ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/27020/25
провадження № 3/753/387/26
"17" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
06 грудня 2025 року в АДРЕСА_1 , близько 20-ї години 00 хвилин ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, ображав, давав ляпаси по обличчю чим завдав психологічного та фізичного болю.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відбуватиметься в Дарницькому районному суді м. Києва.
Проте, будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином двічі повідомленим про розгляд справи за допомогою направлення смс-повідомлення, на виклик суду не з'явилась, провадженням щодо себе не цікавилась.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 319334, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1); даними заяви ОСОБА_2 про те, що 06.12.2025 після 19 год. 00 хв. в кімнату прийшов чоловік ОСОБА_1 і вдарив її в обличчя, словесно ображав (а.с. 3); копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 029332 (а.с. 4); даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до яких рівень небезпеки ОСОБА_1 визначено як високий (а.с. 5-6), даними відео з бодікамери працівника поліції (а.с. 7).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнєнасильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Враховуючи викладене, досліджені письмові докази, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства, тобто умисного вчинення дій фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Враховуючи особу правопорушника, те, що він непрацює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, вважаю правильним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з направленням його як особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 39-1, 173-2, 283, 284, 285 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривні.
Направити ОСОБА_1 як особу, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до Управління соціальної та ветеранської політики Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації /м. Київ, вул. О. Харківське шосе, 176-г/.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба