справа № 462/1214/26
17 лютого 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Г. М., розглянувши матеріали заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
встановив:
представник ЛМКП «Львівводоканал» - Давид О. В., звернулась до суду із заявою, у якій просить стягнути солідарно з боржників заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2024 року по 31.12.2025 року у розмірі 13 889,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 180,78 грн., 3% річних у розмірі 396,90 грн., яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2347036 від 16.02.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 19.05.2024 року.
Як вбачається із положень ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, всупереч вимогам ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу не долучено жодних доказів, що у період виникнення заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 була споживачем наданих послуг, не вказано хто є власником житла, де утворилась заборгованість та не долучено інших доказів, які б обґрунтували підставність вимоги про стягнення заборгованості саме із ОСОБА_3 , зокрема, які б підтвердили факт її проживання у вказаному житлі, або прав власника на даний будинок /квартиру/ та користування послугами, які надає ЛМКП «Львівводоканал». ЛМКП «Львівводоканал» звернулось про стягнення заборгованості не лише з ОСОБА_3 , а й з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України передбачено, що якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу. Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги заявлені ЛМКП «Львівводоканал» між собою пов'язані і окремий їх розгляд неможливий.
ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
Як вбачається із положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та ст. 164, 165 ЦПК України, суд -
постановив:
відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Пилип'юк Г. М.