Справа № 539/6362/25
Провадження № 3/539/10/2026
13.02.2026 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря судового засідання Ковтун І.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №993705 від 19.11.2025, «26.10.2025 близько 07 години 10 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 умисно вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав образливими словами, наніс удар правою рукою по обличчю, чим завдав шкоди її психічному та фізичному здоров'ю. Від проходження СМЕ відмовилась».
Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №993706 від 19.11.2025, «26.10.2025 близько 07 години 10 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 у присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав образливими словами, наніс удар правою рукою по обличчю, чим завдав шкоди психічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_3 ».
Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16.01.2026 справи про адміністративні правопорушення №539/6362/25, №539/6366/25 стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, об'єднані в одне провадження, справі присвоєно №539/6362/25 (провадження №3/539/10/2026).
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не визнав. Пояснив, що зазначене в протоколах про адміністративні правопорушення не відповідає дійсності, оскільки він не вчиняв домашнього насильства відносно своєї дружини та дитини. 26.10.2025 зранку він був вдома разом з дружиною ОСОБА_2 та двома неповнолітніми дітьми, зокрема ОСОБА_3 . Вони поснідали, і він пішов на роботу. Того ж дня, коли він був на роботі, дізнався, що дружина звернулась до лікарні, де повідомила, що між ними був конфлікт, і він в цьому винен. Від дізнавача він дізнався, що дружина повідомила, що він ображав її, і між ними виник конфлікт. Ввечері він прийшов додому, дружина була вдома, він запитав про її самопочуття, бо вона іноді п'є таблетки від стресу. Він запитав у дружини для чого вона повідомила неправду, вона сказала, що їй стало погано, у неї був психічний напад. Після операції, яку робили дружині років п'ять тому, у дружини стався гормональний збій, і після цього у неї бувають психічні напади, вона може себе агресивно поводити, кричати, нервувати. Він не може пояснити чому дружина так вчинила, йому це невідомо. У них в сім'ї все добре, іноді сваряться, але 26.10.2025 вони з дружиною не сварились. Він не висловлював на адресу дружину образливих слів, ударів їй не наносив.
У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що 26.10.2025 зранку вона була вдома з чоловіком ОСОБА_1 і дітьми. Діти були у своїх кімнатах, вони з чоловіком снідали на кухні. Вона спитала у чоловіка чи може він допомогти їй піднести сумки з ринку. Чоловік сказав, що не допоможе, бо йде на роботу. Вона пішла в іншу кімнату, прийняла гормональні ліки, які вона вживає п'ять років після складної операції. Чоловік пішов на роботу. Потім у неї стався напад, її кинуло в жар, почали німіти ноги та руки. Вона пішла до ванної кімнати щоб умитись, коли переступала поріг, мабуть, втратила свідомість, бо прийшла до тями коли лежала на підлозі. Такі напади в неї бували неодноразово. Вона пішла після цього в кімнату, випила таблетки, викликала швидку. Потім погукала дочку ОСОБА_4 , щоб вона відкрила двері лікарям. Після виклику швидкої у неї виникла злість на чоловіка за те, що він постійно на роботі, а вона постійно сама, вона боїться, що з нею щось трапиться, а його немає поруч. Також вона ревнує чоловіка, бо він добами буває на роботі, а на роботі багато дівчат. Коли вона чекала швидку, відчула, що у неї болить губа. В дзеркалі побачила, що губа була дещо набряклою і на лобі ліворуч ніби гуля. Швидка забрала її в лікарню, де її оглянули. Там вона розказала медичним працівникам, що її побив чоловік. Потім до лікарні приїхала поліція. Вона погано себе почувала, їй сказали, щоб вона підписала якісь папери. Вона підписала, не розуміючи, що саме підписала. Ввечері вона була вже вдома. Прийшов чоловік, вона з ним не розмовляла, бо їй було соромно, що вона його обмовила. Вона через день пішла до поліції забрати заяву, бо оговорила чоловіка, а їй сказали, що цього зробити вже не можна. В протоколі прийняття заяви стоїть її підпис, а почерк не її. 28.10.2025 вона в поліції підписала пояснення, бо їй сказали, що це формальність, і вона в суді буде