Справа № 463/383/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/338/26 Доповідач: ОСОБА_2
12 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Львівській області, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявою від 8 січня 2026 року,
за участю ОСОБА_6 ,
цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Львівській області, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявою від 8 січня 2026 року.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року. Повернути матеріали слідчому судді Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/383/26 для виконання вимог ст. ст. 304, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_6 покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України, внаслідок чого підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Зазначає, що встановлення фактичного існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) можливе виключно після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та встановлення вищенаведених обставин можливе під час проведення досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Зауважує, що заява ОСОБА_6 має назву «заява про вчинення кримінального правопорушення..». В тексті заяви зазначено орган досудового розслідування (відповідно до підслідності визначеної КПК України) до якого звертається ОСОБА_6 , своє прізвище, ім'я, по батькові, номер телефону, короткий виклад і опис подій та обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину (з детальним описом ситуації), докази, які наявні на момент звернення ОСОБА_6 , надано попередню кваліфікацію вчиненого злочину.
В судове засідання представник органу досудового розслідування не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце його проведення, причини неявки суду не повідомив та клопотання про відкладення судового засідання суду не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття представника у судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали дотримався в повному обсязі.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова із скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Львівській області, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявою від 8 січня 2026 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що звернувся до Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, проте його повідомлено про невнесення відомостей в реєстр. Таку бездіяльність вважає незаконною, а тому просить скаргу задоволити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Разом з тим, до ЄРДР вносяться не будь-які відомості із поданої заяви, яка надходить до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР усі відомості прийнятих та зареєстрованих ними заяв, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які відомості із заяви чи повідомлень, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів провадження та як вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_6 звернувся до Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 206 Кримінального кодексу України (а.с.4).
Як слідує з відповіді Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Львівській області від 12 січня 2026 року, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 не внесені у зв'язку із відсутністю фактичних даних, що можуть свідчити про наявність ознак складу відповідного злочину(а.с.12).
З ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року вбачається, що підстав для внесення відомостей до ЄРДР за вказаною заявою немає, а тому в задоволенні скарги відмовлено.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що заява ОСОБА_6 за своїм змістом не містить фактичних та конкретних даних, які вказують на ознаки складу вищезазначеного кримінального правопорушення, та існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а тому таке повідомлення, з огляду на його зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що не породжує передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язки слідчого, щодо внести відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 .
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 січня 2026 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Львівській області, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявою від 8 січня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4