Справа №:755/1390/26
Провадження №: 2/755/2795/26
про передачу справи за підсудністю
"18" лютого 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «СК «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичної особи.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ПАТ «СК «ПЗУ Україна» у солідарному порядку матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 112 533,26 грн, моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн та судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Поряд з цим, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина друга статті 27 ЦПК України).
Частиною шостою статті 187 ЦПК України встановлено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно з інформацією з Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 або про місцезнаходження належного їй майна на території Дніпровського району міста Києва матеріали справи не містять.
З відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 лютого 2026 року № 2353502 встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи ПАТ «СК «ПЗУ Україна» зазначено: вул. Січових стрільців, буд. 40, м. Київ.
Крім того, за приписами частини шостої статті 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
З постанови Святошинського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року по справі
№ 759/23472/25 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Peugeot 307, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , мала місце 29 вересня 2025 року о 17 год. 20 хв. У місті Києві по проспекту Академіка Палладіна, що територіально не відноситься до Дніпровського району міста Києва.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 не заявив клопотання про визначення підсудності даної справи на підставі частини шостої статті 28 ЦПК України, відповідним правом не скористався.
Таким чином, у даному випадку підлягають застосуванню загальні правила підсудності відповідно до статті 27 ЦПК України.
Підстави для визначення підсудності даної справи Дніпровському районному суду міста Києва позивачем не обґрунтовано, судом не встановлено.
Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтями 2, 3, 4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою Радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.
Відповідно до пункту першого частини третьої статті 376 ЦПК України обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Згідно із пунктом першим частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, враховуючи предмет позову, беручи до уваги те, що місце заподіяння шкоди є: АДРЕСА_2, місце проживання одного з відповідачів - ОСОБА_2 , зареєстровано за адресою:
АДРЕСА_1 , даний позов не підсудний Дніпровському районному суду міста Києва та підлягає направленню на розгляд за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва (вул. Якуба Коласа, 27-А, м. Київ, 03148).
Керуючись статтями 4, 27, 28, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, передати на розгляд до Святошинського районного суду міста Києва (вул. Якуба Коласа, 27-А, м. Київ, 03148) за підсудністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова