8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
18 лютого 2026 року Справа № 922/3201/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Надвіренко А.Д.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (вх. № 3094 від 06.02.2026) про відстрочення виконання судового рішення, подану у справі:
за позовом Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 7; код ЄДРПОУ 04059243)
до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (адреса: 61007, м. Харків, пр.-т Героїв Харкова, буд. 275; код ЄДРПОУ: 05750295)
про стягнення 1836679,22 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Жилко С. Е. (посвідчення № 2663);
відповідача - Бачіашвілі М.О. (довіреність № 85/1627 від 01.01.2026).
Харківська міська рада (далі - стягувач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (далі - боржник) 1836679,22 грн заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, пр.-т Героїв Харкова, 275 з кадастровим номером 6310138200:02:001:0117 відповідно до договору оренди землі від 09.11.2021 б/н за період з 01.01.2022 по 28.02.2022.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору оренди землі б/н від 09.11.2021 щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 28.02.2022.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 позов задоволено; стягнуто з боржника на користь стягувача 1836679,22 грн - заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, пр.-т Героїв Харкова, 275 з кадастровим номером 6310138200:02:001:0117 відповідно до договору оренди землі від 09.11.2021 б/н за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, 27550,19 грн - судового збору.
Зазначене рішення в передбаченому Законом порядку набрало законної сили, а тому на його виконання судом видано Наказ від 10.12.2025 у справі № 922/3201/25.
Боржник звернувся до суду з заявою (вх. № 3094 від 06.02.2026) про відстрочення виконання судового рішення, в якій просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2025 у справі №922/3201/25 до 19.11.2026 включно.
Заявлена заява обґрунтована з посиланням на неможливість виконання вищезазначеного рішення через скрутний фінансовий стан через що ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2025 по справі № 922/2471/25, якою затверджено план превентивної реструктуризації підприємства боржника.
Боржник зазначає, що виходячи зі змісту зазначеної вище ухвали, обставини, які стали підставою для затвердження план превентивної реструктуризації підприємства боржника детально описані в розділі 1.4. такого плану (додається) і узагальнено зводяться до:
1. Триваючої з 24.02.2022 воєнної агресії Росії проти України, в зв'язку з чим наказом № 9/1 від 24.02.2022 на підприємстві було встановлено режим простою, починаючи з 24.02.2022, а наказом №10 від 29.04.2022 підприємством було призупинено дії трудових договорів всіх працівників, починаючи з 01.05.2022. В період з 24.02.2022 по липень 2022 року, виробнича діяльність підприємства боржника була повністю зупинена;
2. Періодичні аварійні та стабілізаційні відключення електромереж, що призводить до зупинок виробничого процесу.
3. Щоденні повітряні тривоги із загрозою обстрілів, що призводить до зупинок виробничого процесу.
4. Примусового виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі № 820/5225/15, якою з боржника стягнуто 400 982 187,64 грн.;
5. Стрімкого спаду економіки та переорієнтацію бюджетів всіх рівнів на потребу обороноздатності України, що знизило ліквідаційну вартість майна.
Відповідно до плану превентивної реструктуризації розмір кредиторської заборгованості перед залученими кредиторами становить 1080958435,44 грн.
Також боржника зазначає, що строк виконання плану превентивної реструктуризації складає 3 роки та 3 місяці від дня постановлення ухвали суду про затвердження плану превентивної реструктуризації, тобто в строк до 17.03.2029, включно.
Тож, на думку боржника, стягнення заборгованості за рішенням суду в даній справі в загальному порядку призведе до арешту рахунків та активів, що в свою чергу спровокує повну зупинку господарської діяльності та виключить можливість виконання плану превентивної реструктуризації.
Також боржник просить врахувати, що з початком військової агресії РФ проти України, підприємство боржника зазнало декількох обстрілів в результаті чого були повністю або частково виведені з ладу виробничі приміщення підприємства, що в свою чергу потребує значних витрат на відновлення діяльності підприємства в т.ч. з метою подальшого погашення існуючих боргів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 призначено заяву боржника (вх. № 3094 від 06.02.2026) до розгляду у судовому засіданні на "18" лютого 2026 р. о 16:40.
Боржник надав до суду додаткові пояснення (вх. № 4057 від 18.02.2026), в яких зазначає, що зі звіту про фінансові результати за 9 місяців 2025 року вбачається Зменшення чистого доходу від реалізації продукції в порівнянні з минулим роком (код рядка 2000). При цьому собівартість реалізованої продукції майже без змін (код рядка 2050). Дані показники вказують на зменшення маржинальності реалізованої продукції, що приводить до збільшення збитків (код рядка 2355). Погіршення фінансових результатів підприємства за підсумками 9 місяців 2025 року має системний характер і безпосередньо впливає на його платоспроможність.
Боржник також зазначає, що в даному випадку відстрочення (або розстрочення) виконання рішення є не способом уникнення відповідальності, а єдиним механізмом збереження платоспроможності підприємства та гарантією повного виконання зобов'язань у майбутньому.
Стягувач не скористався своїм правом на подання письмових пояснень на заяву боржника про відстрочення виконання рішення.