доводити, що чоловік її не бив. Вона говорила в поліції, що чоловік не вчиняв домашнє насильство. Вона підписала пояснення щоб швидше піти з поліції, їй було дуже соромно, вона їх не читала, почерк не її в поясненнях, підпис її. Вона теж тоді себе погано почувала. Поліцейський щось казав про кримінальну відповідальність, але вона думала, що це стосується її чоловіка, а не її, і підписала пояснення. Вона казала, що дитина нічого не чула і не бачила 26.10.2025, а поліцейський сказав, що дитина була у квартирі. Стверджує, що подій, зазначених в протоколах, не було. 26.10.2025 чоловік її не бив і не ображав, вона його обмовила. Її чоловік ОСОБА_1 на неї не впливав жодним чином з тим, щоб вона надала такі показання суду. Вона надала їх добровільно без будь-якого тиску, і саме вони є правдивими.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9, ст. 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
В якості доказів до протоколів про адміністративні правопорушення додано:
- протокол прийняття заяви від ОСОБА_2 від 26.10.2025, з якого вбачається, що 26.10.2025 близько 07:10 години чоловік ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклого конфлікту, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , завдав тілесних ушкоджень заявниці;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 28.10.2025, з яких вбачається, що 26.10.2025 близько 07:10 години вона разом з сім'єю перебувала вдома за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час її чоловік ОСОБА_1 на побутовому ґрунті умисно вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме виражався нетактовно та в подальшому завдав удар правою рукою по обличчю, внаслідок чого була завдана шкода її психічному і фізичному здоров'ю. Після цього до неї підійшла донька та повідомила, що чула конфлікт та звук удару;
- довідку КП «ЛЛІЛ» Лубенської міської ради №3877 від 26.10.2025, видану хворій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої вбачається: дата і вид травми - хуліганська, 26.10.2025 близько 07:20 години вдарив чоловік по обличчю; діагноз - «ЗЧМТ, струс головного мозку??. Забій, зсадина верхньої губи. Клінічно твереза». Разом з тим, в ході розгляду справи ОСОБА_2 не підтвердила факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за викладених у протоколах обставинах. Так, у судовому засіданні ОСОБА_2 стверджувала, зокрема, що насправді подій, зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення, не було. 26.10.2025 чоловік її не бив і не ображав, не вчиняв відносно неї та їх дитини домашнього насильства. Вона обмовила чоловіка, за що їй дуже соромно. Того дня вона впала вдома та побачила, що губа була дещо набряклою і на лобі ліворуч ніби гуля. Через злість на чоловіка за те, що він постійно на роботі, а вона постійно сама, а також з ревнощів повідомила у лікарні, що її побив чоловік ОСОБА_1 . У поліції вона погано себе почувала, їй сказали, щоб вона підписала якісь папери. Вона їх підписала, не розуміючи, що саме підписала. 28.10.2025 вона в поліції підписала пояснення, бо їй сказали, що це формальність, і вона в суді буде доводити, що чоловік її не бив. Поліцейський щось казав про кримінальну відповідальність, але вона думала, що це стосується її чоловіка, а не її, і підписала пояснення. Її чоловік ОСОБА_1 на неї не впливав жодним чином з тим, щоб вона надала такі показання суду. Вона надала їх добровільно без будь-якого тиску, і саме вони є правдивими.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що обставини, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення, грунтуються виключно на відомостях, зазначених у протоколі прийняття заяви від 26.10.2025 та письмових поясненнях ОСОБА_2 від 28.10.2025, а у судовому засіданні остання категорично заперечувала вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства та стверджувала, що подій, зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення, в дійсності не було, вона обмовила чоловіка, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283 - 285 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ: Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень. Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в десятиденний строк з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повний текст постанови проголошений 18.02.2026 о 08 годині 30 хвилин.
Суддя О.Л. Овчаренко