткою, унеможливлює застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.
При цьому, суд зазначає, що заявник не позбавлений права звернутися до суду з заявою про забезпечення позову в разі належного оформлення Аудиторського Звіту, складеного за результатами державного фінансового аудиту діяльності Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" за період з 01.10.2019 по 30.06.2025.
Враховуючи викладене, суд вважає що підстави для забезпечення позову відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 156, 241-243, 256, 294, 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про забезпечення позову до подання позовної заяви по адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України визнання звіту протиправним - відмовити.
Роз'яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення (підписання).
Ухвала складена та підписана суддею 19.02.2026.
Суддя Марина Лук'яненко