Справа № 761/1300/26
Провадження № 1-р/761/15/26
13 лютого 2026 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду місті Києва від 19.01.2026 у справі № 761/1300/26,
установив:
Через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду місті Києва від 19.01.2026 у справі № 761/1300/26.
Адвокат у заяві зазначив, що на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.01.2026 у справі № 761/1300/26 ОСОБА_4 22.01.2026 звернувся до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області із заявою в якій просив прийняти на зберігання свій закордонний паспорт НОМЕР_1 .
Листом від 28.01.2026 ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 відмовлено у прийнятті паспорту на зберігання та роз'яснено, що в ухвалі суду не зазначено територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, на який покладено обов'язок зберігати документ, тому територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не має правових підстав приймати документ на зберігання.
Таким чином, адвокат ОСОБА_3 просить роз'яснити ухвалу слідчого судді від 19.01.2026 в частині покладення обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2026 визначено ОСОБА_1 05.02.2026 заяву передано судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Адвокат ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 380 КПК України, дійшов висновку про можливість розгляду заяви про роз'яснення рішення без участі учасників справи, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду справи фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Вивчивши заяву з додатками, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення полягає у викладенні рішення у більш ясній та зрозумілій формі і, виходячи з вимог кримінального процесуального закону, може бути здійснене у разі, якщо без такого роз'яснення судове рішення складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної його частини. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд жодним чином не вправі змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні, і торкатись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності. При цьому в заяві про роз'яснення рішення повинно бути зазначено, що саме в цьому рішенні є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань та найголовніше як це впливає на неможливість реалізації судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к (провадження № 13-33зк19), який полягає в тому, що роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к також визначено, що роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі № 21-452іп16).
Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвала Великої палати Верховного суду від 15.09.2020 (справа №1-26/04).
Виходячи із системного тлумачення положень глави 29 КПК України, відповідно до вимог ст. 380 цього Кодексу, роз'яснено може бути вирок чи ухвалу суду в разі, якщо без такого роз'яснення їх складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Суд звертає увагу на те, що за заявою про роз'яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз'яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації. При цьому, згідно ч. 4 ст. 380 КПК України, за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні.
Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.01.2026 у справі № 761/1300/26 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, та покладено процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 (далі - Положення) державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Одним з основних завдань ДМС є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (пп.1 п. 3 Положення).
ДМС відповідно до покладених на неї завдань серед іншого здійснює оформлення, обмін і видачу іноземцям та особам без громадянства посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, пересилає, визнає недійсними, скасовує, вилучає та знищує такі документи в передбачених законодавством випадках (пп. 8 п. 4 Положення).
При цьому слід зазначити, що здача на зберігання паспорта є обов'язком, який застосовується до обвинуваченого (підозрюваного) згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, і носить тимчасовий характер, а тому не позбавляє права власності власника паспорту.
ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні (абз. 1 п. 7 Положення).
На практиці паспорти за заявою/клопотанням особи здаються за місцем реєстрації/проживання такої особи до відповідного територіального відділення ДМС України.
Так, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на зазначене, у резолютивній частині ухвали суду від 19.01.2026 під відповідними органами державної влади яким підозрюваний зобов'язаний здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, слід розуміти - Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області, через який зазначеною службою здійснюються її повноваження на території міста Києва, в тому числі повноваження щодо вилучення документів для виїзду за межі України.
Таким чином, заява адвоката про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду місті Києва від 19.01.2026 у справі № 761/1300/26, підлягає задоволенню в цій частині.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 26, 380, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про роз'яснення ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду місті Києва від 19.01.2026 у справі № 761/1300/26 - задовольнити.
Роз'яснити, що обов'язок передбачений п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, покладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19.01.2026 у справі № 761/1300/26 на підозрюваного ОСОБА_4 , підлягає виконанню, шляхом здачі на зберігання паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання ОСОБА_4 , тобто до Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Суддя ОСОБА_1