Справа № 132/340/26
3/132/360/26
Іменем України
19 лютого 2026 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріал, який надійшов з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, учасника бойових дій, проживаючого цивільним шлюбом, маючого на утриманні 13 дітей (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомий, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 30.01.2026 надійшов протокол серії ГР № 170669 від 24.01.2026, із додатками, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2026 ці матеріали передано на розгляд судді Карнауху Н.П.
Згідно із протоколом серії ГР № 170669 від 24.01.2026, громадянин ОСОБА_2 24.01.2026 о 19 год. 152 хв. за місцем свого проживання, а саме у своєму будинку за адресою: АДРЕСА_2 , перебував у стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме фізичного, психологічного характеру, яке полягало в нецензурній лайці, штовханні та шарпані за одяг, чим було заподіяно фізичного болю та психологічних страждань, вчинивши цим адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Після отримання матеріалів, розгляд справи призначався на 08:20 год. 05.05.2026, однак у вказане судове засідання ОСОБА_2 до суду не з'явися, відомостей про причини його неявки не надходило.
У зв'язку з цим розгляд справи було відкладено на 08:20 год. 19.02.2026.
У вказане судове засідання з'явився ОСОБА_2 . Він пояснив, що проживає у м. Бар, однак через відключення електроенергії в його будинку не працює опалення, тому, вирішив приїхати до матері у с. Павлівка. Того дня він разом із товаришами рятували рибу в ставку, різали лід бензопилою, яку ОСОБА_2 взяв із дому матері. Разом із товаришами вони вживали алкогольні напої. Повернувшись додому, він пішов до своєї кімнати пити пиво. До кімнати зайшла його мати і між ними виник конфлікт. Вона була незадоволена тим, що син перебував у стані алкогольного сп'яніння, був мокрий від льоду та використав увесь бензин із бензопили. Після цього ОСОБА_3 викликала працівників поліції.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя дійшов такого висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно пунктів 14, 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, а фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 170669 від 24.01.2026 вбачається, що громадянин ОСОБА_2 24.01.2026 о 19 год. 152 хв. за місцем свого проживання, а саме у своєму будинку за адресою: АДРЕСА_2 , перебував у стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме фізичного, психологічного характеру, яке полягало в нецензурній лайці, штовханні та шарпані за одяг, чим було заподіяно фізичного болю та психологічних страждань, вчинивши цим адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серія ГР № 170669 від 24.01.2026;
письмовим поясненням ОСОБА_2 від 24.01.2026;
копією термінового заборонного приписи стосовно кривдника серії АА № 031086 від 24.01.2026;
формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 24.01.2026;
відеозаписами за нагрудних бодікамер поліцейських та іншими матеріалами.
Зокрема, з долученого до матеріалів відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейської ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_5 перебуває в кімнаті будинку з ознаками алкогольного сп'яніння. Під час спілкування з поліцейськими потерпіла повідомила їм, що за пів години до приїзду поліцейських син її душив, крутив, руки і ноги, вона вирвалася і втікла, ображав її словами нецензурної лексики.
Наведені вище докази дозволяють встановити факт вчинення ОСОБА_2 вказаного адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачене адміністративне стягнення у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до положень статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Призначаючи адміністративне стягнення в даній справі, суддя враховує конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таке стягнення на думку судді буде необхідним та достатнім для його виховання, попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.
Враховуючи обставини справи, особу правопорушника, суддя не вбачає необхідності в направленні ОСОБА_2 для проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Тому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 39-1, 40-1, 173-2, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. в дохід держави на рахунок (IBAN) UA978999980313060106000002776, отримувач: ГУК у Він.обл./м.Калинівка/21081100, код ЄДРПОУ 37979858, Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н. П. Карнаух