Справа № 143/173/26
про залишення позовної заяви без руху
18.02.2026 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Тітова Т. Л., ознайомившись з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Маліцький Микола Володимирович, до Погребищенської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -
установила:
17.02.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Маліцький М. В. звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (літера «А» за планом), загальною площею 63 кв. м, веранду (літера «а» за планом), ганок, сарай (літера «Б» за планом), сарай (літера «б» за планом), сарай (літера «В» за планом), сарай (літера «в» за планом), вбиральню (літера «Г» за планом), погріб (літера «Д» за планом), огорожу (№ 1 за планом), ворота з хвірткою (№ 2 за планом), криницю (№ 3 за планом).
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, суддя, вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, дійшла висновку про залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви встановлено статтями 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог із зазначенням способу захисту, який прав чи інтересів, передбачений законом чи договором, або іншого способу (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року становить 3 328 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено такі ставки судового збору: - за позовну вимогу майнового характеру, яку заявила фізична особа - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В прохальній частині позовної заяви представник позивача - адвокат Маліцький М. В. просить звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовів, пов'язаних із захистом його порушених прав згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсилочний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких такі особи звільняються від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення встановлюються Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Водночас пільга щодо сплати судового збору поширюються виключно на вимоги, що випливають із правовідносин, пов'язаних із наданням відповідного статусу та захистом прав, які з нього виникають.
Відповідно до вказаного закону учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору у разі звернення до суду з позовом щодо незастосування пільг, визначених в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте, якщо ця ж особа, яка має статус учасника бойових дій, звертається до суду з позовними вимогами, наприклад, про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя, визнання права власності тощо, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах, оскільки, у цьому випадку такий позов не пов'язаний з порушенням права саме учасника бойових дій, а виникає з сімейних відносин або захисту права власності.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Маліцький М. В., звернувся до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, і вказаний позов не пов'язаний з порушенням його права саме як учасника бойових дій.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У ст. 22 зазначеного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього закону.
Отже, вирішуючи питання про сплату судового збору або підстави звільнення від сплати судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI суд враховує предмет та підстави позову; перевіряє чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Згідно з чинним законодавством, враховуючи, що заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не пов'язані з його соціальним захистом як учасника бойових дій та правовим захистом ветеранів війни, він не звільняється від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви до суду.
Подібний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 10.06.2024 у справі № 320/42687/23: «Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма (пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір») не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами».
З огляду на викладене, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу (його представнику) необхідно надати документ про сплату судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 1% ціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рахунок для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Вінницькій області/ м.Погребище/22030101, код отримувача 37979858, МФО 899998, рахунок отримувача UA638999980313161206000002892, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу Погребищенський районний суд Вінницької області.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця - його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, доказів на підтвердження родинного зв'язку, а саме, що позивач ОСОБА_1 є рідним сином спадкодавця ОСОБА_2 (копії свідоцтва про народження позивача) до позовної заяви не додано.
Також у позовній заяві представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька як спадкоємець першої черги за законом, який на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем.
Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
На момент відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) діяли норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, оскільки часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Статтею 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визначено, що спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину.
Водночас, на підтвердження вказаного до позовної заяви не додано доказів фактичного прийняття спадщини, зокрема, довідки про фактичне місце проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та записів з погосподарської книги про реєстрацію місця проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, позивачеві (його представнику) слід надати відповідні документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Згідно з частиною 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, ознайомившись із матеріалами справи та враховуючи обставини, зазначені у позовній заяві, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя -
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Маліцький Микола Володимирович, до Погребищенської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху.
Надати позивачу чи її представнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення викладених у її мотивувальній частині недоліків.
У разі невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у повному обсязі в установлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат щодо сплати судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області.
В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя