Справа № 761/3016/26
Провадження № 1-кс/761/3115/2026
04 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000582 від 10.07.2025,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва поштою надійшло клопотання прокурора відділу прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000582 від 10.07.2025.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025110000000582 від 10.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше але не пізніше квітня 2025 року, організована група осіб у складі: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстраціє: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстраціє: АДРЕСА_5 , переслідуючи корисливі мотиви та маючи умисел спрямований на вимагання грошових коштів в умовах воєнного стану, вступили в злочинну змову та прийняли рішення про вчинення вимагання грошових коштів з ОСОБА_11 .
З метою реалізації спільного злочинного плану, ОСОБА_10 , разом з братами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , домовившись про спільне вчинення вимагання грошових коштів з потерпілої ОСОБА_11 , почали здійснювати психологічний тиск шляхом здійснення телефонних дзвінків та під час особистого спілкування з потерпілою, в ході якого погрожували фізичною розправою її близьким родичам та висували протиправну вимогу про передачу їм грошових коштів, за ніби борги її сина ОСОБА_12 . Також повідомили, що зібрали досьє на усю родину ОСОБА_13 та їм відомо про їх майно та статки.
Так, у кінці квітня 2025 року, ОСОБА_10 діючи у змові з братами ОСОБА_14 , з метою отримання грошових коштів у сумі 11300 доларів США погрожуючи потерпілій фізичною розправою з її близькими родичами висунули протиправну вимогу передати їм грошові кошти, за ніби борги сина ОСОБА_12 , чим змусили потерпілу взяти в борг грошові кошти під заставу квартири.
В подальшому 02.05.2025 мати ОСОБА_11 , ОСОБА_15 уклала договір іпотечного кредиту та передала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за номером АДРЕСА_6 та отримала в борг 28 400 доларів США. Надалі, в цей же день, за місцем свого мешкання потерпіла, ОСОБА_11 , передала грошові кошти у сумі 11300 доларів США ОСОБА_10 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Зі своєї сторони ОСОБА_10 пообіцяв «закрити усі питання» до сина потерпілої, ОСОБА_12 і в подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 більше родину ОСОБА_13 турбувати не будуть.
Надалі, організована група осіб у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжила здійснювати психологічний тиск шляхом здійснення телефонних дзвінків та при особистому спілкуванні з потерпілою, в ході якого продовжували погрожувати фізичною розправою її близьким родичам та висувати протиправну вимогу про передачу їм грошових коштів, за ніби борги її сина ОСОБА_12 та повідомили, що грошові кошти в сумі 11300 доларів США погасили лише частину боргів сина. Борги величезні і складають понад 100000 доларів США. Надалі до групи у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приєднався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .
Так, 10.08.2025, з метою вчинення психологічного тиску, ОСОБА_10 приїздить додому до ОСОБА_11 та в бесіді пропонує передати йому автомобіль ОСОБА_12 з метою сплати уявного боргу перед ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також для того, щоб автомобіль ніхто не пошкодив і не спалив.
Надалі, 11.08.2025 в телефонній бесіді з ОСОБА_11 . ОСОБА_4 повідомляє, що йому відомо про наявність квартири в м. Київ у потерпілої, а також висунув неправомірну вимогу передати йому 20 000 доларів США, які потерпіла отримала по договору іпотеки під заставу квартири таким чином претендуючи на отримання цих грошових коштів на свою користь так як син потерпілої їх уявно винен за щось.
Так, 14.08.2025, о 16 годині 35 хвилин, ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 приїхали до місця мешкання потерпілої ОСОБА_11 тобто за адресою: АДРЕСА_8 . Перебуваючи на подвір'ї, останні почали здійснювати психологічний тиск на потерпілу і знову висунули протиправну вимогу передати на їх адресу грошові кошти та погасити уявні борги сина, ОСОБА_12 . ОСОБА_10 запропонував при цьому переписати автомобіль сина на нього.
Надалі, 13.10.2025 приблизно о 18 годині 30 хвилин потерпіла разом з чоловіком ОСОБА_16 повернулась додому тобто до будинку за адресою: АДРЕСА_8 . Біля будинку їх чекав ОСОБА_5 , який в бесіді почав вимагати грошові кошти за уявний борг ОСОБА_12 . При цьому ОСОБА_17 був з предметом схожим на пістолет.
ОСОБА_11 сприймаючи погрози реальним, тобто такими, що цілком можуть бути ними реалізованими, та усвідомлюючи, що небезпека застосування щодо неї та членів її родини фізичного насильства може стати дійсністю, якщо вона проігнорує вимогуОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про передачу грошових коштів, бажаючи уникнути негативних наслідків для себе, за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 08.01.2026 року близько 12 годин 14 хвилин, у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів, зустрілась з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 . Надалі ОСОБА_7 пройшов до подвір'я потерпілої. У дворі Потерпіла передала ОСОБА_4 на їхню незаконну вимогу обумовлену суму грошових коштів в сумі 85 000 гривень, банкнотами номіналом по 500 гривень (серійні номера: AK0009688; MA3436254; 3В8809438; 3H7903607; AK9760815; АК9760815; ЕБ2435022; ЛА5965859; ВУ8633521; 139411795; КГ1242278; 3H7405336; ГМ8454464; Л38425087; KЄ2889711; ЧБ5677570; Е36698513; ЄД1763528; ЦБ6835820; ЕЖ7316235; ЗН5207486; AE2893538; ФГ1852608; ЕИ0931390; АД0705910; 3A9580800; СЖ1580061; ЄИ0479314; ЗГ4211635; ЄВ7831762; ВИ3582496; ГВ9871519; EE1395630; ГК5539610; ЧБ1082635; ГБ8383756; ГЛ4644264; АИ3321110; ЕН0789691; ГК2364164; ХВ4277616; ЛГ2380939; КБ6165999; КГ 7913801; €В9125300; ЄП4270383; ЄЖ2976052; ГК4019447; СТ8224310; KB2791305; А14778206; ХБ9349406; ХЖ7540659; €€2611685; ЄЖ8319900; ЄК2055590; ВЂ6029247; АГ9848809; ВТ2077149; MB6600254; АИ8689135; ГБ4846968; ЕЕ6784246; MA4284125; АЖ4973321; МГ4955550; ЄД5050726; K32752723; ЄР8238838; ХГ4598686; ЛЄ6605561; ВC7372553; X323963523; КИ5443413; АК8557445; 385295406; EB6154650; ГЛ1086027; ЛБ6959114; ЕР6578872; ЄД6825232; ЛБ6958756; БГ7594857; МА1552092; МБ9835361; ГБ5114761; Л37771097; ЄС3589724; БГ1725046; ЄЛ9218672; КД6157749; AA9223438; KA5326729; К36987275; ХБ0643903; 3М1289383; ВИЗ478113; ЄР1036969; CA8795721; CA1960134; €C7516650; AM8865759; ГБ5908281; ЕГ5373968; ЕБ8020171; ЕЖ9563838; MB1120541; ХИ6200358; КВ0255229; БВ1768815; ЄУ1116373; СН3431332; ET9684444; EC5492622; ББ7608051; ЦА6995981; ЗЛ4324015; ЗГ8478381; ВИЗ189120; АГ1656556; ЯБ3941193; ВЖ0011269; ГК0349062; €17709773; EC1335199; ХЖ9819078; BC4002513; БР9701679; КБ8416626; 350508532; MB0366600; ЛВ2537140; €31009144; ЄЖ6580709; ВТ1605254; KA6165980; EB9360936; ЄУ4194759; ЄУ9170909; ЄР7713384; ВТ8072470; ГЛ1712553; 368812361; ЕЖ3457915:АК6226468; МБ6033912; БА1908755; ВТ0797112; ГБ8906421; КБ2340152; CC0035172, B32424106; ЕР3144218; ГЛ5693389; KB6437034; AA0547382; B31083905; ГЛ4013377; ЗГ4633638; CB6192008; BE4979064; БЗ4038390; ЂР4988519; КГ6232419; E31170037; 3M2501993; ВЄ1684190; ГЛ1015901; АГ8008971; ГК8014338).
12.01.2026 за адресою: АДРЕСА_9 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.12.2025 проведено обшук автомобіля KIA SPORTAGE реєстраційний номер НОМЕР_1 , в ході якого вилучено: автомобіль KIA SPORTAGE реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на вказаний авто.
12.01.2026 постановою слідчого вилучене майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням про арешт вилученого майна.
Прокурор про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився, при цьому звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність. Крім того, на обгрунтування клопотання про арешт майна, долучив дані рапорту старшого оперуповновженого 1-го відділу УСР в Київській області ДСР НП України ОСОБА_18 , відповідно до якого ОСОБА_19 надсилав повідомлення з погрозами та фізичною розправою потерпілому та під час зустрічі 20.11.2025 чинив тиск на потерпілого та примусив під відеозапис сказати, що останній винний йому грошові кошти у сумі 5 000 доларів США. Після побиття, покинув місце події, сівши за кермо автомобіля KIA SPORTAGE білого кольору д.н.з. НОМЕР_3 .
Власник вилученого майна в судове засідання не прибув, при цьому, слідчим СУГУ НП в Київській області ОСОБА_20 надано відомості про те, що було повідомлено власника майна.
В той же час, неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна на підставі наявних в розпорядженні слідчого судді документів, долучених до клопотання.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУ НП в Київській області за процесуального керівництва прокурорів Київської обласної прокуратури, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025110000000582 від 10.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
12.01.2026 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29.12.2025 проведено обшук автомобіля KIA SPORTAGE реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_21 , в ході якого вилучено: автомобіль KIA SPORTAGE реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на вказане авто.
Постановою слідчого від 13.01.2026 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вилучене майно в ході проведення обшуку цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речових доказів, з метою забезпечення його збереження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках прокуратури при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000582 від 10.07.2025, - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження майном, вилученим 12.01.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_9 , а саме на: автомобіль KIA SPORTAGE реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на автомобіль KIA SPORTAGE реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя