Справа № 1309/9787/12
провадження 1-в/462/31/26
17 лютого 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
встановив:
11.02.2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 звернулась, через систему «Електронний суд», до судді Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений постановою слідчого відділення Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС у Львівській області лейтенант міліції ОСОБА_4 від 23.10.2012 року у кримінальному провадженні № 140-1363, на все майно, в тому числі: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідні уповноважені органи (ДРРП) внести відомості про зняття арешту.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, дане клопотання було зареєстровано, як інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку та 12.02.2026 року передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
З аналізу ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна (власник майна тощо); перелік і вид майна, арешт на який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід зняти арешт.
Положеннями ч. 4 ст. 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Проте, всупереч зазначеним вимогам, представником заявника не надано жодних підтверджень накладення арешту на майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього, представником заявника не додано належних доказів на підтвердження того, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, заявник є суб'єктом права звернення з відповідною заявою.
Наведене перешкоджає судді пересвідчитися у наявності обставин, на які посилається представник заявника у клопотанні, відповідно дане клопотання про скасування арешту майна не може бути розглянуто по суті у відповідності до правил, визначених ст. 174 КПК України, з повідомленням особи, яка заявила клопотання та підлягає поверненню.
Беручи до уваги, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 174 КПК України, суддя приходить до висновку, що таке слід повернути.
Керуючись ст. 170-175 КПК України,
постановив:
клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, - повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення клопотання не позбавляє права на повторне звернення до суду в порядку, передбаченому КПК України, після усунення обставин, що стали підставою для його повернення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: ОСОБА_1