Рішення від 18.02.2026 по справі 320/29429/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року Київ справа № 320/29429/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Переяславщини" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (далі також - СП ТОВ "Нива Переяславщини") з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.08.2023 № 29534000706, яким визначено грошові зобов'язання СП ТОВ "Нива Переяславщини" на підставі акту від 11.02.2022 № 26/34-00-07-06/25564175 - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 14 878 608,00 грн за податковим зобов'язанням та 3 719 652,00 грн за штрафними санкціями;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.08.2023 № 29634000706, яким визначено грошові зобов'язання СП ТОВ "Нива Переяславщини" на підставі акту від 11.02.2022 № 26/34-00-07-06/25564175 - зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5 980 453,00 грн;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.08.2023 № 29734000704, яким визначено грошові зобов'язання СП ТОВ "Нива Переяславщини" на підставі акту від 11.02.2022 № 26/34-00-07-06/25564175 - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 257 860 757,09 грн за податковим зобов'язанням та 35 005 494,76 грн за штрафними санкціями;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.08.2023 № 29834000704, яким визначено грошові зобов'язання СП ТОВ "Нива Переяславщини" на підставі акту від 11.02.2022 № 26/34-00-07-06/25564175 - застосовано штрафні санкції у сумі 1 360,00 грн за платежем з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

Обґрунтовуючи позовні вимог позивач зазначив, що підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало складання акта перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, був наказ відповідача № 116 від 11.10.2021, який визнано протиправним рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 у справі № 320/1128/22. Позивач вказує, що визнання незаконною документальної планової виїзної перевірки позивача, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.08.2023 № 29534000706, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 14 878 608,00 грн за податковим зобов'язанням та 3 719 652,00 грн за штрафними санкціями; № 29634000706, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5 980 453,00 грн; № 29734000704, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 257 860 757,09 грн за податковим зобов'язанням та 35 005 494,76 грн за штрафними санкціями; № 29834000704, яким застосовано штрафні санкції у сумі 1 360,00 грн за платежем з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 13.09.2024 частково задоволено касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Адміністративна справа № 320/29429/23 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 адміністративну справу № 320/29429/23 прийнято до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання щодо розгляду адміністративної справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання просив суд у задоволенні позову відмовити, підтвердив обставини, викладені у відзиві на позов та письмових поясненнях

25.11.2025 заслухавши пояснення сторін судом ухвалено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Не погоджуючись з аргументами позивача щодо неправомірності оскаржуваних рішень відповідачем було подано відзив, в якому на підтвердження правомірності своїх дій зазначає, що службовими особами податкового органу під час виконання функцій покладених чинним законодавством було дотримано приписи чинного законодавства та правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Порушення податкового законодавства які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень викладені службовими особами податкової служби в акті перевірки на переконання представника податкового органу являються правомірними та підтверджуються відповідними доказами.

В підтвердження своєї позиції представник відповідача послався на висновки викладені в акті перевірки та підтримав встановлення обставин відсутності з боку позивача реальності господарських відносин та щодо заниження позивачем податок з доходу нерезидента.

Відповідач зазначив, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень службові особи податкового органу діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своє вчасно, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що не підлягають скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно-управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.

Позивачем надано суду відповідь на відзив, в якій зазначає про необґрунтованість відзиву на позовну заяву, просить суд позов задовольнити.

Представником відповідача надані суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, письмові пояснення, вислухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку 4 групи. Одними із основних видів діяльності є вирощування с/г культур та тваринництво (свинарство).

Наказом Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 116 від 11.10.2021 призначено документальну планову виїзну перевірку Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (код ЄДРПОУ 25564175), що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, з 27.10.2021 тривалістю 30 робочих днів та постановлено перевірку провести за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства та правильністю нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період діяльності з 01.10.2017 по 30.06.2021.

27.10.2021 до Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" прибув керівник групи перевіряючих Юрій Камашев, який був допущений до перевірки.

24.11.2021 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято наказ № 132, яким вирішено зупинити термін проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" за період діяльності з 01.10.2017 по 30.06.2021, що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, з 29.11.2021 на 10 робочих днів. При цьому, в даному наказі не зазначені обґрунтовані підстави зупинення термінів перевірки.

22.12.2021 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків наказом № 145 вирішено зупинити термін проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" за період діяльності з 01.10.2017 по 30.06.2021, що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переславське, вул. Привокзальна, 2, з 28.12.2021 на 10 робочих днів.

16.12.2021 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків наказом № 140 продовжено термін проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, з 22.12.2021 на 15 робочих днів.

13.01.2022 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків наказом № 4 зупинено термін проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" за період діяльності з 01.10.2017 по 30.06.2021, що знаходиться за адресою: Київська область, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, з 14.01.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 у справі № 320/1128/22 було задоволено позовні вимоги та вирішено наступне:

"Визнати протиправними дії Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, вчинені під час проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", призначеної згідно наказу № 116 від 11.10.2021, зокрема: дії щодо не забезпечення проведення виїзної перевірки за місцем знаходження платника в період основного строку її проведення; дії щодо зупинення термінів проведення перевірки з 29.11.2021 на 10 робочих днів; дії щодо продовження термінів проведення перевірки з 22.12.2021 на 15 робочих днів; дії щодо зупинення термінів перевірки з 28.12.2021 на 10 робочих днів та з 14.01.2022 на 5 робочих днів; дії щодо не забезпечення складання та надання платнику податків акту чи довідки за результатами перевірки, протягом 5 робочих днів, після її завершення.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 132 від 24.11.2021 Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про зупинення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" з 29.11.2021 на 10 робочих днів.

Визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.12.2021 № 140 про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" з 22.11.2021 на 15 робочих днів.

Визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.12.2021 № 145 про зупинення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" з 28.12.2021 на 10 робочих днів.

Визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.01.2022 № 4 про зупинення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" з 14.01.2022 на 5 робочих днів.

Встановити відсутність компетенції (повноважень) Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", за межами строків її проведення, визначених наказом № 116 від 11.10.2021, тобто з 08.12.2021".

18.04.2023 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/1128/22 частково апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково:

"Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 в частині встановлення відсутності компетенції (повноважень) Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", за межами строків її проведення, визначених наказом від № 116 11.10.2021 тобто з 08.12.2021 скасувати та в цій частині закрити провадження у справі.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 залишити без змін".

22.05.2023 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі № 320/1128/22 за адміністративним позовом спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним повернуто особі, яка її подала.

Наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.10.2021 № 116, на підставі якого призначено та проведено перевірку Товариством у справі № 320/29429/23 не оскаржувався.

Отже, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, іншого законодавства за період з 01 липня 2017 року по 30 червня 2021 року, та з питань правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2021 року, за результатами якої складено Акт від 11 лютого 2022 року № 26/34-00-07-06/25564175 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (ЄДРПОУ: 25564175), в якому вказано про наступні порушення вимог податкового законодавства з боку Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини":

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 4878 608 грн, в тому числі за травень 2020 року на суму 1 051 242 грн, за лютий 2021 року на суму 13 163 665 грн, за травень 2021 року на суму 663 701 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 980 453 грн, в тому числі за червень 2021 року на суму 5 980 453 грн;

- пунктів 103.2, 103.4 статті 103, підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 6 % від суми сплаченого доходу нерезиденту, у результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі 116 730,01 грн, в тому числі за 2020 рік - 28 342,63 грн, за 2021 рік (півріччя 2021 року) - 88 387,38 грн;

- пунктів 103.2, 103.4 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 15 % від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі 1 120 341,65 грн, в тому числі за 2018 рік - 812 646,34 грн, за 2019 рік - 182 893,93 грн, за 2020 рік - 124 801,38 грн;

- підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 15 % від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі 256623685,43 грн, в тому числі за 2017 рік (IV квартал 2017 року) - 3 291 088,96 грн, за 2018 рік - 68 174 547,19 грн, за 2019 рік - 67 560 802,63 грн, за 2020 рік - 114 969 476,75 грн, за 2021 рік (півріччя 2021 року) - 2 627 769,90 грн;

- підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16, пункту 103.9 статті 103 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" в частині неподання Додатків ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік.

16.02.2022 Спільним українсько-великобританським товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" засобами поштового зв'язку було отримано акт Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.02.2022 № 26/34-00-07-06/25564175.

На підставі викладеного, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 серпня 2023 року:

- № 29534000706, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 18 598 260,00 грн, з яких 14 878 608,00 грн нараховано за податковими та/або іншими зобов'язаннями та 3 719 652,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 29634000706, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2021 року на суму 5 980 453,00 грн;

- № 29734000706, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 292 866 251,85 грн, з яких 257 860 757,09 грн нараховано за податковими зобов'язаннями та 35 005 494,76 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 29834000704, яким застосовано штрафні санкції з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1 360,00 грн.

Не погоджуючись з законністю прийнятих на підставі висновків податкового органу податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо податкових повідомлень - рішень від 11.08.2023 № 29534000706 та № 29634000706, суд зазначає наступне.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Як встановлено положеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності зі статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України, згідно з положеннями якої:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Водночас згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також відповідно до пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для формування податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі № 804/5599/15 (адміністративне провадження № К/9901/42187/18) правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З огляду на викладене, на переконання суду, в межах даних правовідносин повинні були бути досліджені первинні документи (в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), які у своїй сукупності можуть свідчити та підтверджувати факт придбання товарів/послуг та його подальшого використання для цілей, що прямо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено, що СП ТОВ "Нива Переяславщини" у період, що перевірявся закуповувало зернові та олійні культури у низки постачальників, зокрема у ВК "Паросток", ТОВ "Агросвіт України", ФГ "Долина РТ", ТОВ "Агрофірма "Золоті лани", ТОВ "Крок Лайн", ФГ "Скарбниця-Агро", ТОВ "НВК "Семток". Контролюючий орган дійшов висновку про нереальність операцій з такими контрагентами, оскільки було виявлено невідповідність задекларованих обсягів операцій їх господарському потенціалу, відсутність у постачальників необхідних ресурсів (земельних ділянок, основних засобів, трудових ресурсів) для вирощування або придбання і постачання сировини, а також інші ознаки фіктивності.

Як встановлено судом, позивачем було укладений договір поставки № 01-0229/2020 від 20.07.2020, відповідно до якого ТОВ "Агрофірма "Золоті Лани" зобов'язується поставити товар, а саме: сою та ячмінь. Постачання товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Агрофірма "Золоті Лани" шляхом найму сторонніх перевізників.

Протягом вересня та грудня 2020 та січня, лютого, травня 2021 ТОВ "Агрофірма "Золоті Лани" поставило СП ТОВ "Нива Переяславщини" зерно (сою) та ячмінь, що підтверджується первинними документами, а саме видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, зареєстрованими податковими накладними на загальну суму 51 048 116,56 грн, в т.ч. ПДВ 8 420 151,94 грн.

Постачання товару здійснювалось за рахунок постачальника, третіми особами - перевізниками.

