Головуючий суддя в суді І інстанції
Павленко Р.М.
Єдиний унікальний № 374/258/24
19 лютого 2026 року Ржищівський міський суд Київської області в складі :
головуючого судді - Павленка Р.М.
за участі:
секретаря - Маламан Я.О.;
представника позивача - ОСОБА_1 ;
представника відповідача - Босенка Ю.Г.;
представника третьої особи - (не з'явився);
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Ржищівська державна нотаріальна контора,про визнання шлюбу недійсним,
01.08.2024 до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просила визнати недійсним шлюб, укладений між ОСОБА_4 таОСОБА_3 , який зареєстрований 12.12.2023 виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області, актовий запис № 03.
Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
Позивач свої вимоги мотивував тим, що у липні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Ржищівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після її брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами розгляду цієї заяви листом Ржищівської державної нотаріальної контори від 12.07.2024 № 158/01-16 заявницю було повідомлено, що спадкову справу № 49/2024 до майна померлого ОСОБА_4 відкрито 02.04.2024 за заявою про прийняття спадщини його дружини ОСОБА_3 . Оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем другої черги, у неї немає підстав для спадкування.
Позивач просить визнати шлюб недійсним з таких причин:
1. шлюб укладений без вільної згоди ОСОБА_4 , оскільки у момент реєстрації шлюбу він страждав тяжким психічним розладом, у результаті чого не усвідомлював сповна значення своїх дій і/або не міг керувати ними. Позивач вказує, що ОСОБА_4 з 2019 року зловживав спиртними напоями, внаслідок чого у нього було виявлено тяжке онкологічне захворювання. На думку позивача, очевидно, що людина, яка страждає на таке захворювання, приймає знеболюючі та антидепресанти, які суттєво впливають на психіку і як наслідок на можливість ясно розуміти значення своїх дій та керувати ними. Через це позивач наголошував, що в окремому клопотанні буде ставити питання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи;
2. шлюб є фіктивним, оскільки відповідач та ОСОБА_4 ні до укладення шлюбу, ні після нього разом не проживали, спільного господарства не вели, дітей від шлюбу не мають, спільного майна не набували, спільного сімейного бюджету не вели, про шлюб не повідомили позивача, зареєстровані за різними адресами. З наведеного позивач дійшов висновку, що відповідач не бажала створювати сім'ю зі ОСОБА_4 , знаючи про його тяжку хворобу і розуміючи, що він скоро помре від невиліковної хвороби, а відповідач отримає право на його майно.
Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову з таких причин:
- ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спільно проживали з 1993 року;
- у 1995 році ОСОБА_5 завагітніла від ОСОБА_4 , але втратила дитину;
- ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спільно доглядали за його матір'ю (яка з 2013 року мала проблеми зі здоров'ям), зокрема за власні кошти придбали їй будинок;
- ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спільно проводили роботи з підводу води та каналізації;
- ОСОБА_4 посварився з своєю сестрою ОСОБА_6 у 2021 році через проведення АТО і з того часу зв'язки з нею не підтримував, а сама позивачка живе в Росії та більше в Україну не приїжджала;
- у 2023 році ОСОБА_4 сам наполіг на укладенні шлюбу;
- після смерті ОСОБА_4 саме відповідачка займалася похоронами, зокрема понесла матеріальні витрати;
- ОСОБА_4 під час хвороби не приймав жодних наркотичних чи психотропних препаратів, вів себе адекватно, розумів і контролював свої дії.
У відповіді на відзив сторона позивача навела додаткові аргументи:
- позивач стверджує, що ОСОБА_4 до самої своєї смерті проживав з нею, а не з відповідачкою (п. 1.3. відповіді, аркуш справи 119, том 2).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
02.01.2025 до суду подано відзив на позовну заяву.
06.08.2025 до суду подано відповідь на відзив.
Судом витребувано медичну документацію про перебіг хвороби ОСОБА_4 та спадкову справу, відкриту після його смерті.
