16 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 487/9903/25
провадження № 51 - 545 впс 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши матеріали клопотання ОСОБА_4 про направлення матеріалів справи № 487/9903/25 за його скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установив:
У клопотанні поданому в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ОСОБА_4 просить Касаційний кримінальний суд передати справу № 487/9903/25 на розгляд із Заводського районного суду м. Миколаєва до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Заявник вважає, що об'єктивний розгляд його скарги на бездіяльність правоохоронних органів неможливий у межах юрисдикції Миколаївського апеляційного суду через упередженість суддів Миколаївської області, а тому це
є винятковими обставинами та підставою для направлення матеріалів справи за його скаргою на розгляд до іншого суду.
Перевіривши клопотання заявника колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про необхідність залишити його без розгляду.
За правилами ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК досудове розслідування починається
з моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення
до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, кримінальне провадження розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тому до внесення цих відомостей досудове розслідування не проводиться, а відповідні правовідносини не набувають характеру кримінального провадження у розумінні положень кримінального процесуального закону.
Оскільки предметом звернення є скарга заявника на бездіяльність уповноважених осіб правоохоронного органу, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, тобто фактично на дії (бездіяльність), які передують початку кримінального провадження, положення ч. 3 ст. 34 КПК щодо вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в цьому випадку застосуванню не підлягають.
Посилання заявника в клопотанні на упередженість суддів не є підставою для направлення матеріалів за його скаргою на бездіяльність до іншого суду в порядку ст. 34 КПК, оскільки такі доводи підлягають перевірці у спеціальній процедурі відводу.
Питання відводу (самовідводу) суддів вирішується виключно на підставах і в порядку, передбачених статтями 75-76, 80-82 КПК, та належить до повноважень того суду, у провадженні якого перебуває справа ( ч. 1 ст. 81 КПК).
Таким чином, оскільки клопотання ОСОБА_4 подано без додержання вимог
ст. 34 КПК, його слід залишити без розгляду та повернути.
Керуючись статтями 34, 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання ОСОБА_4 про направлення матеріалів справи № 487/9903/25
за його скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без розгляду та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3