Справа № 761/5157/26
Провадження № 2/761/8381/2026
17 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савчук Ю.Н., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,
На адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна
Разом з тим, під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.9 ч.1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна.
П.1.ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за позовною заявою майнового характеру, поданою фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивачем, в порушення вимог ст.175 ЦПК України, у позовній заяві визначена занижена ціна позову.
В даному випадку спір виник з приводу нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Середня ринкова вартість квартири станом на подачу позову, складає 4 350 000 грн.
1 % від суми 4 350 000 грн. складає 43500 грн., а відтак вказана сума не є меншою від 0,4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1331.20 грн. (3328 грн. х 0,4 = 1311,20 грн.) але є більшою більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (328 х 5 =16 640 грн.). Таким чином, відповідно до ст.4 Закону України, позивачу належало б сплатити 16 640 грн. судового збору.
Проте, у позовній заяві зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особа з інвалідністю ІІ групи. Водночас до позову не додано документів, які б містили відомості про групу інвалідності.
Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, визначено порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 17 Порядку).
Пунктом 22 Порядку передбачено, що особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до п. 24 Положення про медико-соціальну експертизу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги. Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги. Видача особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки забороняється.
Підстави призначення групи інвалідності чітко зазначені в Положенні про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317.
Згідно п. 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
Таким чином, до числа документів, якій підтверджують сутінь інвалідності особи належать: - індивідуальна програма реабілітації особи/дитини з інвалідністю; - виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією; - посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; - медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років. Це основні документи про інвалідність.
Водночас окрім них людина може підтвердити наявність інвалідності за допомогою: - посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»; - пенсійного посвідчення, до якого, окрім іншого, заносяться відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань та строк, на який встановлено інвалідність; - довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу; - висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу (форма довільна).
Таким чином, якщо у позивача наявна ІІ група інвалідності , необхідно надати суду на підтвердження відповідний документ, оскільки вказана обставина є правовою підставою для звільнення від судового збору.
У разі не надання позивачем доказів, що він дійсно є особою з інвалідністю згідно законодавства України, йому необхідно буде сплатити судовий збір у сумі 16 640 грн. протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та надати суду оригінал квитанції.
Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м.Києва: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне залишити її без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 177, 185, 259-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали, попередивши, що в разі неусунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: