Справа № 462/1020/26
про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановила:
представниця позивачки ОСОБА_1 - адвокат Буловчак Х. Р. через систему «Електронний суд» звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить суд:
- визнати за ОСОБА_1 ? частки двокімнатної квартири, загальною площею 50.6 кв.м., житлова площа 26.6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно подружжя автомобіль марки «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_1 2006 року випуску, який зареєстровано 27.10.2020 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 в розмірі 129 604,00 грн.;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Таким чином, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, представницею позивачки в прохальній частині замість чітко вказаної частки двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на яку вона просить визнати право власності, позивачкою поставлено знак «?», що робить прохальну частину нечіткою за змістом та позбавляє суд встановити, у який спосіб позивачка просить суд здійснити захист її прав та інтересів.
Готуючи офіційні документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами та державними стандартами. Відповідно до ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» затверджені вимоги до оформлювання документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду. Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність, однак позовна заява не відповідає зазначеним нормам.
Отже, позивачці слід надати суду позовну заяву належної якості із зрозумілим змістом позовних вимог та викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Від належного повідомлення учасників справи залежить реалізація принципу рівності та змагальності сторін.
За таких обставин, наведені недоліки позовної заяви виключають можливість відкриття провадження у справі.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачці строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків такої.
На підставі викладеного, керуючисьст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановила:
позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Постигач О. Б.