Справа №127/4640/26
Провадження №1-кс/127/1900/26
12 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю :прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020000001041 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020000001041 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 07 години 40 хвилин 04.12.2025 водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter 519», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою М-21 «Житомир-Могилів-Подільський», 290 км + 650 м поблизу с. Дорожнє Вінницького району Вінницької області, в напрямку м. Вінниці, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, своєчасно не відреагував на її зміну, внаслідок чого в момент виникнення небезпеки для його руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_8 , який виїжджав з узбіччя на дорогу та рухався попереду автомобіля в попутному з ним напрямку, маючи об'єктивну можливість виявити, що велосипедист наблизився до автомобіля на відстань безпечного бокового інтервалу і ця відстань поступово зменшується, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, у зв'язку з чим допустив наїзд на вказаного велосипедиста.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_8 загинув на місці події.
Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, що ускладнилась набряком та набуханням головного мозку. Між смертю, відкритою черепно-мозковою травмою, що ускладнилась набряком та набуханням головного мозку та смертю ОСОБА_8 є прямий причинний зв'язок.
Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-25/27561-ІТ від 04.02.2026 у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водій автомобіля Mercedes-Benz-519 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Mercedes-Benz-519 ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти контактуванню з велосипедом шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
У цій дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Mercedes-Benz-519 ОСОБА_7 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв?язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_7 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:
?п. 2.3 (б) - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
?п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із смертю велосипедиста ОСОБА_8 .
12.02.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костопіль Костопільського району Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілого ОСОБА_8 , за який законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, останній може зникнути та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_7 перебуваючи не під домашнім арештом, може вчинити інші кримінальні правопорушення, у тому числі і у сфері безпеки руху, у зв'язку із чим наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи сукупність характеризуючи даних підозрюваного, його соціальні зв'язки а саме: офіційно працевлаштований, примирився з потерпілою стороною відшкодувавши завдану шкоду, батько підозрюваного на даний час проходить військову службу та бере участь у захисті країни від широкомасштабного вторгнення російської федерації, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид передбаченого покарання, а також те, що внаслідок вказаного кримінального правопорушення загнула особа, єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримали.
Адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати відносно підозрюваного особисте зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав позицію адвокатів.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12025020000001041 12.02.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання. Причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що він обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема: - підозрюваний ОСОБА_7 може здійснювати вплив на свідків та потерпілого, з метою уникнення покарання; переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки санкція статей передбачає тривале позбавлення волі.
Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_7 надає покази, раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, відшкодував збитки потерпілій стороні.
Враховуючи обставини та тяжкість вчиненого правопорушення, яке призвело до загибелі людини, а також те, що у зв'язку з необхідністю проведення процесуальних дій з підозрюваним, останній має знаходитись в місці, відомому органу досудового розслідування, для оперативного проведення слідчих та процесуальних дій, враховуючи особу підозрюваного, його відношення до вчиненого правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що такий запобіжний захід як домашній арешт в певний період доби, з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України зможе запобігти ризикам зазначеним у статті 177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 23-00- год. по 06-00 год., що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги та для прямування до пунктів незламності або пунктів обігріву, якщо виникла надзвичайна ситуація в енергетиці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
?-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
?- не залишати житло в якому він проживає чи перебуває в період часу з 23.00 год. до 06.00 год., без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?-здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала про застосування домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 діє в межах строку досудового розслідування, але не більше 60 днів, починаючи з 12.02.2026 року.
Копію ухвали суду для організації виконання направити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя