справа № 20-12/123
"14" січня 2008 р. 16:14 м. Севастополь
За позовом: Московського Державного Університету ім. М.В. Ломоносова в особі Чорноморської філії до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя №0003202310/0 від 16.11.2005, №0003212310/0 від 16.11.2005, №0003202310/2 від 31.03.2006, №0003212310/2 від 31.03.2006, №0000032310/1 від 25.01.2006, №0000292310/2 від 31.03.2006, №0000292310/3 від 16.06.2006, №0003202310/3, №0000032310/3, №0003212310/3 від 14.06.2006 про визначення позивачу сум податкового зобов'язання з податку на прибуток та додану вартість,
Суддя Харченко І.А.,
при секретарі Пірог О.В.,
Представники сторін
позивача -Романенко О.В., довіреність № 364 від 22.08.06р., представник,
відповідача -Савельєва В.В., довіреність №422/10-0 від 25.01.2006, головний державний податковий інспектор юридичного відділу,
Суть спору:
03.07.2006 позивач звернувся в порядку статей 1, 12, 15, 123 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду з позовної заявою (вх. №1375) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя №0003202310/0 від 16.11.05, №0003212310/0 від 16.11.05, №0003202310/2 від 31.03.06, №0003212310/2, №0000032310/1 від 25.01.06, №0000292310/2 від 31.03.06 про визначення позивачу сум податкового зобов'язання з податку на прибуток та додану вартість, посилаючись на те, що спірні повідомлення-рішення прийняти відповідачем незаконно та необґрунтовано, вважає, що перевірка була проведена неякісно, перевіряючими не були включені до акту усі валові витрати позивача.
У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 04.07.2006 позовна заява Московського Державного Університету ім. М.В. Ломоносова в особі Чорноморської філії залишена без руху, повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: у позовної заяві зазначити номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти сторін, якщо таки відомі, додати копії позовної заяви та копії всіх документів, що приєднані до неї, відповідно до кількості відповідачів, вказати дату підписання позовної заяви в строк до 07.08.2006.
12.07.2006 від позивача надійшло доповнення до позову (вх. №18846), просить визнати недійсними повідомлення-рішення №0003202310/0, №0003212310/0, №0003202310/2, №0003212310/2, №0000032310/1, №0000292310/2, а також №0000292310/3 від 16.06.2006, №0003202310/3, №0000032310/3, №0003212310/3 від 14.06.2006.
Ухвалою від 07.08.06 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/123, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою суду від 22.08.2006 виключена з числа відповідачів Державна податкова адміністрація м. Севастополя, провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням по справі №20-12/123 судової економічної експертизи, виробництво якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. Н.С. Бокаріуса до одержання результатів експертизи.
04.04.2007 до суду надійшла справа №20-12/123 з висновком судової економічної експертизи від 28.03.2007.
Ухвалою від 06.04.2007 провадження у адміністративної справі №20-12/123 поновлено.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №23182 від 21.08.2006), вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані оскільки позивачем не зазначено у чому саме виразилась незаконність податкових повідомлень-рішень, які саме положення нормативно-правових актів були не враховані або порушені ДПІ при їхньому прийнятті.
Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,
Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя (надалі Інспекція) було проведено комплексну виїзну планову документальну перевірку Чорноморської філії Московського Державного Університету ім. М.В. Ломоносова дотримання вимог податкового та валютного законодавства в Україні за період з 01.10.2002 по 30.06.2005, за наслідками якої складено акт від 04.11.2005 за №95/10/23-123/25750506/219 (надалі Акт).
Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.2, статті 5, пункту 8.4 статті 8, пункту 3.1 статті 3, пункту 16.1 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства», що призвело до заниження податку на прибуток за 2002 рік на суму 48900 грн., у 2 кварталі 2004 року на суму 51600 грн., у 1 кварталу 2005 року на суму 18000 грн., у півріччі 2005 року на суму 87000 грн., та порушення вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, пункту 9.4, 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 92632,87 грн.
На підставі Акту, Інспекцією були прийняти податкові повідомлення-рішення від 16.11.2005 за №0003202310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 143200 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 102300 грн., №0003212310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 92632,87 грн. та застосування штрафних санкцій і сумі 46826,44 грн.
За результатами розгляду скарг Чорноморської філії Московського Державного Університету ім. М.В. Ломоносова Інспекцією надіслані на адресу позивача нові податкові повідомлення-рішення №0000292310/3 від 16.06.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 262400 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 253350 грн., №0003202310/3 від 14.06.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 143200 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 102300 грн., №0000032310/3 від 14.06.2006 про застосування штрафних санкцій в розмірі 500 грн., №0003212310/3 від 14.06.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12646,22 грн. та застосування штрафних санкцій і сумі 6833,11 грн.
Відповідно до пункту 16.11 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»нерезиденти, що проводять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом. Бухгалтерський облік у ЧФ МДУ в досліджуваємому періоді здійснювався відповідно до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку в бюджетних закладах РФ і застосувався план рахунків бухгалтерського обліку в бюджетних закладах РФ. Тобто, організація бухгалтерського обліку в ЧФ МДУ не відповідає вимогам чинного законодавства України.
ЧФ МДУ за досліджуваний період надавав у податкові органи Декларації про прибуток підприємств, складені відповідно до Порядків упорядкування декларації про прибуток підприємства, затверджених наказами ДПА України від 29.03.2003 №143, від 08.07.1997 №214.
Тобто, ЧФ МДУ визначав прибуток постійного представництва нерезидента в Україні відповідно до першого абзацу пункту 13.8 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- у загальному порядку, за правилами, встановленими пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»як прибуток, обумовлений шляхом зменшення суми скоригованого валового прибутку звітного періоду, визначеного відповідно до пункту 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податків, визначених статтею 5 цього Закону і суму амортизаційних відрахувань, нарахованих відповідно до статей 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 1.21 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон) доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України.
Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Відповідно до накладної №129 від 30.06.2005 (відправник Фонд «Москва-Севастополь») ЧФ МДУ були отримані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 742142,22 грн. у вигляді безоплатної допомоги. Згідно вимог пункту 4.1.6 статті 4 Закону валовий прибуток 2 кварталу 2005 року повинний бути збільшений на 742,1 тис. грн.
За досліджуваний період ЧФ МДУ були отримані та відбиті у бухгалтерському обліку за період 4 квартал 2002 року -2 квартал 2005 року цільові кошти на утримання ЧФ МДУ і фінансування освітнього процесу в сумі 6012886,46 грн. Відповідно до пункту 4.1.6 статті 4 Закону ці кошти не включаються в досліджуваному періоді до валових прибутків ЧФ МДУ.
В Акті перевірки зазначено, що не внесення до валового прибутку і не декларування ЧФ МДУ коштів, перерахованих від нерезидента на рахунки ЧФ МДУ у вигляді фінансування утримання представництва і фінансування освітнього процесу, є порушенням підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону. У той же час підпунктом 4.1.1 статті 4 Закону зазначено, що валовий прибуток включає загальні прибутки від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи. Цей пункт Закону не стосується відносин між платником податку і його відокремленого підрозділу, що не має статусу юридичної особи.
У запереченнях на позов Інспекція в якості аргументу на користь внесення у валові прибутки ЧФ МДУ коштів фінансування утримання представництва і фінансування освітнього процесу посилається на лист ДПА України від 27.06.2003 №10205/7/15-1317, в якому зазначено, що на постійні представництва нерезидентів не поширюється виняток, передбачений пунктом 4.1.6 Закону, тому що відповідно до пункту 13.8 Закону постійне представництво дорівнюється з метою оподаткування до платника податку, що здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента. Проте, пункт 4.1.6 статті 4 Закону містить пряму норму, що виключає аналізовану суму з валового прибутку, як самого нерезидента, так і його постійного представництва.
Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності у тому числі суми прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво є об'єктом оподаткування.
Також у листі ДПАУ №10205 зазначено, що кошти, які надходять від нерезидента на утримання постійного представництва, включаються у валовий прибуток як плата за послуги, надані нерезиденту постійним представництвом.
Проте, відповідно до пункту 1.31 Закону продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг),з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Оскільки постійне представництво нерезидента не є юридичною особою і не займається самостійно комерційною діяльністю в усіх випадках воно діє від імені і з доручення іноземного суб'єкта господарської діяльності, ніякі операції цивільно-правового характеру, що передбачають наявність договору, в рамках однієї юридичної особи неможливі і отже фінансування постійного представництва не може розглядатися як плата за послуги, надані таким постійним представництвом нерезиденту.
З висновку №518 від 28.03.2007 судової економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 22.08.2006, впливає, що висновки перевіряючих в частини нарахування Московському Державному Університету ім. М.В. Ломоносова в особі Чорноморської філії (надалі ЧФ МДУ) як постійного представництва нерезидента в Україні податку на прибуток та нарахування суми податку на прибуток не підтверджуються.
Цей висновок експертом зроблено на підстави наступного:
Як вбачається з таблиці 7 висновку судової економічної експертизи (том 2 а.с. 56) із донарахованого валового прибутку в сумі 6017700 грн. основну частину (6012900 грн.) складають кошти на утримання представництва і фінансування освітнього процесу, отримані ЧФ МДУ в досліджуваному періоді.
Валовий прибуток за досліджуваний період за результатами дослідження становить 5957800 грн. (таблиця 8 висновку судової економічної експертизи, том 2 а.с. 56-57).
Відповідно до акту перевірки ЧФ МДУ в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону витрати, пов'язані з наданням освітніх послуг студентам, що навчаються на безкоштовному відділенні (за рахунок коштів бюджету Російської Федерації) не були віднесені до складу валових витрат ЧФ МДУ. Проте дослідження даних про валові витрати ЧФ МДУ відповідно до наданих Декларацій про прибуток підприємства ЧФ МДУ за період 4 квартал 2002 року -2 квартал 2005 не дозволяє точно визначити, які понесені витрати (відповідно до даного бухгалтерського обліку) були віднесені до валових витрат, а які -ні. Тому експертом визначені сукупні валові витрати ЧФ МДУ за результатами дослідження даних бухгалтерського обліку.
Зіставлення валових витрат за даними ЧФ МДУ, акту перевірки та за результатами дослідження експерта наведено в таблиці №13 висновку судової економічної експертизи (том 2 а.с. 62). Розбіжності між валовими витратами за даними експерта і ЧФ МДУ обумовлені зокрема тим, що в Акті перевірки не були враховані питання віднесення до валових витрат витрати на пально-мастильні матеріали і бібліотечні фонди. Розбіжності між валовими витратами за даними експерта і ЧФ МДУ обумовлені тим, що у валові витрати ЧФ МДУ включалися тільки витрати платника податків не в повному обсязі.
Таким чином, проведеним дослідженням документально підтверджується висновок акту перевірки про те, що на підставі підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону витрати ЧФ МДУ, пов'язані з наданням освітніх послуг студентам, що навчаються на безкоштовному відділенні повинні бути внесені до валових витрат ЧФ МДУ. З урахуванням обмежень по віднесенню витрат підприємства до валових витрат, установлених податковим законодавством України (пально-мастильні матеріали, бібліотечні фонди), і включаючи всі витрати ЧФ МДУ, пов'язані з господарською діяльністю за даними проведеного дослідження валові витрати ЧФ МДУ за період 4 квартал 2002 року - 2 квартал 2005 року становлять 10677300 грн.
Проведеним дослідженням за період 4 квартал 2002 року -2 квартал 2005 року документально підтверджуються висновки акту перевірки про те, що в досліджуваному періоді ЧФ МДУ не нарахував амортизаційних відрахувань, амортизаційні відрахування підтверджуються загальною сумою 179200 грн. (таблиця №14, том 2 а.с. 64).
За результатами проведеного дослідження зроблений висновок, що у досліджуваному періоді прибуток є результатом діяльності тільки в 3 кварталі 2003 року, проте, з урахуванням збитків неоперених періодів, результатом даного кварталу є збиток.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З цих підстав суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Інспекції №0003202310/0 від 16.11.2005, №0003212310/0 від 16.11.2005, №0003202310/2 від 31.03.2006, №0003212310/2 від 31.03.2006, №0000032310/1 від 25.01.2006, №0000292310/2 від 31.03.2006, №0000292310/3 від 16.06.2006, №0003202310/3, №0000032310/3, №0003212310/3 від 14.06.2006 про визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток та додану вартість винесені в порушення норм діючого законодавства, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статей 92, 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 5497,00 грн. (5493,60 грн. витрати, пов'язані з проведенням експертизи, 3,40 грн. судовий збір)
Керуючись ст. 1, 4, 5, 13, 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства», ст. 69, 70, 71, 79, 92, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя №0003202310/0 від 16.11.2005, №0003212310/0 від 16.11.2005, №0003202310/2 від 31.03.2006, №0003212310/2 від 31.03.2006, №0000032310/1 від 25.01.2006, №0000292310/2 від 31.03.2006, №0000292310/3 від 16.06.2006, №0003202310/3, №0000032310/3, №0003212310/3 від 14.06.2006 про визначення Московському Державному Університету ім. М.В. Ломоносова в особі Чорноморської філії сум податкового зобов'язання з податку на прибуток та додану вартість.
3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Московського Державного Університету ім. М.В. Ломоносова в особі Чорноморської філії (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 7, ідентифікаційний код 25750506) 03,40 грн. -судовий збір, 5493,60 грн. - витрати, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя І.А. Харченко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
21.01.2008.