18 лютого 2026 року
м. Київ
справа №640/4941/21
адміністративне провадження №Зі/990/29/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Вітровчака Віктора Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Соколова В.М., Загороднюка А.Г., Білак М.В. від розгляду справи №640/4941/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко Михайло Михайлович, про визнання неправомірними дій, визнання рішення неправомірним, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року,
У провадженні Верховного Суду перебуває касаційна скарга Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №640/4941/21 (касаційне провадження №К/990/3066/26).
12 лютого 2026 року до Верховного Суду від представника позивачки надійшла заява про відвід суддів Соколова В.М., Загороднюка А.Г., Білак М.В. від участі у розгляді справи №640/4941/21.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2026 року указану заяву визнано необґрунтованою та передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду з метою проведення автоматизованого розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає указану справу, для її розгляду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17 лютого 2026 року заяву про відвід суддів Соколова В.М., Загороднюка А.Г., Білак М.В. від участі у розгляді справи №640/4941/21 передано для вирішення судді Жуку А.В.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Представник позивачки мотивує заяву про відвід суддів Соколова В.М., Загороднюка А.Г., Білак М.В. тим, що, указана судова колегія відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, проте відкрила касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на це ж судове рішення за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України з пропуском строку на касаційне оскарження.
На думку представника позивача, такі дії суддів Верховного Суду свідчать про їхню упередженість та різний підхід при прийнятті рішення про відкриття касаційного провадження у справі і породжує обґрунтовані підстави для виникнення сумнівів у їх об'єктивності під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
Перевіривши доводи указаної заяви приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу суддів Соколова В.М., Загороднюка А.Г., Білак М.В. з огляду на таке.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
У заяві про відвід суддів Соколова В.М., Загороднюка А.Г., Білак М.В. указано, що вона подана відповідно до статті 36 КАС України (суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів у його неупередженості), що за змістом відповідає пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.
У зв'язку з цим звертаю увагу на те, що для відводу суддів з цих підстав необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності.
Надаючи оцінку доводам заявника виходжу з такого.
Так, оцінюючи об'єктивність судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до установлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді («Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних («Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).
Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Як зазначалось в ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2026 року у цій справі, мотиви відводу суддів свідчать фактично про незгоду позивачки з процесуальними діями (рішеннями) у цій справі, зокрема щодо відкриття касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України, яка була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, та відмови у відкритті касаційного провадження за скаргою Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалах у справах №990/119/23, № 990/136/23, №990/20/23 зауважувала, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
З урахуванням викладеного погоджуюсь з тим, що зазначені у заяві про відвід обставини не свідчать про необ'єктивність чи упередженість суддів Соколова В.М., Загороднюка А.Г., Білак М.В. та не указують на особисту зацікавленість у результаті розгляду цієї справи.
Інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи указаних суддів і викликали необхідність їх відводу, у заяві відсутні.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає, а отже у її задоволенні слід відмовити.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви Вітровчака Віктора Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Соколова В.М., Загороднюка А.Г., Білак М.В. від розгляду справи №640/4941/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
...........................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду