вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" лютого 2026 р. Справа№ 927/370/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.02.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області
на рішення Господарського суду Чернігівської області
від 09.07.2025 (повний текст складено та підписано 14.07.2025)
у справі №927/370/25 (суддя Романенко А.В.)
за позовом керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної ради
до Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп"
про витребування земельної ділянки лісового фонду
Короткий зміст позовних вимог
Керівник Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про витребування з незаконного володіння Кіптівської сільської ради на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002, площею 38,5729 га, розташованої на території Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка, в силу положень статей 19, 57, 83 Земельного кодексу України та статті 5 Лісового кодексу України, відноситься до земель лісогосподарського призначення комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному ЛК України.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2025 задоволено повністю позов керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Кіптівської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Козелецьрайагролісгосп" про витребування земельної ділянки лісового фонду.
Витребувано з незаконного володіння Кіптівської сільської ради на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002, площею 38,5729 га, що розташована на території Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
Стягнуто з Кіптівської сільської ради на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у сумі 4 597,31 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку про доведеність на підставі належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, порушення речового права територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області, в особі Чернігівської обласної ради, на земельну ділянку площею 38,5729 га, з кадастровим номером 7422089800:79:104:0002, що протиправно вибула з її власності за фактом реєстрації, 04.04.2023, спірної ділянки за Кіптівською селищною радою.
Суд зазначив, що належним способом захисту права позивача в даному випадку є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з володіння відповідача. Суд також дійшов висновку, що на момент реєстрації права власності Кіптівська сільська рада не знала і не могла знати про статус спірної земельної ділянки, оскільки на момент вчинення реєстраційних дій (04.04.2023) Державний реєстр речових прав не містив будь-яких відомостей щодо права постійного користування Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Козелецьрайагролісгосп відносно спірної земельної ділянки, відтак, суд установив, що відповідач є добросовісним набувачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Кіптівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 09.07.2025 у справі №927/370/25 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що:
- доводи прокуратури про те, що спірна земельна ділянка була і залишається земельною ділянкою лісогосподарського призначення спільної комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області є непідтвердженими належними та достатніми доказами. Матеріали справи не містять будь якого доказу формування такої спільної власності, ідентифікації конкретних територіальних громад, які утворили таку спільну комунальну власність і управління якою здійснює Чернігівська обласна рада;
- спірна земельна ділянка є комунальною власністю відповідної територіальної громади, а тому Кіптівська сільська рада, у законодавчо встановлений спосіб зареєструвала за собою належне їй право комунальної власності на спірну земельну ділянку, що жодним чином не порушує прав та інтересів постійного користувача. Кіптівська сільська рада ніколи не приймала рішення про передачу спірної земельної ділянки у "спільну власність територіальних громад". В свою чергу, Чернігівська обласна рада, передаючи у 2001 році спірну земельну ділянку у користування виконувала виключно делеговані повноваження, які не породжували виникнення будь якого права власності на спірну земельну ділянку;
- будь-які доводи прокурора в обґрунтуванні позовних вимог правом постійного користування в даній справі, за відсутності належних доказів права держави в особі Чернігівської обласної ради на спірну земельну ділянку не повинні мати для суду заздалегідь встановленої сили та не заслуговують на увагу;
- судом залучено до участі у справі третю особу, на права та інтереси якої рішення не впливає;
- судом не надано оцінки всім доводам відповідача.
Також скаржник зазначає, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 5 000,00 грн.
Узагальнені доводи та заперечення учасників судового процесу
01.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Козелецької окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання заперечила доводи викладені в ній, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
У відзиві прокурор наголошує, що право власності на спірну земельну ділянку виникло у позивача на підставі ст. ст. 12, 19 ЗК України від 18.12.1990, ст. 8 ЗК України від 25.10.2001, Закону № 5245-VI і вона ніколи не перебувала у власності чи розпорядженні відповідача, а тому він не мав жодних прав на реєстрацію права власності щодо вказаної земельної ділянки за собою.
02.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Позивач зазначає про те, що виходячи з положень норм Закону № 5245-VІ, починаючи з 01.01.2013, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення перейшла до комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради та перебуває в постійному користуванні ДП "Козелецьрайагролісгосп", а отже, вчиняючи реєстраційні дії відносно спірної земельної ділянки, Кіптівською сільською радою не врахований п. 24 (в) розділу Х Перехідних положень ЗК України, згідно з яким з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель лісогосподарського призначення, до яких належить спірна земельна ділянка.
04.09.2025 на адресу суду від третьої особи надійшо відзив на апеляційну скаргу, в якому остання заперечила доводи викладені в ній, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
У відзиві трет особа наголошує на тому, що остання з 2001 року булла та є користувачем спірної земельної ділянки і зміна власника земельної ділянки може вплинути на права та обов'язки користувача , у зв'язку з чим судом першої інстанції було залучено ДП "Козелецьрайагролісгосп", в якості третьої особи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 апеляційну скаргу у справі №927/370/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Хрипун О.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 апеляційну скаргу Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2025 у справі № 927/370/25 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Витребувано матеріали справи №927/370/25 з Господарського суду Чернігівської області.
12.08.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
18.08.2025 матеріали справи №927/370/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025, у зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/370/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.08.2025, справу №927/370/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Хриупн О.О., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2025 у справі № 927/370/25. Судове засідання призначено на 11.09.2025.
02.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 10.09.2025.
04.09.2025 до суду від третьої особи надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 11.09.2025.
04.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 10.09.2025.
Розгляд справи відкладено на 30.09.2025.
24.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшла заява про участьу судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025, у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/370/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.09.2025, справу №927/370/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2025 у справі № 927/370/25 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Кравчук Г.А., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.10.2025.
У зв'язку з перебуванням судді Кравчук Г.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 22.10.2025 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 розгляд апеляційної скарги Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2025 у справі № 927/370/25, призначено на 25.11.2025.
У судовому засіданні 25.11.2025 оголошено перерву до 25.12.2025.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/370/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.12.2025, справу №927/370/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2025 у справі № 927/370/25 колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Сибіга О.М., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.01.2026.
У зв'язку з тим, що 13.01.2026 з 10:30 до 12:50 годин була нестабільна робота підсистеми ВКЗ, був відсутній доступ до підсистеми "Електронний суд", що призвело до неможливості коректної роботи та здійснення технічної фіксації судових засідань, а тому судове засідання у справі №927/370/25 у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 розгляд апеляційної скарги Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2025 у справі № 927/370/25 призначено на 10.02.2026.
У судовому засіданні 10.02.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників судового процесу
У судове засідання 10.02.2026 з'явився прокурор, представники позивача, відповідача та третьої особи, які надали свої пояснення.
Прокурор, представник позивача та третьої особи в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в даній справі.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради прокурор у позовній заяві зазначив про неналежне виконання власником повноважень щодо захисту порушеного права власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області на спірну земельну ділянку, що належить до земель лісогосподарського призначення, та є об'єктом підвищеного захисту зі сторони держави зі спеціальним режимом використання.
Реєстрація Кіптівською сільською радою права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває в постійному користуванні комунального спеціалізованого підприємства та в власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, з порушенням норм земельного законодавства, за відсутності належних правових підстав, створює передумови використання даної ділянки всупереч її цільового призначення та порушує інтереси держави в особі Чернігівської обласної ради.
Чернігівська обласна рада була обізнана з фактом порушення речового права (права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002), про що свідчить зміст листа Ради від 12.08.2024 № 02-03/677 (на запит прокурора від 22.07.2024 № 50-77-3107вих24), проте повідомила, що не має наміру самостійно вживати заходи на відновлення порушених прав, з огляду на обмеженість фінансових ресурсів.
Підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб??єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 263/2038/16-а).
До того ж колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, в якій вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов?язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а Чернігівською обласною радою допущено бездіяльність, апеляційний суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" від 27.03.2001, відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99, дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству "Козелецьрайагролісгосп" (далі - третя особа) надані в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування і належать до земель запасу на території Козелецького району, загальною площею 14333,6 га.
Дане рішення прийняте Чернігівською обласною радою в межах своїх повноважень, наразі є чинним.
Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп" створене на підставі наказу Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства "Чернігівоблагроліс" від 27.12.2000 № 9, зареєстроване 16.01.2001 за розпорядженням Козелецької районної державної адміністрації № 19, на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, входить до сфери Управління комунального майна Чернігівської області (п. 1.1. Статуту ДП "Козелецьрайагролісгосп").
Третя особа є лісокористувачем за рішенням Чернігівської обласної ради від 27.03.2001, основним видом діяльності якого є спеціалізоване ведення лісового господарства. Засновником Підприємства є комунальне підприємство "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради (пункти 1.2., 2.2., 3.8., 3.9. Статуту ДП "Козелецьрайагролісгосп").
Відповідно до проекту організації та розвитку лісового господарства ДАСП "Козелецьрайагролісгосп" (матеріали лісовпорядкування: 2005, 2015 роки), у користуванні Підприємства на території Чемерівської сільської ради Козелецького району перебуває земельна ділянка площею 40,8 га в межах лісового кварталу 88.
За даними Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО "Укрдержліспроект" від 03.07.2024 № 02-768 та доданим фрагментом ортофотоплану з нанесеними межами 88 кварталу ДП "Козелецьрайагролісгосп", відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2015 року та межами земельних ділянок згідно з наданими координатами поворотних точок: земельна ділянка за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002 накладається на межі лісового кварталу 88 ДАСП "Козелецьрайагролісгосп".
На замовлення ДП "Козелецьрайагролісгосп" землевпорядною організацією БПП "Позитив" виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 40,8 га для ведення лісового господарства на території Кіптівської ОТГ Чернігівського району Чернігівської області.
На підставі технічної документації із землеустрою, розробленої БПП "Позитив", в Державному земельному кадастрі, 20.12.2022, зареєстрована земельна ділянка за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002, площею 38,5729 га (спірна), за цільовим призначенням - для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг (за кодом 09.01.), категорія земель - землі лісогосподарського призначення; земельна ділянка розташована на території Кіптівської сільської ради; про що свідчить витяг з ДЗК НВ-0002385242024, сформований на 27.09.2024.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка: 384682730, сформована на 27.06.2024), 04.04.2023, державним реєстратором Остерської міської ради Кезлею В.М., на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI, ЗК України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, відомостей з ДЗК від 04.04.2023 № 62825880, зареєстроване за Кіптівською сільською радою право комунальної власності на земельну ділянку площею 38,5729 га, за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002 (спірна), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2717427574220.
Право постійного користування спірною земельною ділянкою зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за ДП "Козелецьрайагролісгосп" 25.07.2023, підстава внесення запису: рішення Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) від 27.03.2001.
У зв'язку з викладеним вище прокурор вважає, що державну реєстрацію спірної земельної ділянки за Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області здійснено всупереч положень земельного та лісового законодавства, з урахуванням чого, прокурор звернувся з даним позовом до суду з вимогою про витребування з незаконного володіння Кіптівської сільської ради на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002, площею 38,5729 га, розташованої на території Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилаться на те, що спірна земельна ділянка належить Чернігівській обласній раді на титулі права власності. Просив врахувати, що в силу п. 24 Перехідних положень ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад, а тому Кіптівська сільська ОТГ в особі Кіптівської селищної ради є власником спірної земельної ділянки, розташованої на підвідомчій їй території.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані учасниками справи пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
За статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції України унормовано, що Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно абзацу 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до абзаців 1, 3 статті 1 Земельного кодексу України 1990 року (тут і далі - в редакції чинній станом на 27.03.2001) земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видаються відповідно до нього. Гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря регулюються спеціальним законодавством України і Республіки Крим.
В силу статті 4 Лісового кодексу України (тут і далі - в редакції чинній на 27.03.2001) усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.
За статтею 6 Лісового кодексу України усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України. Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства.
Згідно цієї ж статті кодексу ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.
За частиною 1 статті 4 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб'єктами права державної власності на землю виступають, зокрема, обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають у загальнодержавній власності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 та п. 1 ч. 1 ст.13 ЛК України до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу, за частиною 4 якої обласні Ради народних депутатів повноважні надавати в користування земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; та в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1 - 3 і 5 цієї статті.
До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.
За статтею 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Виходячи з приписів частин 1, 2 статті 9 ЛК України користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, в яких створені спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За п. 21 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності ЗК України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово - картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.
Судом встановлено, що за відомостями у проекті організації та розвитку лісового господарства ДАСП "Козелецьрайагролісгосп" (матеріали лісовпорядкування: 2005, 2015 роки), в користуванні Підприємства на території Чемерівської сільської ради Козелецького району перебуває земельна ділянка площею 40,8 га в межах лісового кварталу 88.
За даними Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО "Укрдержліспроект" від 03.07.2024 № 02-768 та доданим фрагментом ортофотоплану з нанесеними межами 88 кварталу ДП "Козелецьрайагролісгосп", відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2015 року та межами земельних ділянок згідно з наданими координатами поворотних точок: земельна ділянка за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002 накладається на межі лісового кварталу 88 ДАСП "Козелецьрайагролісгосп".
Крім того, на замовлення ДП "Козелецьрайагролісгосп" землевпорядною організацією БПП "Позитив" виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 40,8 га для ведення лісового господарства на території Кіптівської ОТГ Чернігівського району Чернігівської області.
