19 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/4744/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача 1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов'язаного із захистом Батьківщини - з 15.04.2023 по 26.04.2023, з 22.09.2023 по 10.10.2023, з урахуванням фактично виплачених сум; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов'язаного із захистом Батьківщини - з 15.04.2023 по 26.04.2023, з 22.09.2023 по 10.10.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою від 05.02.2026 суд замінив первісного відповідача 1 - Військову частину НОМЕР_2 на правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 .
У поданому до суду відзиві Військова частина НОМЕР_1 заявила клопотання про залишення позову без розгляду, аргументоване пропуском позивачем строку звернення до суду.
Розглянувши заявлене відповідачем 1 клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що є спеціальним законодавчим актом у сфері трудових правовідносин, передбачено інші терміни оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, законодавець також пов'язував початок перебігу строків оскарження трудового спору з днем, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд у постанові від 29 грудня 2025 року у справі №580/9034/24 звернув увагу на те, що основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат. При цьому зазначив, що такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов'язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об'єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат.
Заявляючи клопотання про залишення позову без розгляду, Військова частина НОМЕР_1 , всупереч своєму процесуальному обов'язку, жодних доказів повідомлення ОСОБА_1 про складові нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення суду не надала.
В свою чергу в матеріалах справи такі відомості відсутні.
З огляду на що суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду.
Більше того, суд враховує те, що рішенням Конституційного Суду №1-р/2025 від 11.12.2025 положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Виходячи системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що заявлене відповідачем 1 клопотання є необґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 166, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача 1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяР.О. Ващилін