13 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/8378/25
12:00 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Колушкіна Ю.В.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2 ,
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 - представник Савуляк Василь Васильович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат Соколовська Ольга Олександрівна (02152, м. Київ, вул. П. Тичини, 5/19) до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання чинити певні дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 13 лютого 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 18 лютого 2026 року.
13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Соколовську Ольгу Олександрівну звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не внесення змін до інформаційних баз, а саме в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів в частині вилучення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в частині вилучення відомостей про порушення правил військового обліку.
20 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20 листопада 2025 року ухвалою суду витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 наказ про мобілізацію ОСОБА_1 з відомостями щодо включення (призову) у команду на відправку НОМЕР_2 для проходження ним військової служби по мобілізації. Витребувано від Рахівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області щодо наявності або відсутності відкритого кримінального провадження за повідомленням про кримінальне правопорушення від 05 червня 2025 року № 3044 щодо ОСОБА_1 та звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 № Е2330541, що зареєстровано за № 7962 від 05.06.2025 році у Рахівському районному відділі поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
01 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 надав суду наказ від 19 грудня 2024 року № 781.
11 грудня 2025 року на виконання вимог ухвали суд про витребування доказів Рахівський районний відділ поліції ГУ НП в Закарпатській області направив копію рапорту ЄО № 7962 від 05 червня 2025 року зареєстрованого за повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 № Е2330541від 05 червня 2025 року про порушення законодавства про мобілізацію. Копію самого звернення надати не представляється можливим, оскільки реєстрація відбувається у вигляді електронного звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке автоматично реєструється в системі ІПНП. Також проінформували, що станом на 10 грудня 2025 року в Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області відсутні кримінальні провадження чи будь які звернення (повідомлення), крім вказаного вище (ЄО № 7962), щодо ОСОБА_1
15 січня 2026 року ухвалою суду відкладено розгляд справи. На підставі пункту 3 частини 5 статті 44 КАС України визнано явку представника відповідача в судове засідання обов'язковою.
1. Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неприбуття до ТЦК саме по собі не є підставою для внесення особи до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як такої, що має порушення правил військового обліку. Адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку виникає лише за наявності відповідної постанови про адміністративне правопорушення, яка має бути винесена у встановленому законом порядку. У випадку Позивача, останній взагалі не отримував жодних повісток та будь яких інших офіційних документів про необхідність його явки до Відповідача, а відтак, посадові особи ТЦК не мали законних підстав вносити його до бази порушників військового обліку без відповідної постанови. Також зазначено, що позивач не з'явився для проходження ним військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, повідомлення про яке передано до правоохоронних органів та відповідні відомості внесено до Реєстру. Як вбачається з вищевикладеного, повістка щодо призову на військову службу вручається після проходження медичного огляду. Згідно інформації з військово-облікового документу ОСОБА_1 з Резерв+, ВЛК було пройдено ним лише 08.07.2025, тоді як з'явитися на відправку для проходження військової служби він начебто мав 20.12.2024 як зазначено у листі ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 не надано жодного підтвердження про те, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не надано інформації про те чи вручалося мобілізаційне розпорядження ОСОБА_1 , чи доводився до його відома наказ про призов на військову службу та чи направлялися відомості до правоохоронних органів про притягнення до відповідальності ОСОБА_1
19 листопада 2026 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що 19.12.2024 року, ОСОБА_1 , як особу що підлягає мобілізації, тобто військовозобов'язаного, що не є заброньованим на особливий період та не користується правом на відстрочку, було включено (призвано) у команду для проходження ним військової служби по мобілізації та наказано з'явитись 20.12.2024 року на відправку у складі команди НОМЕР_2 для проходження військової служби. Будучи належним чином повідомленим про це, ОСОБА_1 не з'явився за наказом на 09:00 годину 20.12.2024 року для відправки у складі команди для проходження військової служби. Не з'явившись на відправку, ОСОБА_1 ухилився від проходження ним військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 Кримінального кодексу України, повідомлення про яке передано до правоохоронних органів та відомості про яке також внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Своєю неявкою ОСОБА_1 порушив вимоги абз.1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (зі змінами та доповненнями), які визначають, що громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
20 листопада 2025 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій просить ІНФОРМАЦІЯ_5 намагається виправдати внесення до Реєстру «Оберіг» відомостей про нібито порушення Позивачем правил військового обліку шляхом апелювання до абсолютно іншого за своєю правовою природою складу правопорушення, а саме ухилення від призову за ст. 336 КК України. Разом із тим такі твердження Відповідача не стосуються предмета розгляду цієї адміністративної справи, оскільки можливе кримінальне провадження жодним чином не підтверджують і не замінюють факт внесення Відповідачем відомостей до Реєстру про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Наголошують, що предметом цього спору є перевірка законності внесення ІНФОРМАЦІЯ_5 до Реєстру відомостей про адміністративне правопорушення, а саме порушення правил військового обліку. Саме такий статус зазначений щодо Позивача у Реєстрі. Попри це, Відповідач намагається обґрунтувати законність внесення відомостей до Реєстру про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення посиланням на абсолютно інший склад правопорушення - ухилення від призову на підставі ст. 336 КК України. Посилання на кримінальне правопорушення не може підтверджувати факт адміністративного порушення, оскільки порядок притягнення до адміністративної відповідальності, як і порядок внесення відповідних відомостей до Реєстру, чітко регламентовані нормами КУпАП та Порядком №1487. Для внесення до Реєстру інформації про порушення правил військового обліку необхідним є складення постанови про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволенні позову з мотивів, що наведені у відзиві на позовну заяву.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В електронному кабінеті «Резерв+» наявні відомості про порушення ОСОБА_1 військового обліку. Статус (категорія обліку) військовозобов'язаний, відстрочка до 22.04.2026 року, дата ВЛК 08.07.2025 року - придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах. Дані уточнено вчасно, (а.с. 10).
19 грудня 2024 року наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 781 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації та інші заходи» солдата ОСОБА_1 20 грудня 2024 року призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_4 , (а.с. 78).
05 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області із зверненням №Е2330541 щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, (а.с. 82).
20 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернуся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 в якій просить: 1) винести постанову про закриття адміністративної справи; 2) видалити відомості з Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення мною правил військового обліку та розшук; 3) видалити напис з електронного військово-облікового документа про порушення правил військового обліку та розшук; 4) вжити всі заходи щодо зняття з розшуку, зняти з розшуку; 5) направити запит до Національної поліції України для виключення з баз даних як порушника правил військового обліку, (а.с. 12-13).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо внесення даних про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звернувся до суду з даним позовом.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Отже, військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону № 2232-XII).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру.
Згідно з частиною 8 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини 1 статті 7 Закону № 1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Крім того, цією статтею передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості: пункт (17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду);
19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили;
20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості);
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку та чітко визначені законодавством відомості про притягнення до кримінальної відповідальності.
Під час розгляду справи в суді, представник відповідача доводив перед судом, що такі відомості були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виключно із підстав притягнення позивача до кримінальної відповідальності.
На перевірку таких доводів відповідача судом було встановлено наступне.
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Приписами частини 1 статті 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами 1, 3 статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, відповідно до пункту 56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, суд висновує, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності та до кримінальної відповідальності згідно п.п.18-20 статті 7 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
Також суд зауважує, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Доказів притягнення позивача до адміністративної чи кримінальної відповідальності в установленому законом порядку за порушення правил військового обліку відповідач не надав.
Разом з тим, 20 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернуся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 в якій просить: 1) винести постанову про закриття адміністративної справи; 2) видалити відомості з Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення мною правил військового обліку та розшук; 3) видалити напис з електронного військово-облікового документа про порушення правил військового обліку та розшук; 4) вжити всі заходи щодо зняття з розшуку, зняти з розшуку; 5) направити запит до Національної поліції України для виключення з баз даних як порушника правил військового обліку, (а.с. 12-13).
В свою чергу, суд відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
Отже, поданий представником позивача адвокатський запит не є заявою до органів введення реєстру, яка подається для вчинення суб'єктом будь яких дій, зокрема і внесення відомостей до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, під час розгляду справи по суті відповідачем не надано суду доказів розгляду звернення ОСОБА_1 від 20 серпня 2025 року.
За таких встановлених судом фактичних обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 20 серпня 2025 року та з метою належного захисту прав позивача зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 в частині виключення відомостей про порушення правил військового обліку.
Щодо інших обставин на які посилався представник відповідача, про неявку ОСОБА_1 19.12.2024 року, як особи, що підлягає мобілізації, якого було включено та призвано у команду для проходження ним військової служби по мобілізації та наказано з'явитись 20.12.2024 року на відправку у складі команди НОМЕР_2 для проходження військової служби - судом не можуть прийняті, оскільки статус позивача із військовозобов'язаного на військовослужбовця не було змінено у грудні 2024 року, належного повідомлення правоохоронних органів про скоєння кримінального правопорушення, щодо ухилення від призову на військову службу ОСОБА_1 під час розгляду справи - судом не встановлено, (а.с.55,81).
Вказана обставина стверджується тим, що на вимогу суду Рахівський районний відділ поліції повідомив суду, що станом на 10.12.2025 року у Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області відсутні кримінальні провадження чи будь-які звернення (повідомлення) щодо ОСОБА_1 , крім вказаного (ЄО №7962 від 05.06.2025 року), (а.с.81).
Крім того, суд вважає необхідним вказати, що відсутність кримінального провадження за статтею 336 КК України; відсутність відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); відсутність відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; відсутність відомостей про наявність судимості (зняття чи погашення судимості) - не може підтверджувати законність внесення до Реєстру даних про вчинення порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Такі доводи не доведені перед судом і, відповідно, не можуть бути прийняті судом, як доказ правомірності внесення Відповідачем відомостей до Реєстру про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, оскільки тільки 05 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області із зверненням №Е2330541 щодо необхідності доставлення ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, (а.с. 81,82).
Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 08 жовтня 2025 року № 1555-7064-6334-6213, (а.с. 6).
Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20 серпня 2025 року.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в частині виключення відомостей про порушення правил військового обліку.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати у вигляду сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль