Справа № 462/1256/26
про повернення заяви
17 лютого 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою,
встановила:
представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Боровенко Д. В. через систему «Електронний суд» звернувся до Залізничного районного суду м. Львова в порядку окремого провадження із заявою, в якій просить оголосити померлим громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: місто Львів, Львівської області, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу міста Торецьк, Бахмутського району Донецької області під час участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, при захисті Батьківщини під час виконання бойового завдання. Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , а місцем смерті - населений пункт Торецьк, Бахмутського району, Донецької області, Україна.
Перевіривши заяву та додані до неї документи під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (ч. 9 ст. 10 ЦПК України).
Положеннями ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Суд враховує й те, що представник, який має повноваження на ведення справи у суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ч. 1 ст. 64 ЦПК України).
За змістом положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Положення ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначають, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 року № 41 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги (далі - Положення).
Відповідно до п. 2 Положення ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України №5076-VI та іншими законами України.
Згідно п. 9 Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності) (п. 10 Положення).
Відповідно до п. 12 Положення ордер, серед іншого, обов'язково повинен містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер (п. 12.15. Положення).
Як вбачається із позовної заяви така подана до суду та підписана адвокатом Боровенко Д. М. На підтвердження повноважень адвоката суду надано лише копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11873/10 від 28.02.2025 року, виданого на ім'я Боровенко Д. В. та ордер на надання правової допомоги серії АІ № 2128801 від 16.02.2026 року. Водночас долучений до заяви ордер на надання правничої допомоги не містить усіх реквізитів, що передбачені вищевказаним Положенням, зокремау графі «адвокат (підпис адвоката) та керівник адвокатського об'єднання (підпис керівника) не містить підпису адвоката. За відсутності підпису адвоката такий ордер не може вважатися належним підтвердженням повноважень представника, оскільки це позбавляє суд можливості перевірити його дійсність та достовірність, а також встановити факт видачі документа саме відповідним адвокатом.
Указане узгоджується із позицією Львівського апеляційного суду, викладеною в ухвалах від 12.08.2024 року у справі № 465/4102/22, від 14.08.2024 року у справі № 465/854/17, від 01.12.2025 року у справі № 466/331/25, від 19.01.2026 року у справі № 209/8706/24 тощо.
Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 9901/939/18 (провадження № 11-1521заі18), згідно з яким звернення до суду адвоката при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, яка є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18, в ухвалах від 09.10.2020 року у справі № 824/3180/14-а, від 16.09.2020 року у справі № 824/877/19-а, від 20.01.2020 року у справі № 440/607/19.
При цьому суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992, заява № 12964/87). Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява №12964/87).
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У постанові від 05.08.2022 року у справі № 441/2317/21 Верховний Суд дійшов висновку, що не надання адвокатом суду належних документів на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Враховуючи відсутність підпису адвоката в ордері на надання правничої допомоги, що унеможливлює визнання його належним доказом повноважень представника, суд дійшов висновку про відсутність підтверджених повноважень адвоката Боровенка Д. В. на подання заяви в інтересах заявниці, а отже така підлягає поверненню особі, яка її подала.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. 10, 43, 60-62, 175, 177, 185, 260, 293 ЦПК України суддя,
постановила:
заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою - повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Суддя: Постигач О. Б.