Товар, що постачався Товариству, вирощено на орендованих земельних ділянках, про що свідчать відповідні договори оренди. Крім того, ТОВ "Агрофірма "Золоті Лани" подало звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року - 4 сг, за яким підприємством засіяно 2232 га ячменю озимого, 930 га пшениці ярої, 560 га кукурудзи на зерно та 4012,60 га сої.

Відповідно до звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур 29-сг у 2020 ТОВ "Агрофірма "Золоті Лани" зібрано 100440 центнер озимого ячменю, 41850 центнер ярої пшениці, 50400 центнер кукурудзи на зерно та 100315 центнер сої.

Також про наведене вище свідчить і журнал реєстрації зважування вантажу на автомобільних вагах СП ТОВ "Нива Переяславщини" (дільниця 1) та картки аналізу зерна.

Так, СП ТОВ "Нива Переяславщини" забезпечує зважування транспортних засобів, які перевозять зерно, фіксуючи необхідну інформацію про вантаж у хронологічному порядку (дата, відправник, державний номерний знак транспортного засобу, маса брутто, нетто, масса тари). Також, СП ТОВ "Нива Переяславщини" власними силами здійснює аналіз якості зерна, отриманого від кожного постачальника. Відтак картки аналізу зерна щодо кожної конкретної партії окремого постачальника є свідченням фактичного їх отримання.

СП ТОВ "Нива Переяславщини" в повному обсязі сплатило за поставлений товар, що підтверджується відповідними платіжними документами.

На час проведення господарських операцій контрагент був зареєстрованим у встановленому законом порядку, володів діючим свідоцтвом платника з податку на додану вартість (дотримано принцип "належної обачності"), поставив товар у відповідності із умовами укладеного договору, а Товариством сплачені кошти за поставлений товар. Таким чином, під час проведення господарської операції у сторін відбувся реальний рух активів (реальна зміна майнового стану), метою якого було задоволення господарських потреб підприємств (виробництво комбікормів для відгодівлі свиней на власних свинокомплексах) та отримання прибутку.

Крім того, Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2021, яке набуло чинності 21.10.2021 в справі № 440/891/21 задоволено позов ТОВ "Агрофірма Золоті Лани" до Головного управління ДПС у Полтавській області та ДПС України, визнано протиправним рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2021 № 2294637/31495131, виписаних ТОВ "Агрофірма Золоті Лани" на ім'я СП ТОВ "Нива Переяславщини" щодо поставки сої та зобов'язано ДПС України зареєструвати дані податкові накладні. Також даним Рішенням суду встановлено преюдиційні обставини (ч.4 ст.78 КАС України), а саме реальність вказаних господарських операцій та факт постачання сільськогосподарської продукції ТОВ "Агрофірма Золоті Лани" в адресу СП ТОВ "Нива Переяславщини".

Також між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт України" укладено договір поставки № 01-0468/2020 від 18.11.2020, відповідно до якого постачальник (ТОВ "Агросвіт України") зобов'язується поставити зерно (сою). Постачання товару здійснювалось за рахунок постачальника, шляхом залучення ним третіх осіб-перевізників.

У період часу з листопада 2020 по червень 2021 ТОВ "Агросвіт України" поставляв Товариству зерно (сою) на загальну суму 55 038 639,11 грн, в т.ч. ПДВ 6 888 062,04 грн. Вказане підтверджується первинними документами, а саме видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, зареєстрованими податковими накладними.

Так, СП ТОВ "Нива Переяславщини" забезпечує зважування транспортних засобів, які перевозять зерно, фіксуючи необхідну інформацію про вантаж у хронологічному порядку (дата, відправник, державний номерний знак транспортного засобу, маса брутто, нетто, маса тари). Також, СП ТОВ "Нива Переяславщини" власними силами здійснює аналіз якості зерна, отриманого від кожного постачальника. Відтак картки аналізу зерна щодо кожної конкретної партії окремого постачальника є свідченням фактичного їх отримання.

На виконання умов договору поставки СП ТОВ "Нива Переяславщини" в повному обсязі сплатило за поставлений товар, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово наголошував на тому, що платник податку не має обов'язку щодо контролю податкової дисциплінованості свого контрагента і не може відповідати за порушення таким контрагентом податкового законодавства, а саме в постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 806/417/15, від 21.01.2021 у справі № 820/11465/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4938/17, від 19.01.2021 у справі № 2а/2570/2159/2012.

Між Фермерським господарством "Долина РТ" та СП TOB "Нива Переяславщини" був укладений договір поставки № 01-0161/2020 від 14.05.2020, відповідно до якого постачальник ФГ "Долина РТ") зобов'язується поставити зерно (сою). Постачання товару здійснювалось за рахунок постачальника силами найманих перевізників, що випливає із товарно - транспортних накладних на поставку товару.

В травні 2020 ФГ "Долина РТ" поставляло СП TOB "Нива Переяславщини" зерно (сою), що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: податковими накладними, товарно-транспортними накладними, зареєстрованими податковими накладними, на загальну суму 2 637 792,00 грн, в т.ч. ПДВ 439 632,00 грн.

Також про наведене вище свідчить і журнал реєстрації зважування вантажу на мобільних вагах СП TOB "Нива Переяславщини" (участок 1) та картки аналізу зерна.

Так, СП TOB "Нива Переяславщини" забезпечує зважування транспортних засобів, які перевозять зерно, фіксуючи необхідну інформацію (дата, відправник, державний номерний знак транспортного засобу, маса брутто, нетто, маса тари) про вантаж. Крім того, СП TOB "Нива Переяславщини" власними силами здійснює аналіз якості зерна, отриманого від кожного постачальника. Відтак картки аналізу зерна щодо кожної конкретної партії окремого начальника є свідченням фактичного їх отримання.

Загальна вартість поставленого ФГ "Долина РТ" СП TOB "Нива Переяславщини" зерна склала 2637792,00 з ПДВ.

На виконання умов договору поставки СП TOB "Нива Переяславщини" в повному обсязі сплатило за поставлений товар, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

На час проведення господарських операцій контрагент був зареєстрованим у встановленому законом порядку, володів діючим свідоцтвом платника з податку на додану вартість, поставив товар у відповідності із умовами укладеного договору, а Товариством сплачені кошти за поставлений товар. Таким чином, під час проведення господарської операції у сторін відбувся реальний рух активів (реальна зміна майнового стану), метою кого було задоволення господарських потреб підприємств та отримання прибутку.

Між ТОВ "Крок Лайн" та СП ТОВ "Нива Переяславщини" був укладений договір поставки № 01-0274/2020 від 04.08.2020, відповідно до якого постачальник (ТОВ "Крок Тійн") зобов'язується поставити зерно (сою). Постачання товару здійснювалось за рахунок постачальника силами найманих перевізників, що випливає із товарно-транспортних накладних на поставку товару.

Протягом вересень, листопада 2020 ТОВ "Крок Лайн" поставляло позивачу зерно сою), що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме податковими накладними, товарно-транспортними накладними, зареєстрованими податковими накладними на загальну суму 18 431 555,19 грн, в т.ч. ПДВ 3 071 925,86 грн.

Також про наведене вище свідчить і журнал реєстрації зважування вантажу на автомобільних вагах СП ТОВ "Нива Переяславщини" (участок 1) та картки аналізу зерна.

Так, СП TOB "Нива Переяславщини" забезпечує зважування транспортних засобів, які перевозять зерно, фіксуючи необхідну інформацію про вантаж у хронологічному порядку (дата, відправник, державний номерний знак транспортного засобу, маса брутто, нетто, маса тари). Крім того, СП ТОВ "Нива Переяславщини" власними силами здійснює аналіз якості зерна, отриманого від кожного постачальника. Відтак картки аналізу зерна щодо кожної конкретної партії окремого постачальника є свідченням фактичного їх отримання.

На час проведення господарських операцій контрагент був зареєстрованим у встановленому законом порядку, володів діючим свідоцтвом платника з Податку на додану вартість, поставив товар у відповідності із умовами укладеного договору, а СП ТОВ "Нива Переяславщини" сплачено кошти за поставлений товар. Таким чином, під час проведення господарської операції у сторін відбувся реальний рух активів (реальна зміна майнового стану), метою якого було задоволення господарських потреб підприємств та отримання прибутку.

СП ТОВ "Нива Переяславщини" укладено договір поставки № 01-0168/2020 від 21.05.2020 з ВК "Паросток", відповідно до якого ВК "Паросток" зобов'язується поставити товар, а саме зерно (соя). Постачання товару здійснювалось за рахунок постачальника силами найманих перевізників, що випливає із товарно-транспортних накладних на поставку товару.

У травня 2020 ВК "Паросток" поставляло СП ТОВ "Нива Переяславщини" зерно (сою), що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, зареєстрованими податковими накладними на загальну суму 3 669 660,00 грн, в т.ч. ПДВ 611 610,00 грн.

СП ТОВ "Нива Переяславщини" забезпечувало зважування транспортних засобів, які перевозять зерно, фіксуючи необхідну інформацію про вантаж у хронологічному порядку (дата, відправник, державний номерний знак транспортного засобу, маса брутто, нетто, маса тари). Про наведене вище свідчить журнал реєстрації зважування вантажу на автомобільних вагах СП ТОВ "Нива Переяславщини" (участок 1).

Крім того, СП TOB "Нива Переяславщини" власними силами здійснює аналіз якості зерна отриманого від кожного постачальника. Відтак картки аналізу зерна щодо кожної окремої партії окремого постачальника є свідченням фактичного їх отримання.

СП ТОВ "Нива Переяславщини" в повному обсязі сплатило за поставлений товар, що підтверджується платіжними документами.

На час проведення господарських операцій контрагент був зареєстрованим у встановленому законом порядку, володів діючим свідоцтвом платника з Податку на додану вартість, поставив товар у відповідності із умовами укладеного договору, а СП ТОВ "Нива Переяславщини" оплачено кошти за поставлений товар. Таким чином, під час проведення господарської операції у сторін відбувся реальний рух активів (реальна зміна майнового стану), метою якого було задоволення господарських потреб підприємств та отримання прибутку.

СП ТОВ "Нива Переяславщини" укладено з ТОВ "Науково-виробнича фірма "Семток" договір поставки № 01-0312/2020 від 26.08.2020, відповідно до кого ТОВ "Науково-виробнича фірма "Семток" зобов'язується поставити товар, а саме зерно (ячмінь). Постачання товару здійснювалось за рахунок постачальника силами найманих перевізників, що випливає із товарно-транспортних накладних на поставку товару.

У серпні-вересні 2020 р. ТОВ "Науково-виробнича фірма "Семток" поставляло СП ТОВ "Нива Переяславщини" зерно (ячмінь), що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, зареєстрованими податковими накладними, на загальну суму 4 009 199,21 грн, в т.ч. ПДВ -68 199,87 грн.

Під проведення господарських операцій контрагент був зареєстрованим у встановленому законом порядку, володів діючим свідоцтвом платника з Податку на додану вартість, доставив товар у відповідності із умовами укладеного договору, а СП ТОВ "Нива Переяславщини" сплачено кошти за поставлений товар.

Таким чином, під час проведення господарської діяльності у сторін відбувся реальний рух активів (реальна зміна майнового стану), метою якого було задоволення господарських потреб підприємств та отримання прибутку.

СП ТОВ "Нива Переяславщини" укладено договір із ФГ "Скарбниця-Агро" поставки № 01-0273/2020 від 04.08.2020, відповідно до якого Фермерське господарство "Скарбниця-Агро" зобов'язується поставити товар, а саме: соя. Постачання товару здійснювалось за рахунок постачальника силами найманих перевізників, що випливає із товарно-транспортних накладних на поставку товару.

У листопаді-грудні 2020 ФГ "Скарбниця-Агро" поставляло СП TOB "Нива Переяславщини" зерно (соя), що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, зареєстрованими податковими накладними, на загальну суму 4 556 878,56 грн, в т.ч. ПДВ 759 779,76 грн.

Також про наведене вище свідчить і журнал реєстрації зважування вантажу на автомобільних мобільних вагах СП ТОВ "Нива Переяславщини" (участок 1) та картки аналізу зерна.

СП TOB "Нива Переяславщини" забезпечує зважування транспортних засобів, які перевозять зерно, фіксуючи необхідну інформацію про вантаж у хронологічному порядку (дата, відправник, державний номерний знак транспортного засобу, маса брутто, нетто, маса тари). Крім того, СП ТОВ "Нива Переяславщини" власними силами здійснює аналіз якості зерна, отриманого від кожного постачальника. Відтак картки аналізу зерна щодо кожної конкретної партії постачальника є свідченням фактичного їх отримання.

На час проведення господарських операцій контрагент був зареєстрованим у встановленому законом порядку, володів діючим свідоцтвом платника з податку на додану вартість, поставив товар у відповідності із умовами укладеного договору, а СП ТОВ "Нива Переяславщини" сплачено кошти за поставлений товар. Таким чином, під час проведення господарської операції у сторін відбувся реальний рух активів (реальна зміна майнового стану), метою якого було задоволення господарських потреб підприємств та отримання прибутку.

Суд встановив, що всі сільськогосподарські товари, що придбавались позивачем у контрагентів ТОВ "Агросвіт України", ФГ "Долина PT", ТОВ "Агрофірма "Золоті лани", ТОВ "Крок Лайн", ВК "Паросток", ТОВ "Науково-виробнича фірма "Семток", ФГ "Скарбниця-Агро" були використані у виготовленні комбікормів на власному комбікормовому заводі, для відгодівлі тварин, які вирощуються на 12 власних свинокомплексах, що функціонують на території Київської області.

Відповідно до типових умов всіх договорів поставки, постачання товару здійснювалось за рахунок постачальників на склад Покупця, на умовах поставки DDP, згідно Правил Інкотермс 2010.

Крім первинних бухгалтерських, податкових та товарно - супровідних документів копії яких надані суду, реальність надходження с/г культур від зазначених контрагентів та використання їх в господарській діяльності платника підтверджується внутрішніми документами про рух товару в виробничому циклі: - журнал реєстрації зважування вантажу на автомобільних вагах - картки аналізу зерна щодо кожної конкретної партії, - звіти про використання сировини на комбікормовому цеху; - рапорти про вироблення та використання сировини, - довідка про власне виробництво, тощо.

В той же час податковим органом було протиправно позбавлено СП ТОВ "Нива Переяславщини" права надавати зазначені документи під час проведення перевірки, оскільки виїзна перевірка не була проведена в установлений строк за місцем знаходження платника податку, в установленому законом порядку, що власне і встановлено рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 в справі № 320/1128/22. "

Також оплата за поставлений товар здійснювалась виключно після факту поставки товару на склад Покупця, зважування товару, перевірки його якісних показників в лабораторії, за якими слідувало підписання первинних документів. При цьому, в журнал реєстрації зважування вантажу на автомобільних вагах та картках аналізу зерна щодо кожної конкретної партії чітко вказано д.н.з кожного автомобіля, який був зважений з поставленою продукцією та зазначено назву і обсяг поставки, що повністю відповідає первинним документам та зареєстрованим податковим накладним.

Всі постачальники на момент господарських відносин були зареєстровані як платники ПДВ, зареєстрували всі свої податкові накладні на постановлений товар, відповідно до вимог Податкового Кодексу України в ЄРПН, після чого й здійснювалась оплата за поставлений товар.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що СП ТОВ "Нива Переяславщини" виконало всі необхідні умови щодо дотримання принципу "належної обачності".

Крім того, треба зазначити, що з 01.10.2017 по 30.06.2021 СП ТОВ "Нива Переяславщини" вироблено 473 375,435 тон комбікорму для відгодівлі свиней. Для його виробництва використано, зокрема: Сої-51 406 251.00 кг, Ячменю - 90 690 406,00кг. Пшениці -97812 531,00 кг.

В подальшому виготовлений комбікорм був використаний підприємством при відгодівлі свиней на власних 12 свинокомплексах Київської області, з виробничою потужністю 450 тис. голів на рік, з подальшою переробкою на власному м'ясопереробному комплексі з виробництва м'ясної продукції власної торговельної марки "П'ятачок". Виготовлена продукція була реалізована як через власну торговельну мережу, так і через інші партнерські торгівельні мережі в роздріб та оптом, від чого підприємство отримало дохід та сплатило відповідні податки, чим досягло економічної мети - отримання доходу, що, власне, теж визнається самим відповідачем.

СП ТОВ "Нива Переяславщини" є сільськогосподарським товаровиробником (є платником єдиного податку 4 групи). Одними із основних видів діяльності позивача являється тваринництво (свинарство). СП ТОВ "Нива Переяславщини" безперебійно забезпечує потреби населення в якісних м'ясних продуктах першої необхідності, створюючи робочі міста з найвищою заробітною платою в агросекторі країни, являється об'єктом критичної інфраструктури.

В свою чергу Верховним Судом у постановах від 26.09/2024 справа № 380/18771/22, від 06.03.2024 справа № 140/8439/22, від 28.02.2024 справа № 280/546/22 послідовно сформовано правову позицію щодо тлумачення наведених норм ПК України, зокрема в спорах щодо наявності в платника податків підстав формувати податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками здійснення відповідних господарських операцій, згідно яких:

"правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування показників податкової звітності наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами;

аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних бухгалтерського, податкового обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Фактично здійснені господарські операції відображаються в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку. Відповідно відображення в податковому обліку результатів господарської операції може відбуватись лише в разі фактичного руху активів, що є передумовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту;

при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між: особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи;

про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва

товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку;

документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо;

сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю;

лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об'єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність"

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 справа № 160/3364/19 зазначено, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (пункти 64, 65).

Крім того, у пункті 105 постанови Великої Палати Верховного Суду від у справі 160/3364/19 сформульовано висновок про те, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Таким чином, судом встановлено, що господарські операції між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та ТОВ "Агросвіт України", ФГ "Долина РТ", ГОВ "Агрофірма "Золоті лани", ТОВ "Крок Лайн", ВК "Паросток", ТОВ "Науково-виробнича фірма "Семток", ФГ "Скарбниця-Агро" були реальними, відповідають дійсному економічному змісту, здійснені з дотриманням принципу "належної обачності" та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності СП ТОВ "Нива Переяславщини" при здійсненні вказаних операцій та вказує на правомірність формування податкового кредиту при досягненні економічної мети.

Додані відповідачем копії листів деяких суб'єктів господарювання (ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ "Грейн Капітал") не спростовують викладених обставин, також вони не відповідають вимогам ст.ст.72-76 КАС України щодо належності, достатності, достовірності та допустимості доказів. Зокрема, зі змісту копій листів неможливо встановити належність транспортних засобів вказаним особам, чи отримані ці листи під час проведення належної перевірки, а також ці листи не можуть свідчити про відсутність інших форм господарських правовідносин власників транспортних засобів з іншими особами/контрагентами, які мали можливість надавати послуги з перевезення, експедиції, оренди транспортного засобу, тощо навіть без відома їх власників.

Крім того, як зазначено вище факт доставки зерна в адресу позивача підтверджено також і іншими доказами, зокрема внутрішніми документами про рух товару в виробничому циклі: - журналами реєстрації зважування вантажу на автомобільних вагах, із зазначенням д.н.з кожного автомобіля, обсягу зерна та його постачальника; - картками аналізу зерна щодо кожної конкретної партії із зазначенням постачальника, - звітами про використання сировини/зерна на комбікормовому цеху; - рапортами про вироблення та використання сировини (копію додано до позовної заяви), - довідками про власне виробництво.

Також в обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на базу даних АІС "Податковий блок" та інформацію отриману з кримінальних проваджень, зокрема дані досудового слідства щодо участі контрагентів в господарських операціях, які були предметом відповідних розслідувань.

Проте в підтвердження достовірності вказаних обставин не було надано належних, достатніх і допустимих доказів, які б вказували на встановлення таких обставин за результатами судового розгляду цих кримінальних справ, в силу ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.62 Конституції України (презумпція невинуватості).

Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 в справі № 320/4028/21 за позовом СП ТОВ "Нива Переяславщини" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підтверджено і встановлено преюдиційні обставини, згідно ч.4 ст.78 КАС України, - реальність господарських відносин з постави с/г продукції від ТОВ "Крок лайн", ТОВ "Весмін", ТОВ "Агрофірма "Золоті Лани", зокрема суд встановив: "Натомість досліджені судом договори поставки, специфікації, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, картки аналізу зерна, складські квитанції про зберігання зернових, журнал реєстрації зважування вантажу на автомобільних вагах, свідчать про отримання позивачем від контрагентів ТОВ "Крок лайн", ТОВ "Весмін", ТОВ "Агрофірма "Золоті Лани" зернових на виконання договорів поставок. Первинні документи, на думку суду, містять необхідні реквізити, які відображають зміст господарської операції, зокрема, зазначено який товар поставлявся, його кількість, ціна, умови поставок, первинні документи підписані посадовими особами".

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 в справі № 320/4028/21 залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025

Отже, позивачем в цій частині спірних правовідносин не порушено приписів 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 11.08.2023 № 29534000706 та № 29634000706 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 11.08.2023 № 29734000706, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 292 866 251,85 грн, з яких 257 860 757,09 грн нараховано за податковими зобов'язаннями та 35 005 494,76 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 103.2, 103.4 статті 103, підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 6 % від суми сплаченого доходу нерезиденту, у результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі 116 730,01 грн, в тому числі за 2020 рік - 28 342,63 грн, за 2021 рік (півріччя 2021 року) - 88 387,38 грн; - пунктів 103.2, 103.4 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 15 % від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі 1 120 341,65 грн, в тому числі за 2018 рік - 812 646,34 грн, за 2019 рік - 182 893,93 грн, за 2020 рік - 124 801,38 грн; - підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 15 % від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі 256 623 685,43 грн., в тому числі за 2017 рік (IV квартал 2017 року) - 3 291 088,96 грн, за 2018 рік - 68174547,19 грн, за 2019 рік - 67 560 802,63 грн, за 2020 рік - 114 969 476,75 грн, за 2021 рік (півріччя 2021 року) - 2 627 769,90 грн.

