ЄУН 193/234/26
Провадження 1-кс/193/30/26
іменем України
18 лютого 2026 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області клопотання капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041580000034 від 17 лютого 2026 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексіївка, Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, який не працює, не одружений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 04.12.2025 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 125 КК України, 1 рік обмеження волі на підставі 75 КК України звільнений від відповідальності із іспитовим терміном 1 рік,-
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
18 лютого 2026 року до Софіївського районного суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №9 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Слідчим зазначено, що ОСОБА_5 16 лютого 2026 року близько о 20 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні кімнати будинку АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ОСОБА_7 , яка є матір'ю ОСОБА_5 , де побачив неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий перебував у гостях ОСОБА_9 , 2012 року народження.
Перебуваючи серед неповнолітніх, ОСОБА_5 попросив у неповнолітнього ОСОБА_8 мобільний телефон для того, щоб скористатись ліхтариком, так як було відсутнє світло через планове вимкнення електроенергії, в результаті чого неповнолітній ОСОБА_8 передав свій мобільний телефон марки «ZTE BLADE A 56» чорно - синього кольору ОСОБА_5 , який через деякий час повернув неповнолітньому ОСОБА_8 мобільний телефон.
Після того, як неповнолітній ОСОБА_8 повідомив, що мобільний телефон був придбаний в грудні місяці 2025 року, у ОСОБА_5 виник раптовий умисел направлений на відкрите заволодіння мобільного телефону марки «ZTE BLADE A 56» чорно - синього кольору, який належить неповнолітньому ОСОБА_10 та обернення його на свою користь, діючи умисно в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, погрожуючи неповнолітньому фізичною розправою відкрито заволодів його мобільним телефоном марки «ZTE BLADE A 56» чорно - синього кольору, з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 , який належить неповнолітньому ОСОБА_8 .
В подальшому, довівши свої злочинні дії до завершення, ОСОБА_5 , разом з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим завдавши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування фізичного насильства, вчинений в умовах воєнного стану.
Дане повідомлення 17.02.2026 зареєстровано до журналу Єдиного обліку заяв та повідомлень ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області за вказаними матеріалами слідчим відділенням ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області невідкладно внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041580000034 за ч. 4 ст. 186 КК України.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України 17.02.2026.
У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити, зазначив, що особа раніше неодноразово судимий, наразі не отримано відповідей щодо характеризуючих матеріалів звідповідних органів, але відомо, що підозрюваний веде аморальний спосіб життя, має скарги від мешканців села, виклики працівників поліції з приводу неналежної поведінки ОСОБА_11 .
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Пояснив, що вину визнає, прохав не позбавляти його волі, вчинив кримінальне правопорушення випадково. Підтвердив, що йому відомо що він скоїв злочин у період іспитового строку та під час дії військового стану. Також пояснив, що сталого матеріального доходу він не має, але у разі визначення застави її може внести його батько.
У судовому засіданні захисник підозрюваного прохав відмовити у задоволенні клопотання слідчого, вважав ризики необґрунтованими. Пояснив, що отримавши підозру ОСОБА_5 не вчинив будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства та суду, на свідків впливати не буде, перешкоджати іншим чином слідству не буде, також пояснив, що ОСОБА_5 є людиною молодого віку.
Заслухавши доводи прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається з клопотання та наданих до нього доказів, слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026041580000034 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
17.02.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно повідомленої підозри ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування фізичного насильства, вчиненого в умовах воєнного стану.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 також є особою, яку звільнено від відбування покарання з випробовуванням за вироком від 04.12.2025 Софіївського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 125 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Високоймовірним є ризик незаконного впливу на неповнолітніх та малолітніх свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також на малотнього потерпілого, які є мешканцями одного села, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може схиляти їх до зміни чи відмови від показань, враховуючи і, таким чином, створювати перешкоди для встановлення істини у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України , враховуючи наявність судимостей підозрюваного та схильності особи до скоєння кримінальних правопорушень.
Щодо прийняття підстави для обрання запобіжного заходу за п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме , що ОСОБА_5 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства, слідчому судді не надано будь-яких доводів та доказів на таку.
Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_5 під вартою відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи .
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.183 КПК України Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Отже, враховуючи відсутність обмежень, щодо заборони встановлення розміру застави, слідчий суддя вважає , за можливе визначити розмір застави при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту.
Відповідно до ч.4ст.182 КПК України розмір застави у провадженні визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи тяжкість та обставини вчиненого підозрюваним злочину, особу підозрюваного, а також стан його вік та майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 133120 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно протоколу ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України 17.02.2026 року о 04:01 год.
Керуючись ст.2,7-9,131,132,176-178,181,186,193,194-196,202,309,372,376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №9 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області клопотання капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, тобто до 15 травня 2026 року включно, зарахувавши у строк термін затримання підозрюваного - з 17.02.2026 року 04:01 год.
Визначити заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 коп.
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У випадку внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 зобов'язання про виконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Дана ухвала діє до 15 травня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1