На підставі технічної документації із землеустрою, розробленої БПП "Позитив", в Державному земельному кадастрі, 20.12.2022, зареєстрована земельна ділянка за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002, площею 38,5729 га (спірна), за цільовим призначенням - для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг (за кодом 09.01.), категорія земель - землі лісогосподарського призначення; земельна ділянка розташована на території Кіптівської сільської ради; про що свідчить витяг з ДЗК НВ-0002385242024, сформований на 27.09.2024.
Отже, факт належності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду та факт постійного користування ДП "Козелецьрайагролісгосп" вказаною земельною ділянкою підтверджується матеріалами лісовпорядкування, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України.
Разом з тим, відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка: 384682730, сформована на 27.06.2024), 04.04.2023, державним реєстратором Остерської міської ради Кезлею В.М., на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI, ЗК України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, відомостей з ДЗК від 04.04.2023 № 62825880, зареєстроване за Кіптівською сільською радою право комунальної власності на земельну ділянку площею 38,5729 га, за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002 (спірна), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2717427574220.
Судом встановлено, що на підставі рішення Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) від 27.03.2001, прийнятого в межах повноважень Ради, ДАСП "Козелецьрайагролісгосп" (лісокористувач, засновником якого є комунальне підприємство "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради, код ЄДРПОУ 31275389) надані в постійне користування для ведення лісового господарства землі лісового фонду загальною площею 14333,6 га, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка (територія Чемерської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, лісовий квартал: 88 - площею 40,8 га).
Відповідно до п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VІ, з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013), землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки:
а) на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" п. 4 цього розділу.
Пунктом 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ визначено, що з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Виходячи з положень Закону № 5245-VІ, починаючи з 01.01.2013, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення знаходилась у власності територіальної громади, сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради та перебувала в постійному користуванні ДАСП "Козелецьрайагролісгосп" згідно з чинним рішенням Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) від 27.03.2001. Право постійного користування на спірну земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за ДАСП "Козелецьрайагролісгосп" 25.07.2023.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключних повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Абзацом 2 п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.
Таким чином, обласні ради здійснюють функції власника майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, в тому числі землею.
Розпорядження землями, що знаходяться в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області віднесено до повноважень обласної ради (стаття 8 ЗК України).
Отже, є вірним висновок суду першої інстанції, що земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні ДАСП "Козелецьрайагролісгосп" належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада (позивач).
Протилежні доводи апелянта, не спростовують висновків суду, наведених вище та є лише власним тлумаченням скаржником норм чинного законодатвсва у сфері спірних правовідносин.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доведеність на підставі належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, порушення речового права територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області, в особі Чернігівської обласної ради, на земельну ділянку площею 38,5729 га, за кадастровим номером 7422089800:79:104:0002, що протиправно вибула з її власності за фактом реєстрації, 04.04.2023, спірної ділянки за Кіптівською селищною радою (відповідачем у справі).
Таким чином, оцінивши подані докази, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної ради підлягають задоволенню.
Доводи апелянта, наведені в апеляційній стосовно того, що відповідач правомірно зареєстрував за собою право власності на земельну ділянку, з посиланням на п. 24 Перехідних положень ЗК України, колегія суддів відхиляє, оскільки вказана норма стосується земель державної форми власності, водночас спірна земельна ділянка є земельною ділянкою лісогосподарського призначення комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області.
Так, відповідно до підпункту "а" п. 24 Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).
Щодо доцільності посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 20.12.2024 у справі №910/21682/15 (910/17038/21), колегія суддів зазначає, що такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки зроблені за інших, ніж у цій справі, обставин та доказів.
Позаяк в межах даної справи (927/370/25) факт належності земельної ділянки з кадастровим номером 7422089800:79:104:0002 до земель лісового фонду та факт постійного користування ДП "Козелецьрайагролісгосп" вказаною земельною ділянкою посвідчується матеріалами лісовпорядкування, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України. Натомість у справі, на яку посилається апелянт, факт набуття позивачем права постійного користування доводився іншими доказами, ніж у даній справі.
Твердження скаржника про те, що судом першої інстанції залучено до участі у справі третю особу - Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп", на права та інтереси якої рішення не впливає, є безпідставними, оскільки вказана особа є користувачем спірної земельної ділянки, відповідно зміна власника такої земельної ділянки прямо впливає на її права та обов'язки, у зв'язу з чим суд першої інстанції, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 50 ГПК України, залучив Козелецьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Козелецьрайагролісгосп" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на власному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 09.07.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2025 у справі №927/370/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Кіптівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області.
Матеріали справи №927/370/25 повернути Господарському суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.02.2026
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
О.М. Сибіга