ЄУН: 336/11938/25
Провадження №: 3/336/258/2026
19 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Худіної О.О., за участі секретаря судового засідання Дорошенко К.В., захисника Молоткової В.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Запорізького районного управління поліції відділення № 2 Головного управління національної поліції в Запорізькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, місце роботи: ФОП « ОСОБА_2 » на посаді продавця, зареєстрована за адресою та фактично мешкає: АДРЕСА_1 , за ст. 164 ч. 1 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 682392 від 05.12.2025:
05.12.2025 о 11:55 за адресою: АДРЕСА_2 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ФОП « ОСОБА_2 », громадянка ОСОБА_1 здійснювала реалізація тютюнових та алкогольних виробів без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чим порушила ч.7 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судовому засіданні адвокатка Молоткова В.В., зазначила, що ОСОБА_1 не є суб'єктом господарської діяльності, крім того відсутній будь які докази провадження господарської діяльності, просила закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного:
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
З огляду на вказані норми закону вбачається, що об'єктива сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, має декілька окремих складів з відповідними кваліфікуючими ознаками. При цьому вказана стаття є бланкетною, оскільки закріплює лише загальні ознаки правил поведінки, а для встановлення ознак, яких бракує, відсилає до норм інших нормативних актів іншої галузі права.
Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП під час формулювання об'єктивної сторони протиправного діяння необхідно обов'язково встановити в чому полягала невідповідність цим вимогам діяння особи, що порушила закон.
Разом з тим, судом встановлено, що посадова особа, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст.164 КУпАП, недотрималася цих вимог закону.
Для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність. При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено.
Разом з тим, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» № 3 від 25 квітня 2003 року передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Під господарською діяльністю, відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» сфера дії цього Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, на основі даних якого у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 256 КУпАП визначені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема в ньому мають бути вказані: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Проте, вказані вимоги не дотримані.
Так, до протоколу не додано жодного належного доказу на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 систематичної господарської (підприємницької) діяльності та одержання прибутку та будь-які докази, які б підтверджували факти неодноразового продажу ОСОБА_1 товарів, діяльність з продажу яких підлягає ліцензуванню.
Окрім того, відповідно до матеріалів справи не долучено та й не зазначено, який саме товар продала ОСОБА_1 , у якій кількості, що не може свідчити як систематичність діяльності.
Отже, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб?єкта господарювання та провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, є окремими складами адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки вони мають різні ознаки об?єктивної сторони та суб?єкту.
Так, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб?єкта господарювання полягає у діяльності з виготовлення, реалізації продукції, виконання робіт чи послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, особою, яка не зареєстрована у встановленому законом порядку суб?єктом господарювання.
В той же час, провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, полягає у здійсненні такої діяльності особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку як суб?єкт господарювання.
Матеріали справи не містять інформації, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб?єкт господарської діяльності, натомість з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 є найманим працівником, тобто продавцем.
Отже, суб?єктом адміністративної відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності в даному випадку, за ч. 1 ст. 164 КУпАП, має виступати суб?єкт господарської діяльності, а не будь-яка особа.
Таким чином, ОСОБА_1 не є суб?єктом правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки суб?єктом може бути посадова особа, до службових обов?язків якої віднесено забезпечення встановлених правил у сфері господарської діяльності, а ОСОБА_1 самостійно не здійснює господарську діяльність і не зареєстрований відповідно до закону як підприємець, не є володільцем, засновником чи орендарем приміщення за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, протокол складено на особу, яка не є суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, не доведена та не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Що стосується вилученої робітниками поліції алкогольної продукції, суд вважає необхідним зазначити наступне:
Згідно з положеннями ч. 4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку, відноситься до неякісної та небезпечної, і відповідно до вимог ст.5 зазначеного Закону, підлягає обов'язковому вилученню з обігу.
Матеріалами справи, в т.ч. відеозаписом, долученим до протоколу, підтверджується, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які були вилучені 05.12.2025 та зберігаються у відділі поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області на підставі квитанції № 227, джерело їх походження не встановлено, законність їх обігу на території України матеріалами справи не підтверджена, що дає підстави для висновку, що це майно є таким, що вилучене з обігу.
За вказаних обставин, зазначена алкогольна продукція, має бути залишена у ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області з метою подальшої перевірки у встановленому законом порядку відомостей щодо власника, джерела походження зазначених виробів та їх якості, а також обставин, за яких вони опинились на території України.
Керуючись ст.9, 247, 251-252, 256, 268, 280, 283-284, 287, 289, 291 КУпАП, суд
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Вилучені у ОСОБА_1 , згідно протоколу огляду від 05.12.2025 року, предмети торгівлі, згідно з переліком у квитанції №227, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, залишити у вказаному відділі поліції для здійснення в установленому законом порядку перевірочних дій, вказаних у мотивувальній частині постанови.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Худіна