Суддя Маркосян М. В.
Справа № 644/1437/26
Провадження № 2-а/644/43/26
19.02.2026
19 лютого 2026 року.
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі судді Маркосян М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 2576-4п від 03.09.2025,
15.02.2026 від представника ОСОБА_1 надійшла дана позовна заява. Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові № 2576-4п від 03.09.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу такого правопорушення.
Суд вважає що позовна заява підлягає залишенню без руху згідно наступного.
Частинами 1,2 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно ст. 119 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позовна заява подана з пропуском строку, встановленого статтею 286 КАС України. Разом із позовом позивачем подане клопотання про поновлення строку звернення до суду. Однак, суд вважає, що підстави, які наведені у клопотанні не свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду. Так, позивач посилається на те, що про існування постанови, яку він оскаржує стало відомо після початку її примусового виконання. Однак, як вбачається із протоколу №2576-4 від 30.08.2025, наданий в якості доказу до позову, позивач був повідомлений особисто про час та місце розгляду його справи про адміністративне правопорушення. Отже, позивач міг і мав би припускати винесення оскаржуваної постанови саме в цей день.
Суд зазначає, що ч.2 ст. 286 КАС України пов'язує строки судового оскарження у цій категорії справ саме з датою ухвалення відповідного рішення (постанови), а не з датою отримання постанови.
Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, для вирішення питання про відкриття провадження по цій справі, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали, подати нове клопотання з обґрунтуванням причин поважності пропуску строку звернення до суду.
Крім того, за змістом з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зазначає, що є інвалідом ІІІ групи, однак, згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Отже, дієздатна особа з інвалідністю ІІІ групи не звільнена від сплати судового збору за подання позову.
У відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду №543/775/17 від 18.03.2020 року, відповідно до якої у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст.ст.287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом в порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, де також зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
За таких обставин, суддя вважає адміністративний позов таким, що не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України та залишає його без руху. Для вирішення питання про відкриття провадження по цій справі, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали. У випадку не усунення недоліків позову, у відповідності до ч.4 ст.169 КАС України, суд повертає позовну заяву позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 13, 161, 169, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 2576-4п від 03.09.2025 - залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позову, зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Марина МАРКОСЯН