Справа № 478/1314/25 Провадження № 3/478/1/2026
18 лютого 2026 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., за участю секретаря судового засідання Шинкарюка М.О., свідка ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Сектору поліцейської діяльності №1 Відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області перебувають матеріали адміністративної справи складені відносно громадянина ОСОБА_2 .
З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 488287 від 19.10.2025 року вбачається, що 19.10.2025 року о 21 год 52 хв в с-щі Казанка, по вул. Свято-Миколаївській, 45, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом, марки «Mercedes», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6820, результат склав 1,07 проміле, чим порушив п. 2.9А ПДР України - керування ТЗ особами в стані алкогольного сп'яніння, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 та його представник - адвокат Коваль О.В. не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
ОСОБА_2 про причини неявки суддю не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
Адвокат Коваль О.В. надав суду клопотання від 18.02.026 року про відкладення судового засідання, мотивуючи його неможливістю явки до суду через хворобу.
Оцінюючи неявку в судове засідання ОСОБА_2 та його представника - адвоката Коваля О.В. та можливість проведення судового засідання без їх участі, суддя враховує наступне.
Так, протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 488287 від 19.10.2025 року надійшов до суду 06 листопада 2025 року. Розгляд справи було неодноразово призначено на: 19.11.2025 року, про що було повідомлено ОСОБА_2 ; 01.12.2025 року, про що було повідомлено ОСОБА_2 ; 04.12.2025 року, про що було повідомлено ОСОБА_2 ; 17.12.2025 року, про що було повідомлено ОСОБА_2 ; 19.01.2026 року, про що було повідомлено ОСОБА_2 ; 03.02.2026 року, про що було повідомлено ОСОБА_2 18.02.2026 року, про що також було повідомлено ОСОБА_2 .
У судове засідання, призначене судом на 19.11.2025 року ОСОБА_2 не прибув, повідомивши про поважність причин своєї неявки через проходження лікування. У призначені суддею наступні судові засідання, ОСОБА_2 не прибув, але про причини своєї неявки не повідомляв.
Під час судового розгляду справи, суддею було забезпечено участь адвоката Коваля О.В., яким у судовому засіданні було викладено заперечення ОСОБА_2 відносно складеного протоколу, за участю якого суддею було досліджено докази, наявні в матеріалах адміністративної справи.
Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_2 до суду, а також ураховуючи відсутність у ст.268 КУпАП законодавчо встановлених приписів щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності за ст.130 означеного Кодексу, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи, були створені достатні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався, суд оцінює таку поведінку вказаної особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», зазначено, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Щодо клопотання про відкладення судового засідання, подане 18.02.2026 року адвокатом Ковалем О.В., то суддя зауважує, що адвокат зазначає про поважність причин неприбуття у судове засідання, але при цьому, не надає будь-яких доказів, що підтверджує вказані ним обставини.
Виходячи з цього, враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вирішив розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та його представника - адвоката Коваля О.В.
Заслухавши покази свідка ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суддею встановлено наступне.
Так, згідно протоколу серії ЕПР1 № 488287 від 19.10.2025 року ОСОБА_2 інкриміновано керування транспортним засобом, марки «Mercedes», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, тобто, порушення п. 2.9А ПДР України - керування ТЗ особами в стані алкогольного сп'яніння, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В ході судового розгляду справи, адвокат Коваль О.В. проти обставин, вказаних у протоколі заперечував, вказуючи, що ОСОБА_2 не підписував складений відносно нього протокол, при цьому, відеозапис, доданий до протоколу не фіксує факту складання відносно ОСОБА_2 адміністративних матеріалів, як і відомостей щодо зупинки автомобіля, особи, яка керувала транспортним засобом, роз'яснення ОСОБА_2 його прав. При цьому, результат огляду не зафіксовано на камеру відеозапису.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні, ухваленому 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (справа «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom [GC], скарга № 15809/02), Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. (п.п. 2.5 і 2.9.а ПДР).
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу ІІ «Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства внутрішніх справ за № 1452/735 від 09.11.2015, п. 4 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 (зі змінами), огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Під час проведення огляду осіб, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд.
У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Суддя враховує те, що метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським, є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Під час судового розгляду встановлено, що при оформленні адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності дотримано вимог встановлених законом та Інструкцією.
За результатами судового розгляду, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні письмовими доказами.
Так, зізмісту протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 488287 від 19.10.2025 року вбачається, що 19.10.2025 року о 21 год 52 хв в с-щі Казанка, по вул. Свято-Миколаївській, 45, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом, марки «Mercedes», н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. За результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6820, результат склав 1,07 проміле.
Протокол містить відмітку про роз'яснення положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та підписаний ОСОБА_2 , без будь-яких зауважень.
Доказів того, що ОСОБА_2 не підписував даний протокол судді надано не було та з огляду на складені адміністративні матеріали не вбачається будь-яких ознак фальсифікації зазначених у матеріалах даних чи спотворення реальних обставин, які відбулися.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, встановлено позитивний результат тесту у ОСОБА_2 1,07% проміле, що підтверджується також роздруківкою результату тесту № 136.
Акт огляду та результат тесту підписано ОСОБА_2 без зауважень, із результатами тесту останній погодився.
З письмових пояснень ОСОБА_2 від 19.10.2025 року, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що 19.10.2025 року він перебував за кермом автомобіля, марки «Mercedes», н.з. НОМЕР_1 в селищі Казанка по вул. Свято-Миколаївськкій, при цьому, напередодні вживав алкогольні напої. За результатами проходження огляду на місці зупинки за допомогою «Драгер» було встановлено результат: 1,07 проміле, з яким ОСОБА_2 згоден.
Наведені вище докази та дані, зазначені у них, у своїй сукупності спростовують твердження адвоката Коваля О.В. щодо того, що ОСОБА_2 не підписував протокол та не керував автомобілем, який, в свою, чергу, провину не заперечував та не оспорював фактичні обставини справи, як і результат проведеного тесту.
З відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, ЕПР1 № 488287 від 19.10.2025 року, з нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського, суддею встановлено, що останній не заперечує факту керування транспортним засобом. При цьому вбачається, що інспектором поліції у ОСОБА_2 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager», на що, ОСОБА_2 погодився. Результат тесту було оголошено інспектором поліції та ОСОБА_2 не висловлював зауважень або заперечень із таким результатом.
Таким чином, відеозапис, наявний в матеріалах справи, наданий у достатньому об'ємі для розуміння обставин. До того ж, відеозапис не є єдиним доказом у справі та узгоджується з іншими доказами щодо винуватості ОСОБА_2 , які підтверджують факт керування ним транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння, проходження тесту на місці зупинки та виявлення результату у виді 1,07 проміле.
Інші зауваження адвоката Коваля О.В. не впливають на встановлені обставини та не спростовують наявні в матеріалах адміністративної справи докази.
У судовому засіданні також був допитаний свідок ОСОБА_1 , який обіймає посаду інспектора з РПП СПД № 1 ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області та яким було складено протокол відносно ОСОБА_2 .
Як пояснив свідок, то у жовтні 2025 року він перебував на добовому чергуванні. Рухаючись на службовому автомобілі в с-ще Казанка по вул. Свято-Миколаївська в напрямку вул. Васляєва назустріч екіпажу поліції їхав транспортний засіб, марки «Mercedes», який виляло по дорозі. Зупинивши даний транспортний засіб було встановлено особу ОСОБА_2 , який керував даним автомобілем та особисто повідомив своє прізвище, ім'я та по-батькові. Після цього, було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_2 а саме: запах алкоголю з порожнини рота. У зв'язку із цим, останньому було запропоновано пройти тест та стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки на що він погодився. За результатами тесту було виявлено стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_2 . Із результатом тесту останній погодився, при ньому було складено адміністративний матеріал, який було підписано ОСОБА_2 . Після цього, транспортний засіб було передано під керування іншої особи.
Виходячи з цього, суддя вважає встановленим, що ОСОБА_2 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами ст. 23 КУпАП).
Вирішуючи питання про накладення стягнення суд враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тому відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи, що санкція статті не передбачає альтернативних видів покарання, суд накладає стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка діяла на час вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч гривень 00 коп) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 (шістдесят) коп на користь держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови
Суддя О.О. Томашевський