вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення апеляційного провадження у справі
"18" лютого 2026 р. Справа№ 920/719/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
згідно протоколу судового засідання від 18.02.2026:
від прокуратури: Синюк І.А. - прокурор, посвідчення № 070531;
від позивача : не з'явились;
від відповідача: Симбірцев Є.В. - адвокат, посвідчення № 6171/10; Годованець Л.Ю. - адвокатка, посвідчення № 000873;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум"
на рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2025 (повний текст - 06.02.2025)
у справі № 920/719/24 (суддя - Вдовенко Д.В.)
за позовом Заступника керівника Роменської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Відділу освіти Роменської міської ради Сумської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум"
про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 366 995 грн 29 коп.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.01.2025 позов задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди № 4 від 17.08.2022, № 5 від 09.09.2022, № 6 від 24.10.2022 до договору № 151236 про закупівлю електричної енергії за державні кошти від 17.01.2022, укладеного між Відділом освіти Роменської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" на користь відділу освіти Роменської міської ради Сумської області 366 995 грн 29 коп. Стягнуто з відділу освіти Роменської міської ради Сумської області на користь Сумської обласної прокуратури 5 835 грн 57 коп. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" на користь Сумської обласної прокуратури 5 835 грн 57 коп. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум" 26.02.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження у справі № 920/719/24. Прийняти апеляційну скаргу у даній справі до свого провадження та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2025 у справі № 920/719/24. Ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Заступнику керівника Роменської окружної прокуратури. Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" на рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2025 у справі № 920/719/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (10 239,52 грн), про що надати суду докази в десятиденний строк.
17.03.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" на рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2025 у справі № 920/719/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 зупинялося апеляційне провадження у справі № 920/719/24 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі суддів Великої Палати Верховного Суду справи №920/19/24.
23.12.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою поновлено апеляційне провадження у справі № 920/719/24. Розгляд справи №920/719/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" на рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2025 призначено на 27.01.2026.
У розгляді справи оголошувались перерви, востаннє, зокрема, на 18.02.2026.
В судове засідання 18.02.2026 з'явилась прокурорка та два адвокати відповідача. Представники позивача в судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд повідомили.
Судом у судовому засіданні 18.02.2026 було розпочато розгляд апеляційної скарги по суті, заслухано пояснення відповідача щодо поданої скарги та заперечення прокуратури щодо поданої апеляційної скарги. Під час заслуховування сторін про суті щодо поданої скарги, адвокатами відповідача було здійснено посилання на ухвалу Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 924/698/23, якою прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 924/698/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.01.2025 у справі №920/719/24 позов задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди № 4 від 17.08.2022, № 5 від 09.09.2022, № 6 від 24.10.2022 до договору № 151236 про закупівлю електричної енергії за державні кошти від 17.01.2022, укладеного між Відділом освіти Роменської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум".
Однією з підстав обґрунтувань апеляційної скарги, скаржник зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема порушення правил підсудності.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що у судовому засіданні 17.09.2024 за участю прокурора та представника відповідача, суд, розглянувши клопотання відповідача від 14.08.2024 про передачу справи №920/719/24 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, враховуючи приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю (мотиви зафіксовані аудіозаписом судового засідання). Однак вважає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено відповідачу у задоволені клопотання про передачу справи №920/719/24 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Колегією суддів Північного апеляційного господарського суду встановлено, що :
- Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 26.06.2024 справу № 924/698/23 за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради та Красилівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
- Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 924/698/23 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 924/698/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопрод Сервіс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в ухвалі від 30.08.2024 у справі № 924/698/23 зазначила : «За частиною п'ятою статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз положення процесуального закону свідчить про те, що ним передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
ЦК України не містить дефініції «місце виконання договору». Натомість у ЦК України йдеться про місце виконання зобов'язання і відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Колегія суддів зазначає, що у справі, що переглядається, спір про стягнення з відповідача грошових коштів не стосується предмета договору поставки, а місце поставки не має значення для визначення юрисдикції спору. Іншими словами, за синалагматичним договором, який передбачає зустрічні зобов'язання, юрисдикцію спору слід визначати залежно від того, з якого саме зобов'язання виник спір.
Тому, на думку колегії суддів, для визначення юрисдикції спору про стягнення грошових коштів не застосовується пункт 3 частини першої статті 532 ЦК України.
У разі спору про стягнення грошових коштів для цілей визначення юрисдикції спору не підлягає застосуванню і пункт 4 частини першої статті 532 ЦК України, відповідно до якого, якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання; якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання.
Цей пункт визначає місце, в якому провадиться виконання зобов'язання про фізичну сплату коштів готівкою боржником безпосередньо кредитору. На це, зокрема, вказує можливість понесення витрат, пов'язаних із зміною місця виконання, а така можливість у разі сплати безготівкових коштів виключається. Сплата безготівкових коштів здійснюється шляхом надання боржником доручення обслуговуючому боржника банку і зарахування коштів на рахунок кредитора в банку, який його обслуговує.
Отже, поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором. У зв'язку з цим не підлягає застосуванню і частина п'ята статті 29 ГПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.
Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним правочину, то така вимога також не стосується місця виконання договору ані в частині поставки, ані в частині сплати коштів.
Отже, на переконання колегії суддів, у справі, що переглядається, територіальна юрисдикція такого спору має визначатись за загальним правилом частини першої статті 27 ГПК України: позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача.
Наведене, за висновком колегії суддів, є підставою для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2022 у cправі № 924/674/21 щодо застосування частин першої та п'ятої статті 29 ГПК України, зазначивши натомість, що за договором, який передбачає зустрічні зобов'язання, юрисдикцію спору слід визначати залежно від того, з якого саме зобов'язання виник спір.
Частиною другою статті 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Щодо подібності правовідносин, то таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
У справі №924/674/21, як і у справі, що передається, позов поданий прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, про визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю товарів за державні кошти та стягнення надмірно сплаченої суми, за місцезнаходженням позивача. Тобто, правовідносини, у яких виник спір, та щодо яких визначається територіальна юрисдикція, є ідентичними.
Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, відхиляючи доводи касаційної скарги про визначення підсудності спору з порушенням правил територіальної юрисдикції, дійшов висновку про те, що для визначення територіальної юрисдикції цього спору слід застосовувати частину п'яту статті 29 ГПК України, за якою позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів, з чим не погодилася колегія суддів у справі № 924/698/23.».
Тобто на розгляд об'єднаної палати передано питання про визначення підсудності спору. Зокрема, за якою позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
В той же час у даній справі предметом спору є визнання недійсними додаткових угод: № 4 від 17.08.2022 до договору № 151236 про закупівлю електричної енергії за державні кошти від 17.01.2022, укладеного між Відділом освіти Роменської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум"; визнання недійсною додаткову угоду № 5 від 09.09.2022 до договору №151236 про закупівлю електричної енергії за державні кошти від 17.01.2022, укладеного між Відділом освіти Роменської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум"; визнання недійсною додаткову угоду № 6 від 24.10.2022 до договору № 151236 про закупівлю електричної енергії за державні кошти від 17.01.2022, укладеного між Відділом освіти Роменської міської ради Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум".
Приписи статті 228 ГПК України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зміст статті 228 ГПК України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 915/547/17.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21).
Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
За статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).
Враховуючи предмет оскарження у справі № 920/719/24, підстави апеляційного оскарження та доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, порушення правил підсудності; а також, враховуючи, що на розгляд Об'єднаної Палати Верховного Суду по справі №924/698/23 передано питання, зокрема підсудності (у справі №924/698/23), зупинення апеляційного провадження сприятиме правовому застосуванню, забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності. З урахуванням того, що судове рішення Верховного Суду є остаточним, виступає джерелом формування судової практики, та в якій, зокрема, вирішуватиметься питання застосування правил підсудності, колегія суддів вважає за необхідне за власною ініціативою зупинити апеляційне провадження у справі №920/719/24 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі Об'єднаної Палати Верховного Суду справи № 924/698/23 Господарського суду Хмельницької області на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. За власною ініціативою зупинити апеляційне провадження у справі №920/719/24 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі Об'єднаної Палати Верховного Суду справи № 924/698/23 Господарського суду Хмельницької області.
2. Зупинити апеляційне провадження у справі № 920/719/24 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом справи № 924/698/23 Господарського суду Хмельницької області.
3. Зобов'язати учасників апеляційного провадження надати суду інформацію про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 19.02.2026
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім