ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" лютого 2026 р. справа № 300/7862/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду проходження військової служби з 26.05.2015 по 06.07.2016 та військової служби до страхового стажу - один місяць служби за три місяці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 26.05.2015 по 06.07.2016 у військовій частині НОМЕР_1 згідно військового квитка Серії НОМЕР_2 , періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016, з 29.05.2017 по 21.12.2017, з 05.03.2022 по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023 до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці відповідно до довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 2753 від 07.07.2016, № 179 від 01.02.2018 та довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України № 1821 від 20.07.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії у зв'язку із зарахуванням до страхового стажу періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016, з 29.05.2017 по 21.12.2017, з 05.03.2022, по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023 у кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю дій відповідача, яка виразилась у відмові зарахувати до страхового стажу позивача період проходження військової служби з 26.05.2015 по 06.07.2016 у військовій частині НОМЕР_1 згідно військового квитка Серії НОМЕР_2 , а також періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016, з 29.05.2017 по 21.12.2017, з 05.03.2022 по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023 із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці відповідно до довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 2753 від 07.07.2016, № 179 від 01.02.2018 та довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України № 1821 від 20.07.2023.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.21-22).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позовних вимог, вказав на те, що з 01.01.2004 страховий стаж осіб обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а у даному випадку в системі персоніфікованого обліку відсутні дані про страховий стаж заявника з червня по вересень 2015 року, та з жовтня 2015 по червень 2016, також відсутня інформація (довідка) про сплачені суми страхових внесків, тому даний період не врахований до страхового стажу, та, відповідно, заробітна плата за цей період не врахована. Також зазначила про те, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІ. З урахуванням зазначеного, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач скористався правом на подання пояснень в яких заперечив проти тверджень відповідача викладених у відзиві на позов, уважає їх безпідставними та необґрунтованими.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 04.03.2024 призначено пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно військового квитка серія НОМЕР_2 від 26.05.2015, ОСОБА_1 у період з 26.05.2015 по 06.07.2016 проходив військову службу (а.с.10-12).
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 17.12.2015 (а.с.9).
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 07.07.2016 №2753, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районні/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області (а.с.16).
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 01.02.2018 №179, виданою Військовою частиною НОМЕР_4 , ОСОБА_1 у період з 29.05.2017 по 21.12.2017 брав безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районні/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (а.с.17).
Згідно з довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 20.07.2023 №1821, виданою Військовою частиною НОМЕР_5 , ОСОБА_1 у період з 05.03.2022 по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областей областях (а.с.18).
Позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із письмовою заявою, в якій просив зарахувати до страхового та трудового (пільгового) стажу останнього, з розрахунку один місяць за три місяці, періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016, з 29.05.2017 по 21.12.2017, з 05.03.2022 по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023 до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці відповідно до довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 2753 від 07.07.2016, № 179 від 01.02.2018 та довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України № 1821 від 20.07.2023 та здійснити перерахунок пенсії (а.с.13-14).
На звернення позивача, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, листом від 03.09.2024 №7472-6455/П-02/8-0900/24, повідомило про те, що з 01.01.2004 страховий стаж осіб обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а у даному випадку в системі персоніфікованого обліку відсутні дані про страховий стаж заявника з червня по вересень 2015 року, та з жовтня 2015 по червень 2016, також відсутня інформація (довідка) про сплачені суми страхових внесків, тому даний період не врахований до страхового стажу, та, відповідно, заробітна плата за цей період не врахована. Також зазначила про те, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІ (а.с.15).
Вважаючи такі відповідача протиправними, позивач звернувся до суд за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV, іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ч. 6 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" видами військової служби є, зокрема, військова служба військова служба за контрактом осіб офіцерського складу.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно з пп. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
Підпунктом 2.2 п. 2.3 Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.
Пункт 2.1 передбачає, що до заяви про призначення пенсії додаються такі документи: 1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу; 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи.
В пункті 2.9 Порядку № 22-1 вказано, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Пунктом 3 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Пунктом 10 ст.1 вищевказаного Закону передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно абз.7 п.1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
Пунктом 13 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою КМУ № 794 від 04.06.1998 визначено, що для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять в установленому порядку від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; Державної податкової адміністрації; роботодавців; фізичних осіб; державних органів реєстрації актів цивільного стану про громадян, які померли; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ та організацій.
Відповідно до п. 10 зазначеного Положення роботодавці зобов'язані: в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них; надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.
Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року у справі № 482/434/17.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відсутність даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу відбулася не з вини позивача та не може бути підставою для незарахування до його страхового стажу періоду проходження військової служби.
Інших підстав для незарахування військової служби позивача для призначення пенсії відповідачем не наведено та судом не встановлено.
При цьому, відповідно до пункту 6 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються зокрема військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 у період з 26.05.2015 по 06.07.2016 проходив військову службу, що підтверджується записами військового квитка серія НОМЕР_2 від 26.05.2015.
Таким чином, факт проходження позивачем військової служби у період з 26.05.2015 по 06.07.2016 підтверджується записами військового квитка серія НОМЕР_2 від 26.05.2015, а тому відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача вказаний період проходження військової служби.
Статтею 57 Закону №1788-ХІІ передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення №530.
За змістом пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 участь у бойових діях у воєнний час та час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відповідно до пп. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції чинній станом на день звернення позивача до пенсійного органу), до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах зокрема: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 в справі №348/347/17, від 30.07.2019 в справі №346/1454/17 від 02.04.2020 в справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 в справі №185/7049/20 від 18.01.2023 в справі №1.380.2019.003739, від 21.03.2023 в справі №160/6146/19.
Як вбачається з довідок від 07.07.2016 №2753, від 01.02.2018 №179 позивач у період з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016, з 29.05.2017 по 21.12.2017 брав безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районні/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Також, згідно із довідкою від 20.07.2023 №1821 позивач у період з 05.03.2022 по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областей областях.
Отже, позивач має право на зарахування до страхового стажу періодів участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районні/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України у воєнний час, а саме з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016, з 29.05.2017 по 21.12.2017, з 05.03.2022 по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023, виходячи з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
У ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоду проходження військової служби з 26.05.2015 по 06.07.2016 та протиправно не здійснено розрахунок періодів військової служби з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016, з 29.05.2017 по 21.12.2017, з 05.03.2022 по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023, виходячи з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
Як наслідок суд уважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з дати її призначення, зарахувавши до страхового стажу період проходження військової служби з 26.05.2015 по 06.07.2016 та періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016, з 29.05.2017 по 21.12.2017, з 05.03.2022 по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023 із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Так, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 26.05.2015 по 06.07.2016 та періодів військової служби з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016, з 29.05.2017 по 21.12.2017, з 05.03.2022 по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023, виходячи з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з дати її призначення, зарахувавши до страхового стажу період проходження військової служби з 26.05.2015 по 06.07.2016 та періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 13.06.2015 по 30.09.2015, з 11.10.2015 по 31.12.2015, з 11.01.2016 по 23.06.2016, з 29.05.2017 по 21.12.2017, з 05.03.2022 по 14.03.2022, з 15.03.2022 по 09.04.2022, з 09.04.2022 по 23.05.2022, з 24.05.2022 по 11.06.2022, з 20.12.2022 по 23.12.2022, з 14.05.2023 по 14.06.2023 із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.