Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/1537/26
Провадження № 1-кс/644/248/26
19 лютого 2026 р. м. Харків
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВП №1 ХУРП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 2026221180000015 від 03.01.2026, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,
підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із вищевказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив наступне.
У провадженні СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування №12026221180000015 від 03.01.2026 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, усупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці, у невстановлені дату та час, але не пізніше 07.02.2026 незаконно придбала у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, для подальшого збуту.
Після придбання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, ОСОБА_5 з метою реалізації свого умислу щодо збуту особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, почала зберігати її за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_5 , 07.02.2026 приблизно о 12:10 год., знаходячись у приміщенні кв. АДРЕСА_4 , діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, зустрілась з особою, яка діяла під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_7 , яка на виконання вказівок ОСОБА_5 передала їй грошові кошти в сумі 500 гривень, на що, в свою чергу, ОСОБА_5 незаконно збула ОСОБА_7 паперовий згорток з порошкоподібною кристалічною речовиною білого кольору, в середині якого згідно з висновком експерта №СЕ-19/121-26/3965-НЗПРАП від 12.02.2026 знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, маса якої, в перерахунку на масу речовини, наданої на дослідження, склала 0,1461 г.
Так, ОСОБА_5 усупереч вимогам Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та зловживанню ними» та Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів та прекурсорів», незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, що віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.
17.02.2026 у період часу з 16:40 по 17:57 було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , де було виявлено та вилучено: 7 прозорих полімерних зіп-пакетів, фрагмент ізолюючої стрічки синього кольору, електронні ваги сірого кольору, прозорий зіп-пкет із кристалічною речовиною білого кольору, 3 скляних піпетки із нашаруванням речовини коричневого кольору, пластиковий наперсток із залишками речовини чорного кольору.
17.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення. Обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.
Підозрювана в судовому засіданні вказала, що захисник їй не потрібен. Її дійсно було раніше засуджено за злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України,. Її діти проживають протягом останнього півроку з бабусею. Зараз вона на 8 місяці вагітності. Грошових збережень вона немає. Просить дати можливість їй народити дитину не в СІЗО.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали, які були додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; отримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 09.02.2026;
- протоколом огляду грошових коштів від 07.02.2026;
- протоколом огляду покупця від 07.02.2026;
- протоколом добровільної видачі від 07.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;
- висновком експерта №СЕ-19/121-26/3965-НЗПРАП;
- протоколом обшуку від 17.02.2026;
На думку слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування зібрані стороною обвинувачення докази є достатньо вагомими для твердження про обґрунтованість підозри.
Суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Цей ризик доводиться, зокрема, вагомістю доказів вчиненого підозрюваною правопорушення, а також тяжкістю покарання, що їй загрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки стосовно підозрюваної вже наявний обвинувальний вирок суду за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, який хоча і не набрав законної сили, проте може бути врахований судом під час оцінки вказаного вище ризику.
Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. До суду не було надано доказів того, що поведінка підозрюваної після початку кримінального провадження або після повідомлення їй про підозру містила ознаки спроб незаконного впливу на свідків. Крім того, ключовий свідок у справі вказаний під вигаданими анкетними даними, а тому для підозрюваної складно буде встановити дійсну особу свідка.
Слідчий суддя також враховує вік підозрюваної, який виповнилося 29 років, тобто вона перебуває у зрілому віці. Стан здоров'я підозрюваної полягає в тому, що вона не перебуває на обліку у лікарів нарколога чи психіатра, проте перебуває у стані вагітності на 8 місяці.
Міцність соціальних зв'язків підозрюваної є посередньою, оскільки з одного боку у неї наявне постійне місце проживання та вона має двох малолітніх дітей. З іншого боку, підозрювана в судовому засіданні визнала, що діти проживають не з нею, а з бабусею. Підозрювана офіційно незаміжня.
Слідчий суддя також враховує майновий стан підозрюваної, який характеризується тим, що підозрювана офіційно не працює, доходів немає, грошових збережень за її словами також немає.
У підозрюваної відсутні судимості, проте стосовно підозрюваної наявний обвинувальний вирок суду, який не набрав законної сили та в якому суд встановив вину підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
У відповідності до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи сукупність встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують два ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Отже, для запобігання вищевказаним ризикам щодо підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто тривалістю у 57 днів до 16.04.2026 включно.
Перебування підозрюваної на 8 місяці вагітності не перешкоджає застосуванню до неї вищевказаного запобіжного заходу, оскільки згідно з п. 6 розділу 4 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5 зі змінами та доповненнями, вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років, можуть розміщуватися в спеціально обладнаних камерах відповідно до Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення слідчого ізолятора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року № 1118/5.
Разом з тим, слідчий суддя на виконання норм ч. 3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків та зазначити, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрювану у разі внесення застави, а також наслідки їх невиконання.
Частиною 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у сумі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та яке є тяжким злочином, майнового та сімейного стану підозрюваної, стану її здоров'я, рівня її соціальних зв'язків, а також вищенаведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне встановити підозрюваній заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року, що складає 66560 гривень 00 копійок (3328 грн. х 20).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого ВП №1 ХУРП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 2026221180000015 від 03.01.2026 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 57 днів, тобто до 16 квітня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту постановлення ухвали, тобто з 19 лютого 2026 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року, що складає 66560 гривень 00 копійок, після внесення якої підозрювана звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання підозрюваної під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрювана вважається такою, до якої застосований запобіжний захід у вигляді застави (реквізити для сплати застави - отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно з ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова, № справи, за ОСОБА_5 , ПІБ платника застави).
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки, які діятимуть протягом двох місяців з дня внесення застави та звільнення підозрюваної з-під варти:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
3) не відлучатися з міста Харкова без дозволу суду;
4) утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6) докласти зусиль до пошуку роботи шляхом офіційного працевлаштування або шляхом звернення до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштування, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу).
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали негайно вручити підозрюваній та прокурору.
Ухвала в частині строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою діє протягом 57 днів, тобто до 16 квітня 2026 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваною - протягом п'яти днів з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_10