У судове засіданні 18.02.2026 прибули представники сторін.
Представник стягувача заперечує проти задоволення заяви боржника.
Представник боржника просить суд задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення.
Розглянувши заяву боржника (вх. № 3094 від 06.02.2026) про відстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, законодавець пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Відстрочення означає виконання рішення у строк, встановлений господарським судом, з певним інтервалом у часі, але не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, що узгоджується зі змістом ч. 5 ст. 331 ГПК України.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
В даному випадку, при вирішенні питання про надання відстрочки у виконанні рішення судом враховується, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та станом на даний час триває.
Станом на даний час воєнний стан продовжено.
Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. за № 376 (із змінами та доповненнями), територія Харківської міської територіальної громади (з 15.09.2022), де безпосередньо знаходиться виробничі потужності підприємства боржника, винесено до переліку територій, які розташовані в районі проведення можливих воєнних (бойових) дій або тимчасово окупованих російською федерацією і перебуває у ньому до теперішнього часу.
Внаслідок близького розташування відповідних територій до кордону з Російською Федерацією, вони систематично піддаються обстрілам з боку військ РФ, що призводить до пошкодження цивільної інфраструктури.
Як свідчать матеріали справи, підприємство боржника зазначало неодноразових обстрілів з боку військ РФ, внаслідок чого були знищені або пошкоджені виробничі потужності та адміністративні будівлі підприємства розташовані в м. Харкові, по просп. Героїв Харкова, 275.
Разом з тим, загальновідомо, що введення воєнного стану та постійні ворожі обстріли території України негативно вплинули на більшість суб'єктів господарювання: скоротилися обсяги товарообігу та продаж, підприємці зазнали збитків. У цьому контексті першочерговим завданням державних органів є вжиття відповідних заходів з метою мінімізування ризиків та втрат вітчизняного товаровиробника, захист населення держави і національних виробників продукції та послуг.
Як свідчать матеріали справи, основною продукцією підприємства боржника є сільськогосподарські трактори різних модифікацій, зокрема, енергонасичені колісні трактори загального призначення потужністю від 180 д о 250 к.с. різних модифікацій та запасні частини д о них. В той же час, з початком військової агресії РФ проти України, попит на профільну продукцію заводу різко скоротився та тримається на мінімальному рівні за рахунок внутрішнього споживача, що, звісно, не могло не позначитись на фінансовому положенні підприємства боржника.
Як свідчать матеріали справи, господарська діяльність підприємства боржника є стабільно збитковою. Зокрема, зі звіту про фінансові результати за 9 місяців 2025 року вбачається: Зменшення чистого доходу від реалізації продукції в порівнянні з минулим роком (код рядка 2000). При цьому собівартість реалізованої продукції майже без змін (код рядка 2050). Дані показники вказують на зменшення маржинальності реалізованої продукції, що приводить до збільшення збитків (код рядка 2355). Погіршення фінансових результатів підприємства за підсумками 9 місяців 2025 року має системний характер і безпосередньо впливає на його платоспроможність.
Погіршення фінансових показників за результатами 9 місяців 2025 року зумовлене зменшенням обсягів реалізації продукції та зниженням рівня відпускних цін у зв'язку із загальним скороченням платоспроможного попиту на ринку. В умовах воєнного стану та триваючої збройної агресії проти України підприємство зазнало об'єктивного звуження ринків збуту, ускладнення логістичних ланцюгів, а також втрати частини контрагентів.
Скорочення доходів при збереженні значної частки постійних витрат (енергоносії, заробітна плата, податкові платежі, обслуговування виробничих потужностей,) формує дефіцит обігових коштів. Наявні грошові надходження спрямовуються виключно на забезпечення безперервності виробничого процесу, виплату заробітної плати працівникам та виконання обов'язкових платежів до бюджету.
Також, з огляду на небезпечні умови праці та неможливість забезпечення функціонування виробничого процесу, з 24.02.2022 встановлено режим простою ПАТ “ХТЗ», а з 01.05.2022 на підставі Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено дію трудових договорів з більшістю працівників.
Як зазначає боржник, наразі роботу підприємства не відновлено, дію трудових договорів з працівниками призупинено, з більшістю працівників, які перебувають в евакуації, немає зв'язку.
З огляду на викладене, на заводі періодично присутні працівники служб забезпечення життєдіяльності підприємства, здійснюються роботи щодо ліквідації наслідків обстрілів по приміщенням заводу, ремонту пошкодженого вибухами обладнання, розбиранню завалів, переміщення вцілілого обладнання на нові майданчики.
Згідно з наданими боржником довідками про залишок коштів на банківських рахунках підприємства, на вказаних рахунках відсутні грошові кошти в обсязі, необхідному для погашення існуючої заборгованості перед стягувачем за рішенням суду у даній справі
Зазначене в свою чергу свідчить про скрутне матеріальне становище підприємства боржника та відповідно про неможливість виконання рішення суду у даній справі за рахунок наявних в боржника грошових коштів.
При цьому, як свідчать матеріали справи, підприємство боржника внесено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури, яке виконує функції на задоволення виробничої потреби у підготовці до опалювального сезону.
Окрім того, матеріали справи також свідчать про те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2025 по справі № 922/2471/25, затверджено план превентивної реструктуризації ПАТ “ХТЗ».
Відповідно до плану превентивної реструктуризації розмір кредиторської заборгованості перед залученими кредиторами становить 1080958435,44 грн.
Строк виконання плану превентивної реструктуризації складає 3 роки та 3 місяці від дня постановлення ухвали суду про затвердження плану превентивної реструктуризації, тобто в строк до 17.03.2029, включно.
Виходячи зі змісту зазначеної вище ухвали, обставини, які стали підставою для затвердження план превентивної реструктуризації боржника детально описані в розділі 1.4. такого плану (додається) і узагальнено зводяться до:
1. Триваючої з 24.02.2022 воєнної агресії РФ проти України, в зв'язку з чим наказом № 9/1 від 24.02.2022 боржником було встановлено режим простою, починаючи з 24.02.2022, а наказом №10 від 29.04.2022 боржником було призупинено дії трудових договорів всіх працівників, починаючи з 01.05.2022. В період з 24.02.2022 по липень 2022 року, виробнича діяльність боржника була повністю зупинена;
2. Періодичні аварійні та стабілізаційні відключення електромереж, що призводить до зупинок виробничого процесу.
3. Щоденні повітряні тривоги із загрозою обстрілів, що призводить до зупинок виробничого процесу.
4. Примусового виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі № 820/5225/15, якою з Відповідача стягнуто 400 982 187,64 грн.;
5. Стрімкого спаду економіки та переорієнтацію бюджетів всіх рівнів на потребу обороноздатності України, що знизило ліквідаційну вартість майна.
Суд зазначає та враховує, що підприємство боржника завжди був та залишається важливим промисловим об'єктом як для міста Харкова так і всієї України, оскільки воно є одним з провідних виробників сільськогосподарської техніки країни, забезпечує роботою значну кількість мешканців міста та відповідно є великим платником податків до бюджету.
Запровадження ж та реалізація плану превентивної реструктуризації підприємства є ключовою та безальтернативною передумовою збереження його платоспроможності, стабілізації його фінансово-господарської діяльності та реального, а не формального, задоволення вимог кредиторів.
Однак, виконання судового рішення у даній справі без надання відстрочення у поточних обставинах фактично унеможливить виконання затвердженого судом плану превентивної реструктуризації підприємства (оскільки примусове його виконання може фактично призвести до арешту майна та грошових коштів підприємства та подальшої реалізації в т.ч. виробничих активів), який є єдиним реалістичним та правовим механізмом відновлення платоспроможності підприємства та задоволення вимог кредиторів.
В цьому контексті, відстрочення виконання рішення суду не буде способом уникнення відповідальності, а є єдиним механізмом збереження платоспроможності підприємства та гарантією повного виконання цього рішення у майбутньому.
З цього приводу судом враховуються твердження боржника про те, що підприємство боржника має намір здійснити відчуження майна поза діяльністю з реалізації основної продукції. Так, в межах звичайної господарської діяльності боржник реалізовує фізично та/або морально зношене обладнання, яке не використовується у виробничій діяльності. В переважній більшості випадків, таке обладнання реалізується як металобрухт, і лише в окремих випадках - як устаткування. Виручка від реалізації, направляється боржником для поповнення обігових грошових коштів, яка підтримує господарську діяльність.
Крім того, боржник зазначає про можливу реалізацію об'єктів нерухомого майна (та внутрішніх інженерних мереж), яке не використовується у виробничій діяльності.
Відповідно, внаслідок оптимізації витрат на виробництво, боржник зосередив основну господарську діяльність в 7 виробничих цехах, що дозволяє при наявності попиту, реалізувати окремі будівлі за ринковою ціною.
Виручка від реалізації нерухомого майна буде акумулюватися для наступного розрахунку із Кредиторами, в тому числі і з Харківською міською радою.
Суд також зазначає та враховує, що матеріали справи не містять та стягувачем не надано до суду будь-яких доказів того, що у випадку надання відстрочки, він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.
Враховуючи викладене, а також те, що відстрочка оплати стягнутої судовим рішенням суми дасть можливість боржнику самостійно здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на діяльність та фінансовий стан підприємства, з урахуванням ступені вини боржника в виникненні спору та з урахуванням балансу інтересів сторін, суд приходить до висновку про необхідність надання останньому відстрочки у виконанні рішення за поданою ним заявою.
Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, заява про надання відстрочки у виконанні рішення з моменту набрання рішенням законної сили не відповідають вимогам ч. 5 ст. 331 ГПК України, а відстрочка надається судом саме з моменту винесення рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява боржника (вх. № 3094 від 06.02.2026) про надання відстрочення у виконанні рішення підлягає задоволенню, з надання боржнику такої відстрочки до 19.11.2026.
Керуючись статтями 232-235, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (вх. № 3094 від 06.02.2026) про відстрочення виконання судового рішення задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2025 у справі №922/3201/25 до 19.11.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в строк та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з урахуванням вимог п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5 перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 19.02.2026
СуддяО.І. Байбак
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.