справа № 991/8352/25
провадження № 22-ц/991/13/26
11 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів Глотова М.С., Никифорова А.С.,
за участю секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,
представника позивача прокурора Лучківа Ю.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гули М.С.,
представника відповідачів ОСОБА_2 адвоката Кєєр О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гули Марії Сергіївни на ухвалу Вищого антикорупційного суду (головуючий суддя Сікора К.О., судді Литвинко Т.В., Мовчан Н.В.,) від 04 грудня 2025 року (судове рішення ухвалено у м.Києві, дата складання повного тексту ухвали 09 грудня 2025 року) про призначення технічної експертизи документів у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,,
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2025 року задоволено клопотання представника позивача - прокурора САП Слабковської О.О. про призначення технічної експертизи документів.
Зазначене судове рішення мотивовано тим, що у позовній заяві (з урахуванням уточнень) ставилося питання про визнання необґрунтованими та стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в дохід держави активів на суму 7 446 031,27 грн. (сім мільйонів чотириста сорок шість тисяч тридцять одна гривня двадцять сім копійок). Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гула М.С. стверджував, що останній мав достатні доходи, серед іншого, запозичені грошові кошти, достатні для придбання автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, 2022 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 2 923 674 грн.
Враховуючи позовні вимоги, висловлені у ході розгляду вищевказаного клопотання, позиції учасників цивільного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення обставин (періоду часу) укладення договору позики від 17 жовтня 2022 року, укладеного між ОСОБА_4 (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), є важливим у цій справі, позаяк наявність у ОСОБА_1 достовірних та реальних джерел доходів для придбання зазначеного транспортного засобу є обставиною, яка підлягає доведенню чи спростуванню у мажах розгляду цього позову.
Вимоги апеляційної скарги, доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гула М.С. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2025 року про призначення технічної експертизи скасувати.
Вважаючи ухвалу Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2025 року незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, без врахування висновків Верховного Суду, а висновки Вищого антикорупційного суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, особа, яка подала апеляційну скаргу посилалася на наступні доводи.
Питання про призначення експертизи повинно вирішуватись судом виключно на стадії підготовчого провадження або у випадку якщо заявник, в даному випадку позивач, належним чином обґрунтує поважність пропуску строку.
Разом із цим, представник зауважувала, що суд може розглядати клопотання, зокрема про призначення експертизи на стадії розгляду справи по суті у виключних випадках, а саме якщо таке клопотання не було заявлено з поважних причин у підготовчому провадженні.
Проте, на момент прийняття ухвали про призначення експертизи, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, а позивач жодним чином не обґрунтував поважність причин пропуску строку, при цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку представником позивача не заявлялось.
Позиції учасників справи.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гула М.С. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кєєр О.С., в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, посилаючись на обґрунтованість зазначених в ній доводів, вважала її такою, що підлягає задоволенню.
Представник позивача прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Лучків Ю.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Мотиви суду.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2025 року в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін, виходячи з наступного.
За своєю правовою природою судова експертиза є процесуальним засобом встановлення обставин, які неможливо з'ясувати без спеціальних знань. Вона спрямована на забезпечення повноти та всебічності судового розгляду, оскільки дозволяє суду отримати висновки спеціалістів у галузях, що виходять за межі правових знань.
Таким чином, експертиза не є формальним чи допоміжним інструментом, а виступає ключовим засобом отримання доказів у тих випадках, коли інші засоби доказування не можуть замінити висновок експерта.
Як вбачається з матеріалів провадження, у цій справі предметом позову є визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 на спростування доводів прокурора та в обґрунтування законності набуття майна, посилався на договір позики від 17 жовтня 2022 року (далі - договір), який, на його думку, підтверджує наявність достатніх доходів для придбання транспортного засобу.
З оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що в обкутування необхідності призначення та проведення експертизи прокурор посилався на те, що зазначений договір викликає обґрунтовані сумніви щодо його автентичності та часу укладення. Зміст договору містить суперечності, умови є очевидно невигідними для позикодавця, а його подання до суду відбулося із запізненням, після закриття підготовчого провадження. Такі обставини об'єктивно зумовили необхідність перевірки достовірності цього доказу.
Суд першої інстанції, врахувавши доводи прокурора та обставини подання договору позики відповідачем, дійшов висновку про необхідність призначення технічної експертизи. Ухвала мотивована тим, що встановлення часу укладення договору позики від 17 жовтня 2022 року є важливим для вирішення спору, оскільки наявність у відповідача достовірних джерел доходів для придбання транспортного засобу підлягає доведенню чи спростуванню. При цьому суд зазначив, що договір викликає обґрунтовані сумніви щодо його автентичності та часу укладення, його зміст містить суперечності, умови є очевидно невигідними для позикодавця, а подання оригіналу відбулося із запізненням, після закриття підготовчого провадження. Такі обставини, на переконання суду першої інстанції об'єктивно зумовили необхідність перевірки достовірності цього доказу шляхом проведення експертизи.
Колегія суддів, вважає таке рішення обґрунтованим з огляду на таке.
Призначення судової експертизи є процесуальним механізмом залучення спеціальних знань, необхідних для встановлення фактичних даних, які мають істотне значення для справи.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч.1, 2 ст.102 ЦПК).
Разом з цим, висновок експерта є самостійним видом доказу, який має таку ж юридичну силу, як письмові, речові, електронні докази чи показання свідків, і підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами (п.2 ч.2 ст.76, ч.2 ст.89 ЦПК).
Відповідно до ст.103 ЦПК суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
На переконання колегії суддів, зазначені положення прямо вказують не лише на можливість, а й на необхідність призначення та проведення відповідного експертного дослідження у випадках, коли автентичність документа викликає сумніви.
Таким чином, призначення експертизи є процесуальним правом суду, реалізація якого спрямована на забезпечення повноти та всебічності дослідження доказів, встановлення істини у справі та дотримання принципу верховенства права.
Правильність такого підходу підтверджується і практикою Верховного Суду. Так, у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №761/29966/16-ц Верховний Суд зазначив, що експертиза є обов'язковою у випадках, коли без спеціальних знань неможливо встановити обставини, а висновок експерта не може бути замінений іншими засобами доказування.
З огляду на наведені положення процесуального законодавства та практику Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення технічної експертизи. Таке рішення відповідає вимогам закону, спрямоване на забезпечення повноти та всебічності судового розгляду і не може розцінюватися як порушення процесуальних норм. Відтак доводи апеляційної скарги підлягають перевірці з урахуванням зазначених нормативних положень.
Колегія суддів, оцінюючи посилання представника відповідача на порушення строків подання клопотання та стадії його розгляду судом, як підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, вважає їх необґрунтованими, та зауважує на наступному.
Технічна експертиза документа принципово неможлива за його копією. Для проведення такого дослідження необхідний саме оригінал договору, який був наданий суду представником відповідача лише 19 листопада 2025 року, тобто після закриття підготовчого провадження. До цього моменту об'єкт потенційно можливого дослідження у матеріалах справи був відсутній, а отже прокурор був позбавлений об'єктивної можливості заявити відповідне клопотання раніше.
Також, відповідно до ч.1 ст.222 ЦПК України суд має право розглядати клопотання про призначення експертизи і на стадії розгляду справи по суті, якщо вони не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні. Подання клопотання прокурором 02 грудня 2025 року після появи оригіналу договору є належним і своєчасним реагуванням, що становить поважну причину у розумінні зазначеної норми.
Посилання апелянта на пропуск стадії, колегією суддів розцінюється як зловживання правом, оскільки саме відповідач (або його представник) утримував оригінал договору до закриття підготовчого провадження, та всупереч ухвали суду від 10 листопада 2025 року, якою витребувано у ОСОБА_1 оригінал договору та визначено строк для його надання у строк до 17 листопада 2025 року, надав його лише під час розгляду справи по суті. Така поведінка не може створювати негативних процесуальних наслідків для іншої сторони.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави пріоритетним є, в тому числі, встановлення реальності правочину, що підтверджує або спростовує законність набуття майна. При цьому, надмірний формалізм у застосуванні процесуальних норм, як наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2024 року у справі №990/276/23 (провадження №11?150за23), визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість ухвали. Суд першої інстанції діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень, забезпечив повноту та всебічність дослідження доказів, а призначення експертизи було обумовлене об'єктивною необхідністю та відповідає вимогам закону. Надмірний формалізм у застосуванні процесуальних норм не може виправдовувати відмову у призначенні та проведенні експертизи, яка є одним з ключових засобів встановлення істини у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За ч.1 ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, у зв'язку з чим керуючись ст.259, 375, 381-384 ЦПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
___________ ___________ _______________
Семенников О.Ю. Глотов М.С. Никифоров А.С.
Повний текст цієї постанови складено 16 лютого 2026 року.