Справа № 455/2592/25
Провадження № 3/455/67/2026
Іменем України
19 лютого 2026 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
роз'яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,
11.12.2025 року, о 10 год. 38 хв. в м.Старий Самбір по вулиці Л. Галицького, 12, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2108», реєстр.номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що його зупинили працівники поліції за порушення правил паркування, запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, хоча для цього не було жодних підстав, ознак алкогольного сп'яніння у нього не було, алкогольних напоїв він не вживає, почервоніння очей пояснює тим, що він працює на двох роботах, багато втомлюється. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився, оскільки між ним та поліцейськими відбувся словесний конфлікт. Після цього, він сів у свій автомобіль та поїхав, проїхавши незначну відстань, близько через 10-15хвилин, його повторно зупинили інші працівники поліції та знову запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився, пройшов огляд на місці за допомогою приладу «Драгер» і результат тесту показав 0,00 проміле. На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_1 подав до суду роздруківку (чек) показників спеціального технічного засобу алкотестера «Drager» Alcotest 6820 за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння (тест №738, результат тесту 0,00 проміле, час тесту: 11.12.2025 о 11:44 год.).
Свідок ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 ) в судовому засіданні пояснила, що 11.12.2025 вони з чоловіком були в місті Старий Самбір, де їх зупинили поліцейські за порушення правил паркування. Стверджує, що ОСОБА_1 алкогольних напоїв не вживає, оскільки має проблеми зі здоров'ям, офіційно працює водієм, часто підвозить її на автомобілі.
Незважаючи на невизнання вини, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, підтверджується такими доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №537536 від 11.12.2025 року; рапортом старшого інспектора-чергового ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Душного І. від 11.12.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6321594 від 11.12.2025; відеозаписом.
У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.
Щодо доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що він не вживав алкогольних напоїв та у стані сп'яніння не перебував, то такі судом не приймаються до уваги, оскільки за змістом частини першої статті 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.
Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак алкогольного сп'яніння, то суд такі відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.
Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є лише суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння.
В свою чергу, пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що після складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, через незначний проміжок часу, поліцейські повторно зупинили його і він пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Drager» і результат тесту показав 0,00 проміле, то суд зазначає, що такі доводи не спростовують обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що 11.12.2025 о 10.38год він відмовився пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Надана суду роздруківка (чек) показників спеціального технічного засобу алкотестера «Drager» Alcotest 6820 за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, згідно якої результати тесту становить 0,00проміле, не свідчить про відсутність у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
При цьому, із оглянутих відеозаписів чи інших матеріалів справи не встановлено об'єктивних перешкод для проходження водієм відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Інші доводи захисту суд також відхиляє як такі, що не спростовують обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Таким чином, враховуючи, у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, також беручи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст.ст.23, 33, 36, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя А.В.Кушнір