Провадження № 2/641/1499/2026 Справа № 641/369/26
19 лютого 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі;
головуючого судді - Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кузьменко О.М.,
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
27.05.2025 ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат - Куруц А.А., через засоби поштового відправлення, звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 10.10.2017 Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, актовий запис № 2678.
Позовна заява мотивована тим, що сімейне життя з відповідачем з об'єктивних причин, зумовлених різними характерами та поглядами на життя, ставленням до певних моментів подружнього життя, безпричинними сварками не склалося, хоча з його сторони докладалися зусилля для подальшого спільного проживання та збереження сім'ї. Вважає, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені.
Виклад позиції відповідача
Відповідачка правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалася.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 22.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися. Надали до суду заяву, в якій просять розгляд справи проводити без їх участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідачка не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 19.02.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
10 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві за актовим записом № 2678, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (видане повторно).
Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини залишилось “ ОСОБА_3 ».
Позивач у позові зазначає, що сімейне життя з відповідачкою не склалось, основна причина розпаду сім'ї - різниця в характерах. Відповідачка жодних заперечень з приводу вказаних обставин не навела.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За приписом статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, яка не висловила заперечень з приводу розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Висновки за результатами розгляду заяви
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу належить до задоволення.
Судовий збір
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача сплачений останньою за подачу позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
На підставі ч. 3 ст. 105, ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 279, 280-289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, який укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, м. Мелітополь Запорізької область) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, м. Конотоп Сумської області), який зареєстровано 10 жовтня 2017 року Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві за актовим записом № 2678.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 (двадцять) коп.
Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2026.
Суддя Г.В.Кожихова