справа № 753/23436/25
провадження № 2/753/13958/25
"10" лютого 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Коренюк А.М.
при секретарі Начичко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Бондар Євгенії Володимирівни про витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бродський Валерій Володимирович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бродський В.В., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідач, його представник, третя особа в судове засідання не з"явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце його проведення, відповідач звернувся до суду із клопотанням про розгяд справи за відсутності представника, ним подано відзив на позов.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Наведені обставини свідчать, що сторони, третч особа завчасно повідомлені про розгляд справи судом.
Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Позивач в особі його представника адвоката Бондар Є.В. в межах підготовчого судового засідання звернулась до суду із заявою про витребування доказів на підставі ст.84 ЦПК України, мотивуючи тим, що має труднощі щодо отримання доказів по вказаній цивільній справі, які необхідні для всебічного розгляду справи даної категорії, про які зазначено у позовній заяві (матеріали спадкової справи).
Визначені ст. 83 ЦПК України правила подання доказів позивачем дотримано.
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України України.
Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. У разі якщо особи, які беруть участь у справі, не заявляють клопотання про витребування доказів, зокрема, копій документів із спадкової справи, обов'язком суду є роз'яснення наслідків невчинення такої процесуальної дії.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали заяви у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах провадження та обґрунтування необхідності витребування вказаних доказів, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті у майбутньому, суд приходить до висновку про те, що заява про витребування доказів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в межах належності доказів, що витребовуються, до предмета спору.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч.1 ст. 84 ЦПК України).
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч.3 ст. 84 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного та, п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. 84 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Бондар Євгенії Володимирівни про витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бродський Валерій Володимирович, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити:
- витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотарівального округу Бродського Валерія Володимировича копію спадкової справи № 74530549, заведену після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виконавцю направити безпосередньо до суду в п'ятнадцятиденний строк.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.