Справа №:755/2486/26
Провадження №: 1-кс/755/614/26
"17" лютого 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця, працюючого офіційно, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040000409 від 15.02.2026 року,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000409 від 15.02.2026 року року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026100040000409 від 15.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.02.2026 року приблизно о 15:00 ОСОБА_4 , перебуваючи за кермом транспортного засобу марки «Porsche Cayenne», н/з НОМЕР_1 , рухався по дорозі двору багатоповерхового будинку за адресою: м. Київ, вул. Березняківська 20, де побачив автомобіль марки «Ford Transit», н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 .
У цей час на фоні раптово виниклого дрібного конфлікту, який виник під час дорожнього руху, між водіями транспортного засобу марки «Porsche Cayenne», н/з НОМЕР_1 , та транспортного засобу марки «Ford Transit», н/з НОМЕР_2 , у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, перебуваючи у громадському місці, дістав із салону транспортного засобу предмет, конструктивно схожий на пістолет Макарова № НОМЕР_3 , та прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, зупинив власний транспортний засіб на проїжджій частині.
Після цього підійшов до транспортного засобу марки «Ford Transit», за кермом якого перебував ОСОБА_8 , та усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер та те, що вони відбуваються у присутності сторонніх осіб - мешканців прилеглого будинку, на ґрунті явної зневаги до громадян, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та з особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів та з метою грубого порушення громадського порядку, завдав декілька ударів по кузову транспортного засобу марки «Ford Transit», за кермом якого перебував ОСОБА_8 , внаслідок чого останній зупинився, та в момент відкриття потерпілим водійських дверцят автомобіля «Ford Transit», ОСОБА_4 безпідставно здійснив один постріл у напрямку потерпілого, з предмета конструктивно схожого на пістолет Макарова № НОМЕР_3 , який тримав у правій руці, тим самим створив реальну загрозу життю та здоров'ю потерпілого.
15.02.2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, а саме: протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду інформації, яка міститься на оптичному диску; протоколом обшуку; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; повідомленням про підозру; іншими доказами в сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам:
1. Переховуватись від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинений ним тяжкий злочини, за який законом передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, що може бути сприйняте ОСОБА_4 більш небезпечним, ніж переховування від органів досудового розслідування та суду.
2. Може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань. Вагомою частиною доказової бази у вказаному кримінальному провадженні являються показання свідків, потерпілого, місце мешкання та роботи яких останньому відомі, що суттєво збільшує вищевказаний ризик.
3. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, який підтверджується фактом того, що ОСОБА_4 вчинив зухвалий злочин проти громадського порядку та моральності, відчуваючи безкарність за скоєний злочин, покази надавати з приводу скоєного відмовився, існують реальні ризики вчинення нового кримінального правопорушення.
Слідчий у клопотанні зазначив, що враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, у подальшому може вплинути на хід досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 не пов'язаного з ізоляції від суспільства не забезпечить належну правову поведінку підозрюваного. Дані обставини пояснюються тим, що ОСОБА_4 , не будучи позбавленим можливості вільного пересування та вибору місця проживання, може продовжити вчиняти злочини або спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду або знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що перебуваючи на свободі може впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані у суді, оскільки підозрюваний проживає поруч в сусідньому будинку з потерпілим та свідками.
Таким чином, у органу досудового розслідування на даний час відсутні об'єктивні переконання у тому, що підозрюваний буде належним чином виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням суду про застосування саме цього запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики, наведенні в клопотанні, не обгрунтованні. Зазначив, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання у м. Києві, раніше не судимий, є військовослужбовцем, здійснює підприємницьку діяльність, має авторитет у колективі, характеризується позитивно, у зв'язку із чим просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме особисту поруку під письмові гарантії начальника групи інструкторів 210 окремого штурмового полку військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_10 . Надав суду позитивну службову характеристику на ім'я ОСОБА_4 та заяву ОСОБА_10 . Крім того, на огляд надав суду подяки та відзнаки на ім'я ОСОБА_4 . Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та підтримав думку свого захисника. Щодо обставин події зазначив, що не направляв зброю в бік потерпілого, а застосував зброю в колесо автомобіля у зв'язку із самообороною.
Начальник групи інструкторів 210 окремого штурмового полку військової частини НОМЕР_4 - ОСОБА_10 у судовому засіданні підтвердив своє бажання взяти ОСОБА_4 під особисту поруку. Повідомив, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, його товаришем, побратимом, на військовій службі характеризується виключно позитивно. Зазначив, що готовий взяти на себе зобов'язання за вказаним запобіжним заходом і знає про передбачену КПК України відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань.
У судовому засіданні комантидор 210 окремого штурмового полку військової частини НОМЕР_4 - ОСОБА_11 повідомив, що він теж бажає взяти ОСОБА_4 під особисту поруку. Зазнавчив, що ОСОБА_4 є його підлеглим, під час військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони, не притягувався до дисциплінарної відповідальності, у колективі має повагу, здійснює підготовку військовослужбовців, має відзнаки. Крім того, зазначив, що готовий взяти на себе зобов'язання за вказаним запобіжним заходом і знає про передбачену КПК України відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню часково з наступних підстав. Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні. Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Слідчим суддею встановлено, що 15.02.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100040000409 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. 16.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконано вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту свідка; протоколом огляду інформації, яка міститься на оптичному диску; протоколом обшуку; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; повідомленням про підозру та іншими матеріалами кримінального провадження. Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від трьох до семи років; вік підозрюваного та відстуність захворювань, які б перешкоджали знаходженню у ДУ «Київський слідчий ізолятор», міцність соціальних зв'язків підозрюваного - одружеий, має сім'ю; наявність у підозрюваного постійного місця проживання у м. Києві та роботи; репутацію підозрюваного - позитивна характеристика з місця служби; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного.
Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним можливо вчиненні тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 7 років. Тому даний ризик є цілком реальним. Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та обставини його вчинення, ризик впливу останнього на потерпілого та свідків, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами, є досить реальним. Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення на час розгляду клопотання не обґрунтовано ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв'язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, тому що це не нівелює спроби підозрюваного ухилятися від слідства, вливати на потерпілого та свідків.
Крім того, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговують особи, які звернулися із заявами про взяття на поруки підозрюваного, на думку слідчого судді, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистої поруки, про який просила сторона захисту, з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, застосування такого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного кримінального провадження. У зв'язку з наведеним, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення заяв ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити частково, ураховуючи позитивну характеристику підозрюваного. Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством. Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 16 квітня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 133 120 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти..
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов'язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 18 лютого 2026 року о 09 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1