Справа № 759/3395/23
Провадження № 1-кп/761/1807/2026
12 лютого 2026 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва колегією в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника потерпілих ОСОБА_8 ,
законного представника потерпілих ОСОБА_9 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду під час судового розгляду клопотань прокурора та захисника про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження №12022100080001657 від 09.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч, 1, 2, 3 ст. 301, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 301-1, ч.ч. 3, 6 ст. 152 КК України, -
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні з відповідними додатками за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч, 1, 2, 3 ст. 301, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 301-1, ч.ч. 3, 6 ст. 152 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100080001657 від 09.07.2022.
Захисником подано клопотання, в якому він просив надати тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 12022100100001431 від 10.06.2022 відносно ОСОБА_10 (включаючи докази, які знаходяться на електронних носіях), що можуть знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_2 чи ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Захисник у своєму клопотанні вказав, що сторона захисту в ході ознайомлення з іншим кримінальним провадженням встановила, що стороною обвинувачення фактичні обставини справи спільників доводяться доказами з іншого кримінального провадження.
Обвинувачена та її захисник у судовому засіданні клопотання підтримали, просили їх задовольнити.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти клопотань захисника.
Представник потерпілих та законний представник потерпілих у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання захисника.
Заслухавши сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання захисника, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 163 КПК України при розгляді клопотання сторона кримінального провадження повинна довести, що речі і документи, про тимчасовий доступ до яких вона просить:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Крім того, під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 333 КПК України).
Згідно ч. 6 ст. 132 КПК України під час розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 90 КПК України рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення лише в частині встановлення порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відтак судове рішення, що набрало законної сили, не має преюдиціального значення для доказування фактичних обставин кримінального правопорушення в межах іншого кримінального провадження щодо інших осіб. Відповідні висновки неодноразово висловлював у своїх рішеннях Верховний Суд (постанови від 05.08.2020 у справі № 700/361/17, від 16.09.2021 у справі № 727/7941/18, від 16.01.2025 у справі № 563/404/22).
Європейський суд з прав людини у справі «Навальний і Офіцеров проти росії» («Navalnyy and Ofitserov v russia», заяви №46632/13, № 28671/14, остаточне рішення від 04 липня 2016 року, п.102-108) підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження.
З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що будь-які докази, які зібрані в іншому кримінальному провадженні стосовно інших осіб, не можуть мати преюдиціальне значення чи бути доказом в іншому кримінальному провадженні.
Отже, викладені захисником підстави для отримання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 12022100100001431 від 10.06.2022, є неспроможними, оскільки вони стосуються інших осіб, відтак отримані в наслідок цього відомості не зможуть бути доказами у даному кримінальному провадженні.
Суд вкотре звертає увагу сторони захисту, що згідно обвинувального акта інкриміновані ОСОБА_6 дії були вчиненні останньою за попередньою змовою групою осіб, разом із невстановленими слідством особами чоловічої статі, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження.
Вказуючи у своєму клопотанні про необхідність тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 12022100100001431 від 10.06.2022 з метою аналізу допустимості фактичних даних, що були здобуті під час слідчих дій в даному провадженні, які на переконання захисника можуть стосуватися ОСОБА_6 , ним у порушення п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України не зазначено, що наявні у вказаному ним кримінальному провадженні докази, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Колегія суддів звертає увагу захисника, що у відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Отже, обставини, на які посилаються захисник у клопотанні про тимчасовий доступ, про начебто існування відомостей в матеріалах кримінального провадження № 12022100100001431 від 10.06.2022, є неспроможними, оскільки суд здійснює розгляд кримінального провадження лише стосовно ОСОБА_6 в межах висунутого їй обвинувачення та згідно зібраних стороною обвинувачення доказах.
Загалом, стороною захисту жодним чином не обґрунтовано значення речей і документів, до яких він просив отримати тимчасовий доступ, для підтвердження обставин кримінального провадження, обов'язковість встановлення яких передбачено статтею 91 КПК України, а також не аргументовано можливість використання їх як доказів у цьому кримінальному провадженні, а тільки зроблено загальне припущення, що вони можуть стосуватися ОСОБА_6 .
Колегія суддів вважає за необхідне вкотре наголосити увагу на тому, що позиція сторони захисту сприймається судом виключно як стратегія, котра виражається у намаганні затягнути судовий розгляд кримінального провадження, що суперечить ст. 28 КПК України та не може допускатися судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів повторно зазначає, що положеннями частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі щодо надання тимчасового доступу (п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.
Отже, обов'язок доведення існування обставин, які виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, покладається на сторону, яка звертається із відповідним клопотанням.
Таким чином, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, задля досягнення дієвості кримінального провадження.
За таких обставин, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, у порядку ст. 94 КПК України, приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання захисника.
Керуючись ст.ст. 2, 22, 159-166, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до матеріалів кримінального провадження № 12022100100001431 від 10.06.2022 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3