Справа № 487/8033/23
Провадження № 2-р/487/2/26
19 лютого 2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого - судді: Сухаревич З.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення,
16 лютого 2026 року до Заводського районного суду мста Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 , сформована в системі «Електронний суд» її представником ОСОБА_2 , в якій вона просить роз'яснити резолютивну частину рішення судового наказу виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 02.11.2023 року за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утриманння трьох неповнолітніх дітей з ОСОБА_3 в частині того, до досягнення повноліття якої саме дитини має відбуватися стягнення аліментів з боржника.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.02.2026 заяву передано судді Сухаревич З.М.
Відповідно до ч. 3 ст. 271, ст. 167 ЦПК України, суд розглядає заяву без виклику учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Виходячи зі змісту вказаної норми ЦПК України суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
З наведеного вбачається, що роз'яснення судового рішення має бути зумовленим його нечіткістю, незрозумілістю для осіб щодо яких його постановлено та для тих осіб, що займаються його виконанням. Суть полягає у тому, що суд має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Як вбачається з матеріалів, 02 листопада 2023 року Заводський районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 (однієї другої) частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви - 01 листопада 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 268,40 гривень.
Звертаючись до суду з заявою, представник заявника обґрунтовувала необхідність роз'яснення судового наказу тим, що через відсутність в судовому наказі вказівки до досягнення повноліття якої дитини має відбуватись стягнення аліментів, після досягнення старшою дитиною повноліття у державного виконавця будуть відсутні підстави здійснити перерахунок частки аліментів на двох інших дітей, які залишаються неповнолітніми.
Порядок визначення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей у частці від заробітку (доходу) матері, батька встановлений статтею 183 СК України.
Зокрема, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (частина 2 статті 183 СК України).
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (частина 3 статті 183 СК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Суд зазначає, що порядок та нарахування аліментів здійснюється державним виконавцем згідно Закону України «Про виконавче провадження», а питання щодо строку стягнення аліментів, які стягнуті на двох і більше дітей, стягнення аліментів після досягнення одного з дітей повноліття врегульовано ч.ч. 2, 3 ст. 183 СК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, порядок та спосіб виконання судового рішення в даному випадку чітко врегульовано сімейним законодавством та підлягає застосуванню всіма органами та посадовими особами, що виконуються рішення, і у разі порушень під час такого виконання вказане може бути предметом самостійного контролю з боку відповідних органів та судового контролю.
Тому, відсутність в судовому наказі вказівки про стягнення аліментів у цій частці до досягнення найстаршою дитиною повноліття, не свідчить про незрозумілість судового рішення та не звільняє виконавця від обов'язку дотримуватись вимог ст. 183 СК України під час стягнення аліментів.
Суд вважає, що вказаний судовий наказ не може бути витлумачений у інший спосіб ніж викладений і не припускає будь-яких інших варіантів його тлумачення, є зрозумілим і чітким, тому підстав для його роз'яснення немає.
Представником в заяві зазначено, що через відсутність в судовому наказі вказівки до досягнення повноліття якої дитини має відбуватись стягнення аліментів у державного виконавця будуть відсутні підстави для перерахунку розміру аліментів після досягнення найстаршою дитиною повноліття, є лише припущенням, що не може бути підставою для роз'яснення судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про роз'яснення судового наказу, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 271, 353 - 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої її представником ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Повна ухвала складена 19 лютого 2026 року
Суддя: З.М. Сухаревич