11 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 613/735/21
провадження № 14-109цс25
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Мартєва С. Ю.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г. Ткача І. В.,Ткачука О. С. , Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
розглянула в порядку письмового провадження заяву Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» про направлення за встановленою юрисдикцією справи за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес 2020», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» про визнання недійсними правочинів
1. У травні 2021 року Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» (далі ? ДП «Богодухівський С/Г УКК») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес 2020» (далі - ТОВ «Велес 2020»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у якому просило:
1) визнати недійсними угоди від 24 грудня 2019 року, укладені ДП «Богодухівський С/Г УКК», про дострокове розірвання договорів оренди землі:
- від 24 травня 2012 року з ОСОБА_6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0039;
- від 24 травня 2012 року з ОСОБА_7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0040;
- від 13 липня 2013 року з ОСОБА_2 щодо 1/4 частини земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0046;
- від 13 липня 2013 року з ОСОБА_2 щодо 3/4 частини земельної ділянкиз кадастровим номером 6320810100:03:003:0046;
- від 15 липня 2014 року з ОСОБА_5 щодо 1/2 частини земельної ділянкиз кадастровим номером 6320810100:02:005:0161;
- від 24 грудня 2013 року з ОСОБА_10 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0071;
- від 15 липня 2014 року з ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0081;
- від 24 грудня 2013 року зі ОСОБА_9 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0087;
- від 24 грудня 2013 року зі ОСОБА_9 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0089;
- від 24 травня 2012 року з ОСОБА_8 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0110;
- від 29 березня 2017 року з ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0125;
2) визнати недійсними договори оренди землі від 26 грудня 2019 року, укладені між ТОВ «Велес 2020» та:
- ОСОБА_6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0039;
- ОСОБА_7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0040;
- ОСОБА_2 щодо 1/4 частини земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0046;
- ОСОБА_2 щодо 3/4 частини земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0046;
- ОСОБА_5 щодо 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:02:005:0161;
- ОСОБА_10 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0071;
- ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0081;
- ОСОБА_9 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0087;
- ОСОБА_9 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0089;
- ОСОБА_8 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0110;
- ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0125.
2. Рішенням від 20 грудня 2022 року Богодухівський районний суд Харківської області у позові відмовив.
3. Постановою від 12 грудня 2023 року Харківський апеляційний суд апеляційну скаргу ДП «Богодухівський С/Г УКК» задовольнив частково.
Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 20 грудня 2022 року змінив у частині мотивів відмови в задоволенні позову.
4. 05 січня 2024 року ДП «Богодухівський С/Г УКК» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 20 грудня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року, у якій просило скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
5. Ухвалою від 08 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження у справі та витребував її матеріали з місцевого суду.
6. Ухвалою від 03 вересня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
7. Постановою від 26 листопада 2025 року Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу ДП «Богодухівський С/Г УКК» задовольнила частково.
Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 20 грудня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року скасувала.
Провадження у справі закрила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, роз'яснивши при цьому позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
8. 21 грудня 2025 року ДП «Богодухівський С/Г УКК» подало до Великої Палати Верховного Суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заяву, в якій просить передати цю справу для подальшого розгляду по суті до відповідного суду господарської юрисдикції - Господарського суду Харківської області.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
9. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність задоволення заяви ДП «Богодухівський С/Г УКК» з таких підстав.
10. Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлені особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими визначено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та у пункті 2 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
11. У постанові від 12 травня 2020 року у справі № 925/308/18 (провадження № 12-10гс20) за позовом прокурора в інтересах держави визнання недійсними результатів аукціону з продажу приміщення і скасування протоколу цього аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного приміщення, зобов'язання повернути спірне приміщення Велика Палата Верховного Суду виснувала:
спори щодо приватизації державного (або комунального) майна виникають у зв'язку з його відчуженням, зміною чи припиненням правомочностей держави на таке майно та виникненням відповідного обсягу прав у суб'єктів права приватної власності. За загальним правилом спори щодо приватизації державного майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб'єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних, так і фізичних осіб. Тож при визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити з характеру та змісту спірних правовідносин, у межах яких і за захистом яких звернувся позивач.
12. Закриваючи провадження у цій справі Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 листопада 2025 року встановила, що заявлені ДП «Богодухівський С/Г УКК»позовні вимоги стосуються обставин вчинення директором державного підприємства, що вже перебувало у процедурі приватизації, правочинів, які, на переконання позивача, не лише суперечать правовому врегулюванню процедури приватизації, але й порушують законний інтерес переможця аукціону - покупця об'єкта малої приватизації.
13. Зауважила, що позивач обґрунтовував наявність у нього права оренди земельних ділянок, які є предметом оспорюваних договорів, саме правонаступництвом майнових прав та обов'язків, здійсненим внаслідок процедури приватизації, а також послався на норми права, які врегульовують згадану процедуру та й власне обмежували правомочності директора щодо вчинення правочинів від імені державного підприємства, що на час їх (правочинів) вчинення перебувало у процедурі приватизації.
14. Наголосила, що земельні ділянки, які перебували в оренді державного підприємства, використовувалися останнім у його господарській діяльності, та й з обґрунтування позовних вимог видно, що позивач й розраховував на їх подальше використання з такою ж метою, будучи переконаним, що право користування цією землею є складовою частиною приватизованого єдиного майнового комплексу.
15. Акцентувала увагу на тому, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
16. Підсумувала, що аналіз зазначених компонентів дає підстави для висновку про господарський характер цієї справи. Хоча сторонами оспорюваних правочинів є фізичні особи, однак зміст спірних правовідносин унеможливлює дослідження цих правочинів на предмет їх дійсності безвідносно до процедури приватизації, розгляд спорів щодо проведення якої належить до компетенції господарських судів.
17. Відповідно до частини четвертої статті 414 ЦПК України у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
18. За змістом частини третьої статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
19. Тож, оскільки Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 листопада 2025 року встановила, що розгляд цієї справи належить до юрисдикції господарських судів, позаяк спір виник у зв'язку зі здійсненням процедури приватизації майна (не житлового фонду), та стосується земельних ділянок, розташованих на території Харківської області, то справу необхідно передати до Господарського суду Харківської області.
Керуючись статтями 260, 414 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
1. Заяву Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» задовольнити.
2. Справу № 613/735/21 за позовом Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес 2020», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» про визнання недійсними правочинів - передати для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. Ю. Мартєв
Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко
О. В. Білоконь О. В. Кривенда
О. Л. Булейко М. В. Мазур
І. А. Воробйова Н. С. Стефанів
М. М. Гімон Т. Г. Стрелець
О. А. Губська І. В. Ткач
А. А. Ємець О. С. Ткачук
Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич
В. В. Король Н. В. Шевцова