Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/224/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 399/898/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
16.02.2026 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2026 року в кримінальному провадженні № 12025121070000405 за ч.2 ст. 121 КК України про продовження обвинуваченій:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Івашкове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
-19 вересня 2024 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
строку тримання під вартою, -
У провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12025121070000405 від 08 червня 2025 року стосовно ОСОБА_5 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , у зв'язку з тим, що на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачена ОСОБА_5 може перешкоджати судовому провадженню, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10 січня 2026 року обвинуваченій ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 30 березня 2026 року.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, із застосуванням насильства, наслідком якого є смерть людини, до затримання офіційно не працювала, не мала постійного джерела доходу, а тому перебуваючи на волі, обвинувачена може ухилятися від суду з метою уникнення покарання, а саме переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інші кримінальні правопорушення
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту чи домашнього арешту в нічний час.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 буде переховуватись від суду, з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інші кримінальні правопорушення, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
З посиланням на ряд рішень Європейського суду з прав людини («Третьяков проти України», «Ігнатов проти України», «Осипенко проти України») захисник стверджує про відсутність законних підстав для подальшого тримання ОСОБА_5 під вартою.
Окрім того, судом не взято до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_5 має постійне місце проживання, тобто міцні соціальні зв'язки.
Вважає, що при таких обставинах, висновки суду про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
В судове засідання прокурор та захисник-адвокат ОСОБА_6 будучи повідомлені належним чином про дату та час не з'явилися, до канцелярії суду подали заяву про розгляд апеляційної скарги без їх участі, у зв'язку з чим колегія суддів, згідно до ч.4 ст.422-1 КПК України, вважає за можливе розглянути дану апеляційну скаргу у письмовому провадженні.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено колегією суддів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах кримінального провадження, в судовому засіданні судом першої інстанції, в порядку ст. 331 КПК України, розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , з обґрунтуванням доцільності обрання даного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченої під вартою.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачена ОСОБА_5 може перешкоджати судовому провадженню, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Також, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відпала необхідність у раніше обраному обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжному заході у виді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої під час розгляду кримінального провадження в суді.
Крім того, на переконання колегії суддів матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою.
Тому, апеляційні доводи адвоката ОСОБА_6 про необґрунтованість продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, районний суд при розгляді даного клопотання прокурора повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою інкримінованого їй кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв'язку із чим посилання адвоката на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення вимог Кримінального процесуального Закону при її винесенні, на переконання колегії суддів, є безпідставними.
Отже, колегія суддів вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченої ОСОБА_5 не може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки остання на даний час становить підвищену суспільну небезпеку, а саме у нього наявний високий ризик можливості переховування від суду та з метою уникнення кримінальної відповідальності, наявний ризик впливу на свідків, а також за відсутності постійного місця роботи та необхідних коштів для її існування, ризик вчинення нового кримінального правопорушення.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 199, 331, 405, 406, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2026 року в кримінальному провадженні № 12025121070000405 за ч.2 ст. 121 КК України на 60 днів, а саме до 30 березня 2026 року включно - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4