Представник третьої особи у клопотанні просив розглядати справу за його відсутності.
Обставини, встановлені судом.
12 грудня 2023 року виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області було проведено реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , актовий запис № 3.
У липні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Ржищівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після її брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами розгляду цієї заяви листом Ржищівської державної нотаріальної контори від 12.07.2024 № 158/01-16 заявницю було повідомлено, що спадкову справу № 49/2024 до майна померлого ОСОБА_4 відкрито 02.04.2024 за заявою про прийняття спадщини його дружини ОСОБА_3 . Оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем другої черги, у неї немає підстав для спадкування.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 показала, що не пам'ятає коли останній раз ОСОБА_6 перебувала в Україні. ОСОБА_7 працював на місцевому підприємстві, будинок був ним придбаний на кошти його батьків. ОСОБА_6 до 2022 року приїжджала щоліта, а потім вже не приїжджала. Як саме мати ОСОБА_8 за її життя доглядала за ним, детально сказати не може. ОСОБА_9 захворів у жовтні 2023 року. До цього їй про якісь хвороби ОСОБА_10 було невідомо. На запитання, чи були неприязні стосунки між ОСОБА_11 і його сестрою ОСОБА_6 перед реєстрацією шлюбу і смертю, відповіла, що не знає. На запитання, чому ОСОБА_12 не сказав сестрі про своє одруження відповіла, що не знає. Відповідач показала, що її перший чоловік помер до знайомства зі ОСОБА_13 . Вона познайомилася з ОСОБА_14 у 1993 році, жили у неї в хаті за адресою: АДРЕСА_1 . Згодом купили хату за кошти матері ОСОБА_10 , куди й перевезли його матір для догляду. В 2023 році вона з ОСОБА_14 одружилася. ОСОБА_7 допоміг ОСОБА_5 провести газ до її хати. Разом вони вели хазяйство, зокрема курей та свиней. Матір ОСОБА_10 померла в 2021 році, на її похорони приїхала позивачка (донька) ОСОБА_15 . На запитання, за чиї гроші лікували ОСОБА_10 відповіла, що і в нього трохи було своїх коштів, а також вона вкладала свої. ОСОБА_7 помер у 63 роки. На запитання, чи втрачав ОСОБА_7 розсудок після прийому ліків відповіла, що не втрачав. На запитання, хто був ініціатором одруження, відповіла, що це саме він захотів одруження. Вона спочатку не хотіла, але він наполіг, її діти називали ОСОБА_10 дідусем. Його сестра ОСОБА_6 не знала про реєстрацію шлюбу. У день реєстрації шлюбу ОСОБА_7 почував себе добре, він особисто домовлявся про всі деталі реєстрації. ОСОБА_5 вказала, що вона більше часу проводила в нього в хаті по АДРЕСА_2 , ніж у себе. Разом з тим ОСОБА_7 часто на два-три дні приходив до її хати по АДРЕСА_1 допомагати по господарству. У такі періоди у хаті по АДРЕСА_1 проживало п'ять осіб, тобто крім них двох там жили її син, невістка та онучка. На запитання, чи купували вони якійсь предмети господарства за спільні кошти, відповіла, що купили телевізор. Відповідач та ОСОБА_7 десять років тому разом їздили поїздом на відпочинок в с. Кирилівку (Азовське море). Матір ОСОБА_10 отримала компенсацію і за ці кошти купила хату по АДРЕСА_2 . Ще за свого життя матір ОСОБА_10 переписала хату на свого сина у нотаріуса. ОСОБА_7 захворів у 2023 році. Зять відповідачки возив ОСОБА_10 на лікування в Інститут Шалімова до м. Києва. Про те, що у нього виявили діагноз онкологічного захворювання, він дізнався вже після реєстрації шлюбу. ОСОБА_7 висловлював бажання заповісти своє майно онучці ОСОБА_5 . Відповідач сама звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, а позивач ОСОБА_6 до нотаріуса не зверталася.
Свідок ОСОБА_16 , яка є троюрідною сестрою відповідачки та її сусідкою, показала суду, що ОСОБА_7 інколи випивав, стосунки у нього та ОСОБА_5 були родинні, вели спільне господарство. Певні періоди часу ОСОБА_7 жив по вулиці Оболонській, а у певні періоди часу він приходив жити в хату до ОСОБА_5 . Знає, що ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_5 офіційно одружитися. Останні місяці перед смертю ОСОБА_7 пожовтів. Зять ОСОБА_5 возив ОСОБА_10 на лікування. ОСОБА_7 і ОСОБА_5 знайомі з 1993 року. За цей час ні у нього, ні у неї не було інших осіб, з якими вони підтримували сімейні стосунки. Вони мали спільний бюджет. Купували разом диван у м. Миронівка. ОСОБА_7 до самої смерті усвідомлював свою поведінку. Свідок як сусід може підтвердити, що ОСОБА_6 ніколи не заходила до їх хати по АДРЕСА_1 , максимум вона могла зайти у двір. ОСОБА_7 перестав вживати алкоголь через погіршення стану здоров'я ще до реєстрації шлюбу.
Свідок ОСОБА_17 , який є кумом відповідачки, показав, що саме він познайомив ОСОБА_10 і ОСОБА_5 . Вони підтримували родинні відносини. ОСОБА_7 поставив забор (сітка) біля хати по АДРЕСА_1 . Вони разом доглядали матір ОСОБА_18 .
Свідок ОСОБА_19 , яка є кумою відповідачки, показала суду, що ОСОБА_7 і ОСОБА_5 жили разом з 1993 року. Стосунків на стороні не мали. Смерть ОСОБА_10 була неочікуваною для свідка. Його лікування фінансувалося за кошти дітей відповідачки. Позивач ОСОБА_6 знала про їхні стосунки. До самої смерті ОСОБА_7 був в адекватному стані. Похорон ОСОБА_10 організовували ОСОБА_20 і зять ОСОБА_21 . Наскільки відомо свідку, саме ОСОБА_7 ініціював реєстрацію шлюбу.
Свідок ОСОБА_22 , яка була сусідкою ОСОБА_10 по вулиці Оболонській, показала, що на момент смерті ОСОБА_10 вона не знала про його одруження. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 проживали разом періодично або в неї в хаті, або в нього в хаті. Стосунків на стороні ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_7 не мали. До самої смерті ОСОБА_7 був в адекватному стані, мама ОСОБА_10 та сестра ОСОБА_10 знали про фактичні сімейні стосунки. Лікуванням і організацією похорон ОСОБА_10 займалася ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_23 , яка є невісткою відповідачки ОСОБА_5 , показала суду, що ОСОБА_5 й ОСОБА_7 багато років займалися господарськими справами як чоловік і дружина. Свідок стала невісткою відповідачки у 2005 році. Свідок розказала, що відповідачка була вагітна (з її слів від ОСОБА_10 ), але, на жаль, дитина завмерла, коли їй було чотирнадцять тижнів. Після цього лікарі заборонили ОСОБА_5 мати дітей. Мати та сестра ОСОБА_10 знали про підтримання ним сімейних стосунків з ОСОБА_5 . Родина свідка допомагала у похованні мами ОСОБА_18 . Наскільки відомо свідку, ОСОБА_6 у 1980-х роках відмовилася від спадщини на користь свого брата, бо так хотіла їх мама. З початком широкомасштабної війни в 2022 році між ОСОБА_14 та його сестрою ОСОБА_6 почалися скандали. Останній сказав сестрі, щоб та не пускала свого сина на війну. Вона відповіла, що син дорослий та сам прийме рішення. Останній раз ОСОБА_6 була в Україні в 2021 році на похоронах своєї матері. Чоловік свідка через свою сусідку передав ОСОБА_6 новину про те, що ОСОБА_10 везуть на лікування в Інститут Шалімова. ОСОБА_7 не мав відхилень у поведінці, мав ясний розум і навіть допомагав дитині свідка з математикою. Укладення шлюбу ініціював ОСОБА_24 . Після реєстрації шлюбу до смерті ОСОБА_10 минуло більше одного місяця, на час реєстрації шлюбу планових операцій у ОСОБА_10 не було. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 періодами жили в хаті по вулиці Оболонській, оскільки потрібно було доглядати за його матір'ю. Після смерті матері ОСОБА_10 як він допомагав у будівництві по АДРЕСА_1 , так і свідок з чоловіком робили ремонт водопроводу і каналізації по АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 розповіла свідку про свою вагітність у 1996 році, і ОСОБА_7 теж розказав про це свідку, а також наголошував, що він дуже хотів дитину. На запитання, чи зловживав ОСОБА_7 алкогольними напоями, відповіла, що міг випити, але вранці завжди йшов на роботу. На запитання, чи були суперечки між ОСОБА_14 і ОСОБА_25 відповіла, що частих сварок не було. Свідок особисто не було присутня в РАЦС під час реєстрації шлюбу, але в той самий день дізналася про це і взяла участь в сімейній вечері у хаті по АДРЕСА_1 . Вона з чоловіком возили ОСОБА_10 в Інститут Шалімова, діагноз високий білірубін, проблеми з печінкою, білірубін не виходив через жовчні шляхи. Згодом лікарі сказали, що в нього рак жовчних шляхів, але наголосили, що це виліковне, операція була дорога. Останній раз свідок говорила з ОСОБА_14 у ніч із шостого на сьоме січня. Він сказав свідку, що хоче залишити будинок її сім'ї, бо вона його доглядала. Хто подавав заяву на прийняття спадщини, свідку невідомо.
Свідок ОСОБА_26 , яка є сусідкою ОСОБА_5 та колишньою свахою позивачки, показала суду, що ОСОБА_5 спочатку жила у своєму будинку сама з дітьми. Згодом у відповідачки з'явився співмешканець ОСОБА_7 , якого ОСОБА_5 через деякий час вигнала за зловживання алкоголем. Матір ОСОБА_10 сама вела хатнє господарство, її син їздив на роботу в ОСОБА_27 , свою зарплату не пропивав, віддавав її матері, вони наймали людей на будівельні роботи. Після смерті матері ОСОБА_6 запропонувала, що відмовиться від спадщини на користь свого брата. Свідок стверджує, що зі слів ОСОБА_5 остання перестала жити з ОСОБА_14 у 2002-2003 роках. ОСОБА_7 після ДТП не вживав алкоголь у 2017-2019 роках, а далі знову почав вживати. Про хворобу ОСОБА_10 свідок не знала, останній раз бачила його у листопаді 2022 року. Чоловік свідка, коли підвозив ОСОБА_10 додому, чув, як він свариться з свою сестрою по телефону. ОСОБА_6 на похорон свого брата не приїхала, а коли вирішила подати заяву на спадщину, то виявилося, що є спадкоємець першої черги. До цього моменту свідок про шлюб ОСОБА_10 не знала. На питання, хто займався похоронами ОСОБА_10 , свідок відповіла, що її син ОСОБА_28 відніс гроші ОСОБА_29 (зятю ОСОБА_5 ), який мабуть і займався організацією похорон. На похоронах ОСОБА_10 свідок не була, знає, що були ОСОБА_30 з свої чоловіком. На запитання, хто займався лікуванням ОСОБА_10 , свідок відповіла, що не знає, хоча знала, що він хворіє. На запитання, чи надавала вона допомогу ОСОБА_31 як член родини після останнього приїзду ОСОБА_6 , свідок відповіла, що ОСОБА_7 самостійно себе обходив, безладу у нього в хаті не було, тому допомоги він не потребував. На запитання, якого розміру пенсію отримував ОСОБА_7 , свідок відповіла, що не знає. На запитання, чи вів ОСОБА_7 домашнє господарство, свідок відповіла, що не знає. На запитання, хто обробляв город біля хати ОСОБА_10 , свідок відповіла, що до своєї смерті це робила його матір, а далі вона не знає. На запитання, чи виникала у неї підозра щодо неадекватності ОСОБА_10 , свідок відповіла, що він її не ображав, а втім у неї виникала думка про його важкий психологічний стан, оскільки якось при зустрічі ОСОБА_7 сказав, що вже віджив своє. Діагнозу ОСОБА_10 свідок не знає. На запитання, чи лікували ОСОБА_10 від алкоголізму, свідок відповіла, що не знає. На запитання, чи ставили ОСОБА_10 на облік як такого , що страждає на алкоголізм, свідок відповіла, що не знає. На запитання, чи жила ОСОБА_5 з кимось, окрім ОСОБА_10 , свідок відповіла, що не знає. Свідок показала, що не була присутня при вивозі речей ОСОБА_10 на коні з будинку ОСОБА_5 , а чула про це від самої ОСОБА_5 . На запитання, чи знала ОСОБА_6 про стосунки ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , свідок відповіла, що та знала і шкодувала, що її брат через алкоголізм не створив сім'ю. Свідок уточнила, що після потрапляння ОСОБА_10 в ДТП у 2017 році ОСОБА_5 перебувала в його лікарняній палаті два дні. На запитання, чому ОСОБА_10 возять до Інституту Шалімова сторонні люди, свідок відповіла, що ОСОБА_32 з ОСОБА_33 тиснули на ОСОБА_10 , щоб він переписав хату, втім самому свідку до цього байдуже. На запитання, хто впливав на ОСОБА_10 , щоб він одружився, свідок відповіла, що нічого не знає про цей шлюб. Свідок вказала, що вважає шлюб фіктивним, оскільки відповідачка та ОСОБА_30 знали про тяжку хворобу ОСОБА_10 , тому й хотіли укласти шлюб. На запитання, як лікували ОСОБА_10 , свідок відповіла, що не знає.
Свідок ОСОБА_34 , яка працює адміністратором ЦНАП у місті Ржищів, показала суду, що реєструвала шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_5 у грудні 2023 року, причин для відмови у реєстрації шлюбу не було, працівники ЦНАП мали право його зареєструвати у день подання заяви. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вказали, що живуть разом давно і вирішили зареєструвати шлюб, надали документи про припинення попередніх шлюбів, заяву про скорочення місячного терміну через воєнний стан, сплатили держмито, вся процедура зайняла 40-50 хвилин. На запитання, чи помітила вона якусь незвичайну поведінку ОСОБА_10 , ознаки хвороби, неадекватності або неохайності, свідок відповіла, що не помітила. ОСОБА_35 працює адміністратором ЦНАП сім років, шлюби реєструє з 2023 року, стверджує, що подання заяви про скорочення місячного терміну через воєнний стан є поширеною практикою. На запитання, як вона відреагувала на різні адреси реєстрації ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , свідок відповіла, що вони й не повинні бути однаковими. На запитання, чи не склалося у неї враження про формальний характер шлюбу, свідок відповіла, що не склалося. Свідок відзначила, що проживає не у місті Ржищів, з ОСОБА_14 та ОСОБА_5 знайома не була.
Свідок ОСОБА_36 показав суду, що познайомився з ОСОБА_14 , коли племінниця ОСОБА_37 та син ОСОБА_38 одружилися у 2012 році. У свою чергу відповідачку свідок знає з 1980-х років, проживає через три хати від її будинку. Про те, що у ОСОБА_10 діагностували рак, свідок почув від інших людей. Свідок вважає шлюб фіктивним, оскілки коли відповідачка та ОСОБА_30 дізналися про діагноз ОСОБА_10 , вони вговорили його зареєструвати шлюб. Свідок вказав, що ОСОБА_7 не мав наміру одружуватися, але ОСОБА_30 приїжджала до ОСОБА_10 та наполягала переписати будинок на онучку. На похоронах ОСОБА_10 свідок був присутній, гроші на похорон здав ОСОБА_29 (зятю ОСОБА_5 ). Свідок вказав, що дізнався про шлюб від ОСОБА_15 . Окремо свідок вказав, що ОСОБА_7 володів значною сумою коштів і пропонував йому переправити гроші у Росію до онучки, але свідок відмовився. На запитання, чи відомо йому як свату про те, на яку саме хворобу страждав ОСОБА_7 , свідок відповів, що не знає. На запитання, до яких медичних закладів возили ОСОБА_10 , свідок відповів, що кудись у Ржищеві та Києві, а відомо це йому зі слів ОСОБА_39 . На запитання, чому він здав гроші на похорон ОСОБА_29 , свідок відповів, що йому сказали, що саме ОСОБА_40 організовує похорон. На запитання, чому з погляду свідка чужа сім'я організовує похорон ОСОБА_10 , свідок відповів, що вона хотіла заволодіти будинком померлого. Самого ОСОБА_10 свідок останній раз бачив за три місяці до смерті - ОСОБА_41 був у стані алкогольного сп'яніння, якихось ознак неадекватності у поведінці ОСОБА_10 не було. На запитання, хто три роки після смерті матері допомагав ОСОБА_31 у господарстві та виживанні, свідок відповів, що ОСОБА_7 був самодостатній господар. На запитання, як він як сват допомагав ОСОБА_31 , свідок відповів, що ОСОБА_31 допомагали сусіди. Свідок вказав, що ОСОБА_7 посварився з сестрою ОСОБА_6 через політику і війну, а про проживання ОСОБА_10 з ОСОБА_5 до 2012 року йому відомо зі слів сусідів. На запитання, чи може він під присягою стверджувати, що ініціатором укладення шлюбу була ОСОБА_5 , свідок відповів, що не може.
Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 7196/2023 від 18.11.2023 ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова» ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має такі діагнози:
1) основний - перихілярна холангіокарцинома тип IV;
2) ускладнення - механічна жовтяниця;
3) супутній - виразка шлунку, виразка ампули ДНК, ериматозна гастродуоденопатія, груба рубцево-виразкова деформація ампули ДНК, поліпи ободової кишки, поліп сигмоподібної кишки, поліп прямої кишки.
Лікувальні рекомендації; дієта, стіл № 5, нольпаза 40 мг 2 р/д тривало, де-пол 2 к 2 р/д до 21 дня, спостереження хірурга за місцем проживання.
14.11.2023 у ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова» хворому було проведено операцію: діагностична лапароскопія, біопсія.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 3 від 18.01.2024 ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті - злоякісне новоутворення внутрішньокишкових жовчних протоків, смерть настала у ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова».
Відповідно до довідки КНП Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» від 03.09.2025 № 329 ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за психіатричною допомогою не звертався, у психіатричному кабінеті закладу не спостерігався.
Відповідно до довідки КНП Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» від 02.09.2025 № 290 ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за наркологічною допомогою не звертався, у наркологічному кабінеті закладу не спостерігався.
Норми права, застосовані судом.
У частині першій статті 1 СК України визначено засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Частиною другою статті 3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з частиною другою статті 28 СК України заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.
Відповідно до частини першої статті 34 СК України присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою.
Згідно із положеннями статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства (частина перша). Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя (частина друга). Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю (частина третя).
Відповідно до частини другої статті 41 СК України при вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Оцінка судом аргументів сторін, доказів.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин, поняття шлюбу, а також положень СК та зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім'ю чи про його відсутність.
Всі опитані судом свідки відзначили, що ніколи не помічали ОСОБА_10 в неадекватному психічному стані, а також не спостерігали поведінку, яка дала б підстави для тверджень, що ОСОБА_7 не усвідомлює значення своїх дій чи не може керувати ними.
У матеріалах справи відсутні медичні та інші документи, які б слугували доказом наявності у ОСОБА_10 психічних розладів.
Суд констатує, що представник позивача так і не подав клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, обов'язкове подання якого він передбачав у позовній заяві.
У матеріалах справи відсутні медичні та інші документи, які б слугували доказом наявності у ОСОБА_10 проявів алкоголізму.
Сторона позивача не надала суду належних та достовірних доказів, що ОСОБА_4 :
- зловживав спиртними напоями;
- не усвідомлював сповна значення своїх дій і/або не міг керувати ними.
Свідок ОСОБА_35 підтвердила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 під час реєстрації шлюбу виконали всі вимоги, передбачені главою 4 СК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що шлюб був укладений за доброї волі та вільного волевиявлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Аргумент сторони позивача, що ОСОБА_4 до самої своєї смерті проживав з ОСОБА_2 , а не з відповідачкою (п. 1.3. відповіді на відзив, аркуш справи 119, том 2), спростовується всіма опитаними свідками, які були знайомі з ОСОБА_4 .
Позивачка з літа 2021 року відсутня в Україні, тому суд при дослідженні обставин укладення шлюбу може брати до уваги лише показання свідків, котрі перебували на території України.
Свідки, які були знайомі з ОСОБА_14 , підтверджують його спільне проживання з ОСОБА_5 , при цьому називаючи різні часові періоди такого спільного проживання.
Суд відзначає, що свідки ОСОБА_42 та ОСОБА_26 , які заявили, що вважають укладений шлюб фіктивним, показують низьку поінформованість про деталі життя ОСОБА_10 останніми роками: визнають, що останнім часом не часто спілкувалися з ОСОБА_14 ; не знали про деталі його хвороби; не володіли інформацією про обставини лікування ОСОБА_10 ; не знають, хто допомагав йому в обробітці городу; не володіють інформацією про розмір його доходів; визнають, що не надавали ОСОБА_31 останнім часом матеріальної чи іншої допомоги.
Хоча з одного боку свідки ОСОБА_42 та ОСОБА_26 заявляють про намір групи осіб, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_43 , укласти фіктивний шлюб, з іншого боку ці свідки не наводять слова ОСОБА_10 про те, що його змушували укласти шлюб або про негативне ставлення до ідеї укладення шлюбу з ОСОБА_5 . Таким чином, свідки ОСОБА_42 та ОСОБА_26 не виявляють поінформованості щодо ставлення ОСОБА_10 до укладення шлюбу з ОСОБА_5 .
Підсумовуючи викладене, суд критично ставиться до тверджень свідків ОСОБА_42 та ОСОБА_26 щодо відсутності вільної згоди ОСОБА_10 на укладення шлюбу та/або відсутності прагнення ОСОБА_10 до створення сім'ї.
На противагу цьому свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , ОСОБА_22 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 показують високу або середню поінформованість про деталі життя ОСОБА_10 останніми роками. Крім цього, ці свідки підтверджують тривале (з 1990-х років) підтримування ОСОБА_14 та ОСОБА_5 сімейних відносин, що виявлялося у проживанні в одному будинку, веденні спільного господарства, здійснення спільних робіт по ремонту будинків і господарських споруд, придбання предметів побуту за спільні кошти.
Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що позивач не довів відсутності у відповідачки та ОСОБА_10 реального наміру створити сім'ю і набути прав та обов'язків подружжя.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позивачкою не доведено позовні вимоги з приводу того, що шлюб, зареєстрований між відповідачкою та померлим ОСОБА_4 , мав ознаки фіктивного.
У зв'язку із наведеним та аналізуючи подані докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову потрібно відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витратипокладаються на позивача.
Керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263, 265, 268 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Ржищівська державна нотаріальна контора,про визнання шлюбу недійсним - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, посвідка на постійне місце проживання в Україні тип НОМЕР_1 , орган видачі 3201, дата видачі 01 серпня 2016 року, місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя Р.М. Павленко