Рішення від 19.02.2026 по справі 520/32869/25

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 р. № 520/32869/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про стягнення заробітної плати

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 431 539,73 грн, що складаються з: заборгованості з додаткової винагороди - 318 260,37 грн; індексації грошових доходів - 113279,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 грудня 2023 року Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/2913/23 ухвалено рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі 30 000 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022. Відповідачем нараховано додаткову винагороду в розмірі 318 260,37 грн, однак на даний час таку додаткову винагороду не виплачено. Позивач зазначив, що він має право на стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на його користь грошових коштів у загальному розмірі 431 539,73 грн, що складаються з: заборгованості з додаткової винагороди - 318 260,37 грн; індексації грошових доходів - 113 279,36 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 22.12.2025 відкрито спрощене провадження у справі в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена представнику позивача та відповідачу до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши про відсутність підстав для задоволення позову.

Ухвалою від 19.02.2026 закрито провадження у справі № 520/2913/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про стягнення заробітної плати в частині позовних вимог про стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на користь ОСОБА_1 грошових коштів, а саме заборгованості з додаткової винагороди - 318 260,37 грн.

Отже, з урахуванням ухвали суду про закриття провадження в частині позовних вимог, суд у межах даної справи розглядає позовні вимоги про стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на користь ОСОБА_1 грошових коштів, а саме індексації грошових доходів - 113 279,36 грн.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом установлено наступне.

Позивач з 24.02.2022 по 20.01.2023 проходив службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони в Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 по справі №520/2913/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року. Рішення набрало законної сили 12.01.2024.

Територіальним управління Служби судової охорони у Харківській області на виконання вищевказаного рішення видано наказ від 12.01.2024 № 16 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 в розмірі 318 260,37 грн, що вбачається з листа ТУ Служби судової охорони в Харківській області. (а.с. 14-15)

За доводами позивача, наявні підстави для стягнення з відповідача на його користь суми індексації грошових доходів у розмірі 113 279,36 грн, розрахованої позивачем, виходячи з розміру додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України та які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Частиною другою цієї статті передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації, встановлений у розмірі 103 відсотків. Статтею 6 цього Закону визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених приписів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.07.2003 № 1078, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно змісту позовної заяви позивач зазначає про наявність підстав для виплати йому індексації грошових доходів із посиланням на Закон України "Про індексацію грошових доводів населення" та Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

З наданої відповідачем до матеріалів справи довідки вих. № 51.07-84 від 17.02.2026 вбачається, що в період проходження служби в ТУ Служби судової охорони в Харківській області, саме: в лютому 2022 р. - 357,26 грн; у березні 2022 р. - 357,26 грн; у квітні 2022 р. - 483,80 грн; у травні 2022 р. - 615,29 грн; у червні 2022 р. - 712,05 грн; у липні 2022 р. - 746,20 грн; у серпні 2022 р. - 943,80 грн; у вересні 2022 р. - 943,80 грн; у жовтні 2022 р. - 943,80 грн; у листопаді 2022 р. - 1073,80 грн; у грудні 2022 р. - 1 108,49 грн; у січні 2023 р. - індексація грошових доходів не нараховувалась і не виплачувалась відповідно до пункту третього Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Тобто, судом встановлено, що в період проходження позивачем служби в ТУ Служби судової охорони в Харківській області, а саме з лютого 2022 року по грудень 2022 року включно, останньому нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Позивачем зазначених обставин не спростовано.

Щодо невиплати індексації в січні 2023 року, суд зазначає, що Законом України від 03.11.2022 №2710-ХІ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» була зупинена на 2023 рік дія Закону № 1282-ХІІ, у зв'язку з чим у 2023 році індексація не нараховувалась та не виплачувалася.

Жодних пояснень з приводу наданого позивачем до адміністративного позову розрахунку індексації в розмірі 113 279,36 грн до суду не подано, позовна заява відповідних доводів не містить.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У даному випадку позивач не довів наявності у нього на момент звернення до суду порушеного права щодо невиплати йому індексації. Натомість, матеріали справи містять відомості щодо виплати позивачу індексації за період проходження ним служби в ТУ Служби судової охорони в Харківській області, а саме з лютого 2022 року по грудень 2022 року. У січні 2023 року індексація позивачу не нараховувалася, що є правомірним за вищевикладених висновків суду.

Щодо доводів позивача про необхідність виплати йому індексації грошових доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, нарахованої на виконання судового рішення, суд зазначає, що за порушення встановлених строків виплати доходів громадяни мають право на отримання компенсації втрати частини доходів, виплата якої регулюється Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Однак, відповідних позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, або порушенням строків виплати інших доходів у межах даної справи позивачем не заявлено та позовна заява відповідних доводів щодо виплати такої компенсації з посиланням на відповідні законодавчі норми, що регулюють виплату такої компенсації, не містить.

Так, судом під час розгляду справи не встановлено протиправності дій (бездіяльності) з боку відповідача або порушення відповідачем прав позивача в спірних правовідносинах. Позивачем таких обставин не доведено.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявлені вимоги про стягнення індексації грошових доходів є необґрунтованими.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Отже, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 43181818) про стягнення заробітної плати - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН

Попередній документ
134210717
Наступний документ
134210719
Інформація про рішення:
№ рішення: 134210718
№ справи: 520/32869/25
Дата рішення: 19.02.2026
Дата публікації: 23.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.03.2026)
Дата надходження: 09.03.2026
Предмет позову: стягнення заробітної плати