На думку податкового органу:

1) СП TOB "Нива Переяславщини" не утримано податок з доходів нерезидента за ставкою 15 % (п.141.4.1 ПК України) в сумі 247 455 926,68 грн, під час виплати в 2018- 2020 р.р. дивідендів нарахованих за 2006-2010 р.р., 2012-2014 р.р., 2014-2017 р.р., 2019- 2019 р.р., засновнику - резиденту Великобританії "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", оскільки на думку податкового органу останнє має постійне представництво в Україні в особі ОСОБА_6 , а тому не мало права на застосування пониженої ставки 5 %, згідно ст. 5, 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування;

2) СП ТОВ "Нива Переяславщини" не утримано податок з доходів нерезидента за ставкою 15 % (п.141.4.1 ПК України) в сумі 9 167 758,75 під час виплати в 2017-2018 та 2021 р.р. процентів, за договорами позики від 2004 та 2008, 2018, засновнику - резиденту Великобританії "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", оскільки на думку податкового органу останнє має постійне представництво в Україні в особі ОСОБА_6 , а тому не мало права на застосування пониженої ставки 0 % та 5 % в 2021, згідно ст.5, 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування;

3) СП ТОВ "Нива Переяславщини" не утримано податок на прибуток за ставкою 6 % іп.141.4.4 ПК України) з іноземної компанії "IST Logistcs A/S" (Данія) в сумі 116 730,01 грн, гри оплаті послуг з перевезення вантажів в 2020, 2021, у зв'язку з нібито ненаданням сертифікатів податкового резидента Данії за 2020 та 2021 р., що є порушенням п.103.2, 103.4 ст. 103 ПК України;

4) СП ТОВ "Нива Переяславщини" не утримано податок на прибуток за ставкою 6 % (п.141.4.4 ПК України) з іноземної компанії "MAREL WATER TREATMENT B.V. A/S" (Нідерланди) в сумі 243 306,86 грн, при оплаті послуг з розробки технічної документації для будівництва заводу очищення стокових вод в 2019, 2020, у зв'язку з тим, що сертифікат та довідка податкового резидента Нідерландів за 2019 та 2020 р.р. не легалізовані, що є порушенням п.103.2, 103.4 ст. 103 ПК України;

5) СП ТОВ "Нива Переяславщини" не утримано податок на прибуток за ставкою 6 % п.141.4.4 ПК України) з іноземної компанії "Rauber Consult A.S." (Германія) в сумі 877 034,79 грн, при оплаті послуг консультування та підтримки під час будівництва м'ясопереробного підприємства в 2018, 2019, у зв'язку з тим, що нібито не надано довідку податкового резидента Германії, що є порушенням п.103.2, 103.4 ст. 103 ПК України.

В акті перевірки зазначено, що Компанія "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" (Велика Британія) є учасником СП ТОВ "Нива Переяславщини" та володіє 98,68 % статутного капіталу підприємства.

В період із 01.10.2017 по 30.06.2021 СП ТОВ "Нива Переяславщини" здійснювала виплати у вигляді дивідендів на користь "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед".

Виплата дивідендів на підприємстві проводилась на підставі Протоколів зборів учасників СП ТОВ "Нива Переяславщини" від 23.06.2014 № 10/1; 27.06.2014 № 9; 04.08.2014 № 11/1; від 30. 12.2014 № 16 від 31.12.2014 № 17, від 14.03.2018 № 07/1; від 01.08.2018 № 20/1; від 27.02.2019 № 11; від 06.04.2020 № 10; від 31.07.2020 № 24.

Згідно п.3.2. ст. 3 Податкового Кодексу України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 103 ПК України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

В питаннях оподаткування доходів виплачених СП ТОВ "Нива Переяславщини" на користь свого засновника - резидента Великобританії "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", підприємство керувалось Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна надалі Конвенція), з урахуванням ізольованого застосуванням Податкового Кодексу України, що теж узгоджується з узагальнюючою податковою консультацією з питань оподаткування нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 480 від 20.08.2021 (надалі Узагальнююча консультація).

Щодо постійного представництва на території України, суд зазначає таке.

На думку податкового органу:

- СП TOB "Нива Переяславщини" не утримано податок з доходів нерезидента за ставкою 15 % (п.141.4.1 ПК України) в сумі 247 455 926,68 грн, під час виплати в 2018-2020 р.р. дивідендів нарахованих за 2006-2010 р.р., 2012-2014 р.р., 2014-2017 р.р., 2019-2019 р.р., засновнику - резиденту Великобританії "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", оскільки на думку податкового органу останнє має постійне представництво в Україні в особі Мостіпана О.О., а тому не мало права на застосування пониженої ставки 5 %, згідно ст.5, 10 Конвенції між: Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування;

- СП TOB "Нива Переяславщини" не утримано податок з доходів нерезидента за ставкою 15 % (п. 141.4.1 ПК України) в сумі 9 167 758,75 під час виплати в 2017-2018 та 2021 р.р. процентів, за договорами позики від 2004 р. та 2008 р., 2018 р., засновнику - резиденту Великобританії "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", оскільки на думку податкового органу останнє має постійне представництво в Україні в особі Мостіпана О.О., а тому не мало права на застосування пониженої ставки 0 % та 5 % в 2021 р., згідно ст.5, 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування.

Контролюючий орган стверджує, що на його думку в Компанії "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" (Велика Британія) наявні ознаки постійного представництва в Україні за ч.5 ст.5 Конвенції, оскільки засновник і громадянин України ОСОБА_6 підписував контракти від імені "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" та протоколи загальних зборів учасників СП TOB "Нива Переяславщини" на підставі довіреності та є радником директора СП TOB "Нива Переяславщини", а також 90 % доходів "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" нібито отримано від дивідендів з України та значна частина діяльності цієї іноземної компанії пов'язана з діяльністю в Україні.

У зв'язку з цим, на думку податкового органу, СП TOB "Нива Переяславщини" протиправно застосовувало понижену ставку у розмірі 5 %, а не 15 % під час оподаткування виплати дивідендів засновнику "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", яке нібито здійснювало на території України комерційну діяльність через постійне представництво.

Проте суд зазначає, що СП ТОВ "Нива Переяславщини" вірно утримувало із облікованих сум дивідендів податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 5 % відповідно до п. 103.1 і п.103.4 ст. 103, підпункту 141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, підпункту "а" п.2 ст.10 Конвенції, оскільки дії повіреного мали лише підготовчий/допоміжний характер та не відносяться до комерційної діяльності представництва.

Компанія "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" (Велика Британія) є учасником СП ТОВ "Нива Переяславщини" та володіє 98,68 % статутного капіталу, а ОСОБА_6 1,32 % статутного капіталу підприємства.

Виплата дивідендів на підприємстві проводилась на підставі Протоколів зборів учасників СП ТОВ "Нива Переяславщини" від 23.06.2014 № 10/1; 27.06.2014 № 9; 04.08.2014 № 11/1; від 30.12.2014 № 16 від 31.12.2014 № 17, від 14.03.2018 № 07/1; від 01.08.2018 № 20/1; від 27.02.2019 № 11; від 06.04.2020 № 10; від 31.07.2020 № 24.

Згідно з рішеннями/протоколами Загальних зборів учасників СП ТОВ "Нива Переяславщини" виплаті "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" та ОСОБА_6 підлягали дивіденди у розмірах пропорційних до частки у статутному капіталі ТОМІ INTERNATIONAL TRADING LIMITED, - 98,68 % часток статутного капіталу, ОСОБА_6 - 1,32 % статутного капіталу, за період з 2013-2019 р.р.

Відповідно до п.3.2. ст.3 Податкового Кодексу України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В питаннях оподаткування доходів виплачених СП ТОВ "Нива Переяславщини" на користь свого засновника - резидента Великобританії "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", підприємство керувалось Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (надалі Конвенція), з урахуванням ізольованого застосуванням Податкового Кодексу України, що теж узгоджується з Узагальнюючою податковою консультацією з питань оподаткування нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 480 від 20.08.2021 (надалі Узагальнююча консультація).

В перевіряємий період, були внесені зміни до Конвенції Протоколом між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 09.10.2017, який був ратифікований Україною 30.10.2019, а набув чинності 05.12.2019, зміни до Податкового кодексу України неодноразово.

Відповідно до підпункту 14.1.54 п. 14.1 ст.14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні.

Згідно з абзацом 2 підпункту 14.1.49 п.14.1 ст.14 ПК України, для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також: платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

У підпункті 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується податком тільки у цій Договірній Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, то його прибуток може оподатковуватися в другій Договірній Державі, але тільки в тій частині, яка відноситься до цього постійного представництва.

Згідно з пунктом 1 статті 10 Конвенції Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом однієї Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в другій Державі.

У підпункті "а" пункті 2 ст. 10 Конвенції зазначено, що дивіденди можуть також оподатковуватися в Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди і підлягає оподаткуванню у відношенні дивідендів у цій другій Договірній Державі, податок, що стягується, не повинен перевищувати: 5 відсотків загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди має компанія, яка контролює прямо або посередньо, у випадку Сполученого Королівства, принаймні 20 відсотків капіталу з правом голосу компанії, що сплачує дивіденди, і, у випадку України, принаймні 20 відсотків статутного капіталу.

Відповідно до пункту 3 ст. 10 Конвенції Термін "дивіденди" при використанні в цій статті означає доход від акцій, чи інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход від інших корпоративних прав, який підпадає такому ж оподаткуванню, як доход від акцій відповідно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанія, що робить розподіл прибутку, а також включає будь-які інші доходи (інші, ніж проценти, звільнені від оподаткування згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції), які за законодавством Договірної Держави, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, оподатковуються податком як дивіденди або розподіл прибутку компанії.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено статтею 103 ПК України.

За правилами пункту 103.1 статті 103 ПК України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до пункту 103.2 статті 103 ПК України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.

Як передбачено пунктом 103.4 статті 103 ПК України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пункт 103.5 статті 103 ПК України).

Відповідно до пункту 4 ст.10 Конвенції положення пунктів, які передбачають ставку оподаткування 5 % не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивіденди, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташовані в ній постійні представництва, або здійснює в цій другій Договірній Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. У такому випадку, в залежності від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14 цієї Конвенції.

Отже, Конвенція робить чітке розмежування між поняттям комерційної діяльності та отриманням дивідендів, тобто отримання дивідендів не є комерційною діяльністю.

Згідно з пунктом 1 ст. 5 Конвенції термін "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке підприємство повністю або частково здійснює свою комерційну діяльність.

Таким чином, положення Конвенції вказує не лише на формальну наявність ознак постійного представництва, а й на наявність комерційної складової в характері діяльності такого представництва.

Крім цього, в пункті 2 ст. 5 Конвенції термін "постійне представництво", зокрема, включає: (а) місцезнаходження дирекції; (b) відділення; (с) контору; (d) фабрику; (е) майстерню; (f) установку або споруду для розвідки природних ресурсів; (g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке місце видобутку природних ресурсів. Відповідно до пункту 4 ст. 5 Конвенції термін "постійне представництво" не включає: (а) використання споруд виключно з метою зберігання, показу або постачання товарів чи виробів, що належать підприємству; (b) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству виключно з метою зберігання, показу або постачання; (с) утримання запасів товарів чи виробів, що належать підприємству, виключно з метою переробки іншим підприємством; (d) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі виробів чи товарів або збирання інформації для підприємства ; (е)утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь- якої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер; (f) утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах (а)-(е) цього пункту, за умови, що сукупна діяльність постійного місця діяльності, яка виникає внаслідок такої комбінації, має підготовчий або допоміжний характер.

Згідно з пунктом 5 ст. 5 Конвенції, якщо крім агента з незалежним статусом, про якого йдеться в пункті 6 цієї статті, інша особа, незалежно від пунктів 1 і 2 цієї статті, діє від імені підприємства, і має, і звичайно використовує в Договірній Державі повноваження укладати контракти від імені підприємства, то це підприємство розглядається як таке, що має постійне представництво в цій Державі щодо будь-якої діяльності, яку ця особа здійснює для підприємства, за винятком, якщо діяльність цієї особи обмежується тією, що зазначена в пункті 4 цієї статті, яка, якщо і здійснюється через постійне місце діяльності, не робить з цього постійного місця постійного представництва згідно з положеннями цього пункту.

З викладеного слідує, що наявність у "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" постійного представництва в Україні, через яке воно здійснює комерційну/господарську діяльність в України, залежить від наявності фактів здійснення постійним представництвом підприємницької діяльності в Україні, що відповідає підприємницькій діяльності нерезидента.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В підпункті 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України зазначено, господарська діяльність є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 42 ГК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 ГК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Відповідачем не надано до суду доказів, які б вказували на здійснення в Україні "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" саме комерційної/підприємницької діяльності. Більше того, за ч.5 ст.7 Конвенції, ніякий прибуток не відноситься до постійного представництва на основі простої закупівлі постійним представництвом товарів або виробів для підприємства.

Щодо наданого позивачем висновку експерта, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Частиною 2 цієї статті передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Висновки експерта суд приймає до уваги на рівні із іншими доказами, наявними у матеріалах справи, а також поясненнями, наданими сторонами.

Так, позивачем надано суду Висновок науково - правової експертизи від 27 жовтня 2023 року, проведеної в Державній науковій установі "Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України", відповідно до ст. 4 Закону України "Про наукову та науково-технічну експертизу".

На вирішення експерта було поставлено наступні питання:

1) чи є постійним представництвом нерезидента (резидент Великобританії), підписання особою в Україні на підставі довіреності від імені такого нерезидентна контрактів про надання позики резиденту України / закупівлю продукції в резидентів України та протоколів загальних зборів учасників заснованого ним українського товариства, якщо повірений не мав повноважень вчиняти такі правочини самостійно (вести переговори, узгоджувати істотні умови правочину, тощо), а лише мав право виконати функцію з фізичного підписання узгодженого і розробленого нерезидентом проекту документу (договору/протоколу) та чи мають такі дії підготовчий або допоміжний характер, згідно Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування.

1) чи являється комерційною діяльністю підприємства-нерезидента (ч.1 ст.5, п.1 ст.7 Конвенції), підписання особою в Україні на підставі довіреності від імені такого нерезидента контрактів про надання позики резиденту України / закупівлю продукції в резидентів України та протоколів загальних зборів учасників заснованого ним українського товариства, якщо повірений не мав повноважень вчиняти такі правочини самостійно, а лише мав право виконати функцію з фізичного підписання узгодженого і розробленого нерезидентом проекту документу (договору/протоколу), а також якщо такий повірений виконував окремі консультативно-дорадчі функції радника директора щодо внутрішньої діяльності зазначеного українського товариства, згідно Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування, в т.ч. враховуючи положення п.1 ст.4, п.7 ст.5.

2) чи виникає наявність ознак постійного представництва резидента Великої Британії в Україні, на підставі підпункту 59 пункту 4 Коментарів ОЕСР до статті 5 модельної конвенції, за критерієм того, чи постійне місце діяльності представництва становить істотну частину діяльності підприємства в цілому, чи ні, як підстави втрати допоміжного характеру діяльності, і чи узгоджується це з самою Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування (зокрема, гі.1 ст.4, п.4 і п.7 ст.5, п.5 ст.7), якщо відповідні положення Багатосторонньої конвенції МІЛ (Закон України № 2692-УІІІ від 28.02.2019) не уніфіковано з даною двосторонньою міжнародною угодою, шляхом внесення таких положень до своїх Протоколів договірними Державами.

Згідно з висновком науково-правової експертизи від 27.10.2023, при наданні на відповіді на друге питання зазначено:

"...підписання ОСОБА_6 на основі довіреності протоколів загальних зборів Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", якому теж належить 1,32 % статутного капіталу, є підстави кваліфікувати як здійснення корпоративних прав, що не є підприємництвом - комерційною діяльністю.

Таким чином, ключовим в цьому визначенні є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а не довіреність на підписання договорів. Виходячи з цього саме "фізичне" підписання угод не можна кваліфікувати як комерційну діяльність".

При наданні відповіді на перше питання висновку науково-правової експертизи від 27.10.2023, експертом у галузі права зазначено: "Виходячи з викладеного, діяльність компанії "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" як резидента Великобританії повинна оподатковуватися відповідно до податкового законодавства Великобританії, а не податкового законодавства України, оскільки свою комерційну діяльність компанія в Україні не здійснює через постійне представництво.

Оскільки компанія "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" (резидент Великобританії) не має постійного представництва в Україні, пасивний дохід отриманий в Україні в результаті виконання дочірнім підприємством договорів та протоколів, підписаних Мостіпаном О.О., на підставі довіреності, згідно із ч. 1 ст. 7 Конвенції, не може оподатковуватись в Україні

Отже, при отриманні "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" дивідендів від СП ТОВ "Нива Переяславщини" відсутні ознаки здійснення господарської діяльності даною іноземною компанією на території України, що відповідає підприємницькій/комерційній діяльності нерезидента.

Компанія "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" зареєстрована в 1993 р., знаходиться на загальній системі оподаткування Великобританії, має такі виді діяльності: просування продукції на ринку, дистриб'юторська діяльність, продаж, купівля, оптова та/або роздрібна торгівля будь-якими товарами га продукцією, що підтверджується наданими позивачем доказами, а саме: витягом з реєстраційної палати Великої Британії щодо "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" га сертифікатами про резидентство цієї країни.

З урахуванням наведених фактів належності СП ТОВ "Нива Переяславщини" до резидентів України і "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" до резидентів Великобританії, виплата дивідендів мала здійснюватися з урахуванням положень Конвенції. Сплата СП ТОВ "Нива Переяславщини" податку на доходи іноземних юридичних осіб здійснена за ставкою 5 % в повному обсязі і відповідно до вимог податкового законодавства.

Щодо ознаки постійного представництва, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ст. 5 Конвенції, для цілей цієї Конвенції термін "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке підприємство повністю або частково здійснює свою комерційну діяльність.

Представництво "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", код 20059828, було офіційно зареєстроване в Україні 27.03.1996, на підставі свідоцтва виданого Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України за № ПІ-1216 від 27.03.1996, види діяльності: Дослідження ринку та вивчення суспільної думки; Консультації з питань комерційної діяльності та управління; керівник представництва Мостіпан О.О.

05.08.2013 Представництво "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", код 20059828 ліквідовано з внесенням відомостей до ЄДРПОУ, на підставі рішення "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" від 31.01.2013.

Для здійснення діяльності Представництва його керівнику Мостіпану О.О. від імені "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" видавалась довіреність від 23.11.2012.

В подальшому в зв'язку з ліквідацією Представництва, на підставі договору доручення від 04.09.2013, довіреність від 23.11.2012 "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" була скасована/відкликана в частині комерційного представництва, управління рахунками, а також в частині повноважень Повіреного на прийняття самостійних рішень щодо укладення договорів, здійснення фінансово-господарської, операційної та статутної діяльності. За Повіреним залишені окремі повноваження лише на вчинення деякий допоміжних функцій, за вказівкою чи спеціальним дорученням Довірителя.

Тому доводи відповідача, що в перевіряємий період Мостіпан О.О. мав довіреність на управління банківськими рахунками "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" не відповідає дійсності і фактичним обставинам справи.

Згідно з п. 1 ст. 5 Конвенції, якщо крім агента з незалежним статусом, про якого йдеться в пункті 6 цієї статті, інша особа, незалежно від пунктів 1 і 2 цієї статті, діє від імені підприємства, і має, і звичайно використовує в Договірній Державі повноваження укладати контракти від імені підприємства, то це підприємство розглядається як таке, що має постійне представництво в цій Державі щодо будь-якої діяльності, яку ця особа здійснює для підприємства, за винятком, якщо діяльність цієї особи обмежується тією, що зазначена в пункті 4 цієї статті, яка, якщо і здійснюється через постійне місце діяльності, не робить з цього постійного місця постійного представництва згідно з положеннями цього пункту.

Відповідно до п f п.4 ст.5 Конвенції, незважаючи на попередні положення цієї статті, термін "постійне представництво" не розглядається як такий, що включає: утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах (а)-(е) цього пункту, за умови, що сукупна діяльність постійного місця діяльності, яка виникає внаслідок такої комбінації, має підготовчий або допоміжний характер.

Повноваження "укладати контракти " це не одноразова дія, а ряд взаємопов'язаних чергових дій, які включають: 1) пропозицію укласти договір (оферта); 2) обговорення суттєвих та інших умов договору (вид договору, предмет договору, ціна, терміни, умови постачання, обсяги, якість, умови прийняття тощо, порядок розрахунків, відповідальність, визначення права, арбітраж тощо); 3) погодження (переговори) та прийняття пропозиції (акцепт) або його відхилення; 4) оформлення проекту договору, його погодження; 5) підписання договору уповноваженими особами. Зазначене узгоджується із положеннями глави 20 Господарського Кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та глави 53 Цивільного Кодексу України.

Всі переговори та рішення щодо укладання договорів та інших правочинів (протоколів загальних зборів), які були підписані за довіреністю, приймалися та укладалися безпосередньо керівництвом "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", повіреному Мостіпану О.О. було доручено лише виконати допоміжну/підготовчу функцію - підписати узгоджений та обумовлений проект того чи іншого договору/документу. Тобто, дії Повіреного мали виключно допоміжний/підготовчий характер у діяльності "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед". Викладене, зокрема, підтверджується листом "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" від 11.02.2022 та окремими дорученнями керівництва даного нерезидента, які надавались повіреному на підписання кожного окремого документа і в кожному окремому випадку, з додаванням його проекту, які містяться в матеріалах справи.

Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду зробленими в постанові від 21 грудня 2022 року в справі № 200/7051/20-а, де зазначено: "Колегія суддів вважає помилковими доводи контролюючого органу щодо постійного представництва повіреного компанії-нерезидента, оскільки сам факт видачі нерезидентом довіреностей фізичній особі положеннями Конвенції не визначається як вчинення повіреним дій, які в будь-якому випадку свідчать про здійснення повіреним діяльності постійного представництва у розумінні положень Конвенції. Висновки про вчинення функцій постійного представництва мають ґрунтуватися на аналізі фактично вчинених дій такого представника.

З огляду на положення статті 5 Конвенції господарська діяльність нерезидента, що здійснюється через його представництво в Україні, не підпадає під визначення "постійне представництво" виключно у тому випадку, коли представництво здійснює будь-яку з перелічених у частині четвертій статті 5 Конвенції видів діяльності з обов'язковою умовою, що така діяльність має підготовчий або допоміжний характер відносно діяльності материнської компанії".

Також при наданні відповіді на перше питання в висновку науково-правової експертизи від 27.10.2023 зазначено: "підписання особою в Україні на підставі довіреності від імені компанії нерезидентна (резидента. Великобританії) контрактів про надання позики резиденту України / закупівлю продукції в резидентів України та протоколів загальних зборів учасників заснованого ним українського товариства, якщо повірений не мав повноважень вчиняти такі правочини самостійно (вести переговори, узгоджувати істотні умови правочину, тощо), а лише мав право виконати функцію з фізичного підписання узгодженого і розробленого нерезидентом, проекту документу (договору/протоколу) не можна кваліфікувати як постійне представництво іноземної компанії; вказані дії мають допоміжний характер, згідно Конвенції про уникнення, подвійного оподаткування між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування; дії ОСОБА_6 відповідно до цивільного законодавства є цивільно-правовим представництвом окремих інтересів юридичної особи нерезидента України на підставі довіреності, які не відносяться до дискреційних повноважень укладати контракти від імені підприємства".

Таким чином, з огляду на викладене, повірена особа за довіреністю від 23.11.2012, після ліквідації постійного представництва, не мала дискреційних повноважень ''укладати контракти" від імені "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" у розумінні ст.5 Конвенції, що спростовує твердження податкового органу про наявність місця управління чи прийняття рішення нерезидентом на території України.

Крім того, згідно п.7 ст.5 Конвенції, той факт, що компанія, яка є резидентом Договірної Держави чи контролюється компанією, що є резидентом другої Договірної Держави, або яка здійснює комерційну діяльність у цій другій Договірній Державі (або через постійне представництво, або будь-яким іншим чином), сам по собі не перетворює жодну з цих компаній у постійне представництво другої компанії.

Стаття 7 Конвенції "Прибуток від комерційної діяльності":

1. Прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується податком тільки у цій Договірній Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване там. постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, то його прибуток може оподатковуватися в другій Договірній Державі, але тільки в тій частині, яка відноситься до нього постійного представництва.

2 З урахуванням положень пункту 3 цієї статті, якщо підприємство Договірної Держави здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване тамі постійне представництво, то в кожній Договірній Державі, до цього постійного представництва відноситься прибуток (доход), який воно могло б одержати, якби воно було окремим, та самостійним підприємством, зайнятим такою ж або аналогічною діяльністю в таких самих або аналогічних умовах і діючим в повній незалежності стосовно підприємства, постійним представництвом, якого воно є.

5. Ніякий прибуток не відноситься до постійного представництва на основі простої закупівлі постійним представництвом товарів або виробів для підприємства.

Проте податковим органом не встановлено і не визначено, який саме розмір прибутку і від якої саме комерційної діяльності можна було б віднести до діяльності постійного представництва.

Крім того, як зазначено в Узагальнюючій консультації, якщо угода про уникнення подвійного оподаткування має спеціальні норми, то при оподаткуванні відповідного доходу застосуванню підлягають саме ці спеціальні норми. Тому, в виниклих правовідносинах застосуванню підлягають ст.ст.10, 11 Конвенції, що регулюють режим оподаткування доходів у вигляді дивідендів та процентів.

Як вже було зазначено, відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, а також підпункті 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України: господарська діяльність є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 ГК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

З огляду на системний аналіз положень ч. ч. 1, 2 ст.7, ст. 10, 11 Конвенції, дивіденди і проценти являються пасивними доходами і пов'язані з безпосередньою діяльністю нерезидента "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", і не можуть відноситися до доходів від комерційної діяльності постійного представництва, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостійним підприємством. Постільки, дивіденди є доходом "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" від корпоративних прав в СП ТОВ "Нива Переяславщини" і не пов'язані з комерційною діяльністю постійного представництва, також і проценти, як пасивний дохід від позики наданої безпосередньо нерезидентом за рахунок особистого доходу, не може відноситись до доходу постійного представництва від своєї комерційної діяльності.

Викладене підтверджується також експертом в галузі права, який при наданні відповіді на друге питання в висновку науково-правової експертизи від 27.10.2023 зазначив: "Не є комерційною діяльністю підприємства-нерезидента, в розумінні ч.І ст.5, п.1 ст.7 Конвенції, підписання особою ( ОСОБА_6 ) в Україні на підставі довіреності від імені такого нерезидентна контрактів про надання позики резиденту України /закупівлю продукції в резидентів України та протоколів загальних зборів учасників заснованого ним українського товариства, якщо повірений не мав повноважень вчиняти такі правочини самостійно, а лише мав право виконати функцію з фізичного підписання узгодженого і розробленого нерезидентом проекту документу (договору/протоколу), а також якщо такий повірений виконував окремі консультативно-дорадчі функції радника директора щодо внутрішньої діяльності зазначеного українського товариства, згідно Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування, в т.ч. враховуючи положення п.1 ст.4, п. 7 ст.5 Конвенції".

Верховний Суд в своїх постановах теж неодноразово вказував, що отримання пасивних доходів походженням з України у вигляді дивідендів та процентів нерезидентом не вимагає реєстрації постійного представництва, зокрема, у Постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 2а-16434/12/2670 судом зазначено, що нерезидент може отримувати доходи з іншої країни взагалі без присутності в такій країні (наприклад, шляхом отримання з такої країни процентів або роялті). В таких випадках договори про уникнення подвійного оподаткування надають країнам обмежене право оподатковувати відповідні доходи, яке пов'язано не з концепцією постійного представництва, а з іншими концепціями.

Щодо модельної конвенції, суд зазначає таке.

Посилання відповідача на коментарі ОЕСР до модельної конвенції та інші коментарі, які не являються нормативно-правовими актами, не спростовують викладені доводи і положення самої Конвенції. Варто звернути увагу, що Багатостороння конвенція ратифікована Україною 28.02.2019, а набула чинності лише 01.12.2019. При цьому, відповідне положення Багатосторонньої конвенції буде застосовуватися до конкретної угоди про уникнення подвійного оподаткування тільки у разі, якщо обидві договірні юрисдикції внесуть таке положення до своїх Протоколів. В інформаційному листі ДПС України "Багатостороння конвенція MLI - наслідки для українських платників податків" № 4 від 24.02.2020, зазначено, що на сайті ОЕСР розташований інструмент, який дозволяє визначити, чи застосовується MLI до тих чи інших угод про уникнення подвійного оподаткування та які правила MLI будуть застосовуватися між юрисдикціями.

Ряд статей Багатосторонньої конвенції не застосовуються до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування, в т.ч. ст.12 Штучне уникнення статусу постійного представництва шляхом договорів комісій та подібних стратегій, ст. 13 Штучне уникнення статусу постійного представництва шляхом виключень, передбачених для окремих видів діяльності.

При наданні відповіді на третє питання в висновку науково-правової експертизи від 27.10.2023, експерт зазначив: "Підпункт 59 пункту 4 Коментарів ОЕСР до статті 5 Модельної конвенції, за критерієм того, що постійне місце діяльності представництва становить істотну частину діяльності підприємства узгоджується з п.1 ст.4, п.4 і п.7 ст.5, п.5 ст.7 Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування, проте у діях фізичної особи Мостіпана О.О., на підставі довіреності, не виникає ознак постійного представництва нерезидента Великої Британії в Україні, оскільки в повіреного відсутні інші необхідні ознаки постійного представництва: дискреційні повноваження укладати угоди, відсутній дохід від комерційної діяльності представництва в Україні, тощо. Щодо відповідних положень Багатосторонньої конвенції MLI має факт уніфікації її сторонами після ратифікації, але з відповідними застереженнями, відтак результати аналізу розглянутого вище питання не повинні зазнавати змін за багатосторонньою конвенцією

СП ТОВ "Нива Переяславщини" неодноразово зверталось до компанії "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" з проханням надати оцінку та висновки щодо податкового резиденства у їх взаємовідносинах. На вказані звернення, "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" завжди надавало однозначні твердження, що останнє є резидентом Великобританії в розумінні Конвенції і постійного представництва з 05.08.2013 не має (ліквідовано), всі рішення і контракти приймаються/укладаються безпосередньо його службовими особами, з отриманням окремих функцій допоміжного характеру від інших осіб. Останнє таке звернення СП ТОВ "Нива Переяславщини" направило до "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" 02.02.2022 за вих.№ 01-0179/06-03, на який отримано відповідь від 11.02.2022.

Викладене свідчить по відсутність вини та складу податкового правопорушення в діях СП ТОВ "Нива Переяславщини", відповідно до п. 109.1 ст.109 та п.п.112.1, 112.2 ст. 112 ПК України.

Таким чином, всі пасивні доходи, які отримує "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", як нерезидент України, з джерелом походження з території даної юрисдикції, оподатковуються в повному обсязі, відповідно до Конвенції та законодавства Великобританії. Доказів отримання будь-яких інших доходів даним нерезидентом чи його представництвом від комерційної діяльності на території України суду не надано.

Крім того, в листі "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" від 11.02.2022 зазначено, що враховуючи суттєві зміни в податковій політиці (зокрема, прийняття Закону України № 466 від 16.01.2020), з метою уникнення можливих непорозумінь та помилкових висновків з боку компетентних органів, контракти від імені "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" укладає й підписує її безпосередня службова особа.

23.05.2020 згідно з Законом України № 466-ІХ від 16 січня 2020 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" набула чинності нова редакція ПКУ. Так, абзац перший п.п. 141.4.2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ викладений наступним чином: "Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.".

Також набула чинності нова редакція п.п.133.1.1 п.133.1 ст.133 ПК України, а саме доповнено другим абзацом: "Суб'єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному пунктом статті 141 цього Кодексу."

До 23.05.2020 п. п. 133.1.1 п. 133.1 ст.133 ПК України не містив положень щодо оподаткування юридичних осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та які є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України. Так, до 23 травня 2020 року діяла редакція абзацу першого підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, за якою резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Аналіз наведених вище змін дає підстави для висновку, що з 23 травня 2020 року законодавець доповнив податкове законодавство в частині оподаткування суб'єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування та які здійснюють на користь нерезидента виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), а саме, що вони тепер повинні утримувати податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 ПК України.

З аналізу цих двох редакцій випливає, що суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, стає суб'єктом оподаткування згідно п.п.141.4.2, п. 141.4 ст.141 ПКУ лише з 23.05.2020.

Крім того, Законом України від 17.12.2020 № 1117-ІХ, було відтерміновано вказані норми Податкового Кодексу України щодо оподаткування окремих доходів нерезидентів, зокрема, встановлено, що норми підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 та інші цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року, про що положення підрозділу 10 розділі XX "Перехідні положення" доповнено відповідними пунктами 60-1 - 60-11.

Як встановлено судом дивіденди на користь "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" були виплачені позивачем в період з березня 2018 р. по вересень 2020 р., тобто до набуття чинності Законом України № 466-ІХ від 16 січня 2020, яким внесено зазначено зміни до Податкового Кодексу України, зокрема п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст.133 та підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового Кодексу України, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податковим повідомлень-рішень.

СП TOB "Нива Переяславщини" є платником єдиного податку четвертої групи, а відповідно до п.п.4 п.291.4 ст.291 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи є суб'єктом господарювання, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Тому оподаткування позивача, відповідно до п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 ПКУ, може бути застосованим лише починаючи з 23.05.2020 та/або з 01.01.2021, оскільки в силу ст.58 Конституції України, закони не мають зворотньої дії в часі.

І як вже зазначалось вище, з часу прийняття Закону України № 466 від 16.01.2020, згідно листа "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" від 11.02.2022, контракти й інші документи від імені даного нерезидента не лише укладає, а й підписує її безпосередня службова особа.

Щодо отримання "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" значної частини доходів з України, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ст.4 Конвенції, для цілей цієї Конвенції термін "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Таким чином, "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" є резидентом Британії, і цей термін не робить її резидентом України, тільки якщо це підприємство одержує доходи з джерел в цій Державі. Тому, отримання дивідендів та процентів даним нерезидентом джерелом походження з України не робить з нього податкового резидента України. Це спростовує доводи відповідача, що отримання 90 % доходів "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" від дивідендів виплачених СП ТОВ "Нива Переяславщини" робить з нього резидента України чи позбавляє можливості застосовувати дану Конвенцію. Крім того, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів отримання "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" значної частини доходів від комерційної діяльності з території України.

05.12.2019 набули чинності зміни до Конвенції і п.1 ст.4 викладено в наступній редакції: "Для цілей цієї Конвенції термін "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю чи місцевий орган влади. Однак цей термін не включає особу, яка підлягає оподаткуванню у цій Державі, лише стосовно доходів або приросту вартості майна з джерел у цій Державі". Таким чином, з 05.12.2019 термін "резидент Договірної Держави" не включає особу, яка підлягає оподаткуванню у цій Державі, лише стосовно доходів або приросту вартості майна з джерел у цій Державі.

При цьому наявність доходів походженням з України не позбавляє статусу нерезидента "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" і залишає право на застосування Конвенції під час отримання дивідендів та процентів за спеціальними її нормами - ст.ст.10, 11 Конвенції.

Відповідно до статті 10 Конвенції "Дивіденди": Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом однієї Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в другій Державі. Однак, дивіденди можуть також оподатковуватися в Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди і підлягає оподаткуванню у відношенні дивідендів у цій другій Договірній Державі, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

(а) 5 відсотків загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди має компанія, яка контролює прямо або посередньо, у випадку Сполученого Королівства, принаймні 20 відсотків капіталу з правом голосу компанії, що сплачує дивіденди, і, у випадку України, принаймні 20 відсотків статутного капіталу.

Термін "дивіденди" при використанні в цій статті означає доход від акцій, чи інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на. участь у прибутку, також як доход від інших корпоративних прав, який підпадає такому ж оподаткуванню, як доход від акцій відповідно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанія, що робить розподіл прибутку, а також включає будь-які інші доходи (інші, ніж проценти, звільнені від оподаткування згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції), які за законодавством Договірної Держави, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, оподатковуються податком як дивіденди або розподіл прибутку компанії.

Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивіденди, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі. резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташовані в ній постійні представництва, або здійснює в цій другій Договірній Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. У такому випадку, в залежності від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14 цієї Конвенції.

Статтею 11 Конвенції "Проценти" встановлено: Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів. Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов'язань. Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.

Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво, або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргове зобов'язання, на підставі якого сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. В такому випадку, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14 цієї Конвенції.

Виходячи із системного аналізу вказаних статей Конвенції, для позбавлення права на застосування режиму оподаткування дивідендів та процентів від позики за ст.ст.10, 11 мають бути одночасно дві ознаки: 1) наявність постійного представництва або постійної бази; 2) здійснення цим представництвом не будь-якої, а саме комерційної діяльності.

Також при наданні відповіді на третє питання в висновку науково-правової експертизи від 27.10.2023, експерт зазначив: "Підготовча та/або допоміжна діяльність виконується виключно для забезпечення основної діяльності материнської компанії-нерезидента. Якщо при цьому не здійснюються жодного з видів господарської діяльності материнської компанії, постійне представництво не створюють.

В той же час діяльність, що має допоміжний характер може мати відношення до внутрішньої діяльності самого підприємства та складати її істотну та значну частину, без виведення такої діяльності на зовнішню межу рівня бізнес-операцій діяльності підприємства (п. 60 Коментарю).

Допоміжна та підготовча діяльність за п.4 ст.5 це діяльність, що відноситься до діяльності, здійснюваної виключно для самого підприємства.

Для виникнення ознаки постійного представництва за критерієм істотної частини діяльності підприємства, вона має бути застосована разом з ознаками постійного місця діяльності (п.п.1, 2, 7 ст.5, ст.7) та. специфікою комерційної діяльності самого підприємства.

Однак як вже було зазначено, "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" не має постійного представництва в Україні в розумінні ст.5 Конвенції, а дивіденди, як пасивний корпоративний дохід безпосередньо самого нерезидента, взагалі не може віднесеним до доходу, що пов'язаний з комерційною діяльністю постійного представництва.

Також як вже зазначалось раніше, пасивний дохід від отримання "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" процентів за позикою може мати місце без податкової присутності такого нерезидента в Україні, і це пов'язано не з концепцією постійного представництва, а з іншою концепцією (постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 2а-16434/12/2670).

Таким чином, у виниклих правовідносинах відсутні законні підстави, які можуть позбавити СП ТОВ "Нива Переяславщини" та його засновника - нерезидента "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" права на застосування Конвенції при оподаткуванні дивідендів та процентів від позики.

Щодо виплати процентів, суд зазначає таке.

Між СП ТОВ "Нива Переяславщини" (позичальник) та "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" (кредитор) укладені угоди про надання позики в іноземній валюті. На виконання даних угод СП ТОВ "Нива Переяславщини" сплачувало в адресу нерезидента проценти за користування кредитними коштами. При виплаті процентів СП ТОВ "Нива Переяславщини" застосовано ставку 0 % та 5 % (починаючи із 05.12.2019 - дата набрання чинності внесених змін до п.2 ст. 10 Конвенції).

Під час здійснення виплат доходів у вигляді відсотків на користь компанії "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", здійсненим у 2017-2018 підприємством на підставі положень пункту 1 статті 11 "Проценти" та пункту 2 статті 10 Конвенції застосована ставка до оподаткування 0 %, та по виплатам процентів у 2021 році застосовано ставку до оподаткування 5 % на підставі положень пункту 1 статті 11 "Проценти" та пункту 2 статті 10 Конвенції (зі змінами внесеними Протоколом від 09.10.2017 (дата набрання чинності 05.12.2019).

Відповідно до пункту 1 статті 11 Конвенції Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.

Згідно з пунктом 3 статті 11 Конвенції Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво, або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргове зобов'язання, на підставі якого сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. В такому випадку, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14 цієї Конвенції.

З урахуванням зазначеного вище, зокрема щодо відсутності дискреційних повноважень на укладення договорів у повіреного за довіреністю, можна зробити висновок, що "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" не мало постійного представництва на території України в перевіряємий період, а отже оподаткування виплати процентів за користування кредитними коштами здійснювалось на підставі та у відповідності із нормами Конвенції.

Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду зробленими в постанові від 21 грудня 2022 року в справі № 200/7051/20-а, де суд зазначив: "Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що наведені вище обставини підтверджують доводи позивача про вчинення повіреним нерезидента виключно підготовчих та/або допоміжних функцій - у вигляді підписання договорів позики, для забезпечення основної діяльності материнської компанії-нерезидента - фінансування, не здійснюючи при цьому господарської діяльності материнської компанії".

Також Верховний Суд в своїх постановах неодноразово вказував, що отримання пасивних доходів походженням з України у вигляді дивідендів та процентів нерезидентом не вимагає реєстрації постійного представництва, зокрема, у Постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 2а-16434/12/2670 судом зазначено, що нерезидент може отримувати доходи з іншої країни взагалі без присутності в такій країні (наприклад, шляхом отримання з такої країни процентів або роялті). В таких випадках договори про уникнення подвійного оподаткування надають країнам обмежене право оподатковувати відповідні доходи, яке пов'язано не з концепцією постійного представництва, а з іншими концепціями.

В той же час проценти на користь "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" виплачувались позивачем до набуття чинності Законом України № 466-ІХ від 16 січня 2020, яким внесено зазначені зміни до Податкового Кодексу України, зокрема п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст.133 та підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового Кодексу України, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податковим повідомлень-рішень.

Крім цього, при наданні відповіді на друге питання висновку науково-правової експертизи від 27.10.2023, експерт вказав: "Оскільки компанія "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" (резидент Великобританії) не має постійного представництва в Україні, пасивний дохід отриманий в Україні в результаті виконання дочірнім підприємством договорів та протоколів, підписаних ОСОБА_6 , на підставі довіреності, згідно із ч. 1 ст. 7 Конвенції, не може оподатковуватись в Україні".

Щодо виконання консультативно-дорадчих функцій в якості радника директора підприємства, суд зазначає таке.

Контролюючий орган вказує на наявність ознак постійного представництва в діяльності Мостіпана О.О., як радника директора СП ТОВ "Нива Переяславщини" та особи, яка активно залучена в діяльність компанії.

Проте діяльність засновника СП ТОВ "Нива Переяславщини" ОСОБА_6 та кінцевого бенефіціарного власника "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", який також виконує консультаційна-дорадчі функції як радника директора СП ТОВ "Нива Переяславщини" щодо внутрішньої господарської діяльності, носить різні за змістом суб'єктивні права та повноваження, і не містить в собі порушень норм міжнародного чи національного законодавства та не вказує на наявність ознак постійного представництва за ст.5 Конвенції.

При цьому зазначаємо, що законний і повністю оподаткований прибуток від успішної діяльності СП ТОВ "Нива Переяславщини", який виплачується у вигляді дивідендів "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", потім, спрямовується (повертається у вигляді позик) на розвиток української економіки в галузі тваринництва, адже СП ТОВ "Нива Переяславщини" за рахунок такого рефінансування постійно будує нові виробничі та м'ясопереробні об'єкти, завдяки чому і являється лідером в даній галузі економіки та було включено до об'єктів критичної інфраструктури України.

Таким чином, можна зробити висновок, що ОСОБА_6 , як один із засновників підприємств групи компаній "Нива Переяславщини", має законні повноваження на здійснення загального контролю за підприємствами, в яких він є учасником. Робота ОСОБА_6 , як радника директора СП ТОВ "Нива Переяславщини" не забороняється діючим законодавством і вона не пов'язана з діяльністю "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед", а носить інший суб'єктивно-правовий склад (дорадчо-консультативний характер внутрішньої господарської діяльності). ОСОБА_7 не виконував функцій, які підпадають під ознаки постійного представництва, як зазначено вище, всі рішення від імені "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" приймалися безпосередньо службовими особами даної компанії, даний громадянин лише іноді виконував допоміжні/підготовчі функції в Україні під час підписання угод, установчих документів, тощо, відповідно до договору доручення від 04.09.2013, що вже зазначено раніше.

Конвенція та ПК України не пов'язує і не ставить в пряму залежність отримання доходів ОСОБА_6 у вигляді зарплати від СП ТОВ "Нива Переяславщини", а також те, що інвестиції "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" знаходяться в Україні, з "постійним представництвом" нерезидента на території України.

Представництво інтересів "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" на загальних зборах СП ТОВ "Нива Переяславщини" не зумовило виникнення у першого прибутку, що є складовою підприємницької діяльності, відповідно до ч. 1 ст. 42 ГК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), адже представництво учасника під час загальних зборів є реалізацією "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" належних йому прав, як учасника СП TOB "Нива Переяславщини" та виконання допоміжних/підготовчих функцій за договором доручення від 04.09.2013. Необхідність участі у загальних зборах СП TOB "Нива Переяславщини" з питання розподілу прибутку представника учасника визначена процедурою, передбаченою статутом СП TOB "Нива Переяславщини" та Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Отже, дії Мостіпана О.О. не виходять за межі допоміжних/підготовчих функцій і не утворюють постійного представництва "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" у розумінні Конвенції, а також їх результатом не було отримання нерезидентом прибутку від комерційної діяльності.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 167 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якою володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом, а відповідно до п.7 ст.5 Конвенції той факт, що компанія, яка є резидентом Договірної Держави, контролює чи контролюється компанією, яка є резидентом іншої Договірної Держави або яка здійснює підприємницьку діяльність у цій іншій Державі (через постійне представництво чи будь-яким іншим чином), сам по собі не перетворює одну з цих компаній у постійне представництво іншої.

Таким чином, сукупність дій повіреного на території України, мали підготовчий/допоміжний характер і не утворювали постійного представництва "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" в Україні, оскільки не дублювали діяльності нерезидента та не містили визначених законодавством ознак, з якими пов'язане існування постійного представництва нерезидента в Україні. Дивіденди є результатом господарської діяльності саме СП TOB "Нива Переяславщини", а не "Томі Інтернешнл Трейдінг Лімітед" чи його акціонерів, отримання процентів за позикою нерезидентом не пов'язано з концепцією/діяльністю постійного представництва.

Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду зробленими в постанові від 21 грудня 2022 року в справі № 200/7051/20-а, де зазначено: "За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що при здійсненні перевірки позивача, контролюючий орган дійшов висновку, що повірений компанії нерезидента є постійним представництвом нерезидента за відсутності аналізу змісту та виду здійснюваної ним діяльності у тому числі в контексті спірних відносин, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність в діях повіреного компанії ознак здійснення діяльності постійного представництва".

Також у відповіді на друге питання висновку науково-правової експертизи від 27.10.2023, вказано: "Не є комерційною діяльністю підприємства-нерезидента, в розумінні ч.І ст.5, п.1 ст.7 Конвенції, підписання особою (Мостіпаном 0.0.) в Україні на підставі довіреності від імені такого нерезидентна контрактів про надання позики резиденту України / закупівлю продукції в резидентів України та протоколів загальних зборів учасників заснованого ним українського товариства, якщо повірений не мав повноважень вчиняти такі правочини самостійно, а лише мав право виконати функцію з фізичного підписання узгодженого і розробленого нерезидентом проекту документу (договору/протоколу), а також якщо такий повірений виконував окремі консультативно-дорадчі функції радника директора щодо внутрішньої діяльності зазначеного українського товариства, згідно Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування, в т.ч. враховуючи положення п. 1 cm. 4, п. 7 cm. 5 Конвенції."

Щодо довідок про податковий статус контрагентів-нерезидентів, суд зазначає таке.

Податковий орган вказує, що перевіркою встановлено порушення СП ТОВ "Нива Переяславщини" пп 103.2, 103.4 ст. 103, пп. 141.4.4 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 6 % від суми сплаченого доходу нерезидентам, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидентів в сумі 1 237 071,66 грн, оскільки до перевірки не надано належно оформлені довідки про резидентство (ІСТ Logistics ІСТ LOGISTICS A/S; MAREL WATER TREATMENT B.V. A/S; RДUBER CONSULT A.S.).

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4. ст.103 Кодексу).

Проте контролюючий орган не врахував, що згідно п. 103.8 ст.103 ПК України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

При виплаті доходів на користь нерезидентів були враховані довідки/сертифікати про статус податкового резидента таких підприємств.

Дані документи були наявні на дату, що зазначені в акті перевірки, як "дата перевірки", але не були враховані під час перевірки, оскільки позивач був позбавлений можливості бути присутнім і надавати відповідні документи під час перевірки.

Вказані контрагенти-нерезиденти залучались СП ТОВ "Нива Переяславщини" до господарських взаємовідносин під час будівництва нових виробничих потужностей, в т.ч. свинокомплексів за датськими технологіями.

Враховуючи викладене, грошові зобов'язання визначені за оскаржуваними ППР в частині збільшення податку на прибуток іноземних юридичних осіб, через відсутність відповідних довідок, є протиправними і підлягають скасуванню.

В той же час в постановах Верховного Суду від 26.09.2022 в справі № 1340/3590/18, від 24.12.2024 у справі № 580/9282/23, від 29.01.2025 у справі № 160/8721/23, від 19.05.2025 у справі № 160/9787/23. від 01.07.2025 в справі № 160/9196/23, касаційний суд повторно звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, що наведена вище (постанови судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справах № 826/17123/18, № 816/228/17), таким обставинам (щодо процедури призначення перевірки) суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, і лише у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства (в контексті спірних правовідносин - правомірність застосування пониженої ставки податку при виплаті дивідендів).

Отже, податкове повідомлення-рішення від 11.08.2023 № 29734000706 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також враховує, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 у справі № 320/1128/22 було задоволено позовні вимоги та вирішено наступне: "Визнати протиправними дії Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, вчинені під час проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", призначеної згідно наказу № 116 від 11.10.2021, зокрема: дії щодо не забезпечення проведення виїзної перевірки за місцем знаходження платника в період основного строку її проведення; дії щодо зупинення термінів проведення перевірки з 29.11.2021 на 10 робочих днів; дії щодо продовження термінів проведення перевірки з 22.12.2021 на 15 робочих днів; дії щодо зупинення термінів перевірки з 28.12.2021 на 10 робочих днів та з 14.01.2022 на 5 робочих днів; дії щодо не забезпечення складання та надання платнику податків акту чи довідки за результатами перевірки, протягом 5 робочих днів, після її завершення. Визнати протиправним та скасувати наказ № 132 від 24.11.2021 Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про зупинення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" з 29.11.2021 на 10 робочих днів. Визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.12.2021 № 140 про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" з 22.11.2021 на 15 робочих днів. Визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.12.2021 № 145 про зупинення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" з 28.12.2021 на 10 робочих днів. Визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.01.2022 № 4 про зупинення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" з 14.01.2022 на 5 робочих днів. Встановити відсутність компетенції (повноважень) Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на проведення документальної планової виїзної перевірки спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", за межами строків її проведення, визначених наказом № 116 від 11.10.2021, тобто з 08.12.2021".

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 залишити без змін".

Щодо податкового повідомлення - рішення № 29834000704 від 11.08.2023, яким застосовано штрафні санкції з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1 360,00 грн, суд зазначає таке.

Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, відповідно до якої розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації.

Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.

У разі застосування норм міжнародного договору при виплаті доходів нерезиденту у графі 5 таблиці 1 додатка ПН зазначається ставка податку згідно з міжнародним договором, а під таблицею вказується назва такого договору та норма, з якою застосовується передбачена договором ставка податку.

У графі 6 таблиці додатка ПН відображається сума податку, який утримується при виплаті доходу (прибутку) нерезиденту, нарахованого за звітний (податковий) період.

В колонці 3 "Сума доходів" таблиці 1 "Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України" Додатку ПН відображається сума виплаченого нерезиденту доходу, а розрахунок суми податку базується на правилах, встановлених підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 144 ПК України.

У разі виплати доходів нерезиденту із джерелом походження в Україні, які відповідно до правил міжнародного договору звільнені від оподаткування та з яких не утримується та не перераховується податок на доходи нерезидента, у графах 5 та 6 таблиці 1 додатка ПН проставляється " 0". При цьому, значення графи 6 таблиці 1 додатка ПН відображається у графі 8 таблиці 1 додатка ПН.

Доказів подачі додатків ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 та 2019 роки позивачем суду не надано, будь-яких обґрунтувань протиправності податкового повідомлення - рішення № 29834000704 від 11.08.2023 позов не містить.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 103.9 статті 103 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" в частині неподання додатків ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 та 2019 роки.

Отже, податкове повідомлення - рішення № 29834000704 від 11.08.2023 є промірним та не підлягає скасуванню.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, з огляду на заявлені позовні вимоги, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 26 840,00 грн, враховуючи часткове задоволення позову, витрати у розмірі 25 000,00 грн варто присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.08.2023 № 29534000706, яким Спільному українсько-великобританському товариству з обмеженою відповідальністю "Нива-Переяславщини" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 14 878 608,00 грн за податковим зобов'язанням та 3 719 652,00 грн за штрафними санкціями.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.08.2023 № 29634000706, яким Спільному українсько-великобританському товариству з обмеженою відповідальністю "Нива-Переяславщини" зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5 980 453,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.08.2023 № 29734000704, яким Спільному українсько-великобританському товариству з обмеженою відповідальністю "Нива-Переяславщини" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 257 860 757,09 грн за податковим зобов'язанням та 35 005 494,76 грн за штрафними санкціями.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Переяславщини" (місцезнаходження: Київська область, село Переяславське, вулиця Привокзальна, будинок № 2, код ЄДРПОУ 25564175) судовий збір у розмірі 25 000,00 грн (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: м. Одеса, проспект Шевченка, будинок 15/1, код ЄДРПОУ 44104032).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.

Попередній документ

134171424

Наступний документ

134171426

Інформація про рішення:

№ рішення:	134171425
№ справи:	320/29429/23
Дата рішення:	18.02.2026
Дата публікації:	20.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (30.03.2026)
Дата надходження:	23.03.2026
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

01.11.2023 13:00	Київський окружний адміністративний суд
15.11.2023 17:00	Київський окружний адміністративний суд
06.12.2023 16:30	Київський окружний адміністративний суд
11.12.2023 14:00	Київський окружний адміністративний суд
22.02.2024 12:00	Шостий апеляційний адміністративний суд
03.07.2025 10:00	Касаційний адміністративний суд
10.07.2025 11:00	Касаційний адміністративний суд
30.09.2025 10:00	Київський окружний адміністративний суд
21.10.2025 11:00	Київський окружний адміністративний суд
11.11.2025 10:00	Київський окружний адміністративний суд
25.11.2025 11:00	Київський окружний адміністративний суд